105.Причини нерівності в розподілі доходів населення.

Соц. нерівність — це міра нерівномірного розподілу матеріальних і духовних благ у суспільстві, статусів і влади, а також у життєвому стані різних суспільних груп. Основними соціальними питаннями, які викликають стурбованість у кожному суспільстві, зокрема і в У., є проблема надто високої нерівності в розподілі багатства і доходів та існування бідності. Варто зауважити, що фактичний р-нь індивідуального добробуту й доходів у будь-якому суспільстві нерівний. Необхідно виявити основні причини нерівності в доходах.

Існує кілька основних причин нерівності в розподілі доходів населення.

1. Відмінності у здібностях і вміннях людей. Люди мають різні розумові здібності, фізичні дані, різну схильність до ризику тощо.

2. Інтенсивність праці. Люди можуть працювати різну кількість годин на день, тиждень, а якщо необхідно — і у вихідні дні.

3. Відмінності у професійних перевагах, видах занять та праці. Різні види діяльності оплачують по-різному, серед причин цього явища й різна привабливість праці, й можливі ризики захворювань чи навіть загроз для життя. Так, щоб залучити робітника на непривабливу роботу, йому слід заплатити більше, ніж за аналогічну, але привабливішу роботу. Це може бути оплата праці металурга, шахтаря в порівнянні з іншою дія-тю.

4. Відмінності в освіті і навчанні. У сучасних умовах люди з вищим рівнем освіти (магістри, кандидати наук, доктори наук, доценти, професори) можуть заробляти більше грошей і здобути більш високооплачувану роботу.

5. Інші чинники. Сюди слід віднести такі чинники, як відмінності в готовності ризикувати, нерівність у володінні власністю, нерівність у доходах, спричинена нерівністю успадкованого і набутого майна; монополія на ринку, везіння, зв’язки, нещастя, дискримінацію за статтю, віком, етнічним походженням.

Крайнім проявом нерівності в розподілі доходів є бідність. Бід­ність визначається як неможливість через брак коштів підтриму­вати спосіб життя, притаманний конкретному суспільству в кон­кретний період часу.

107. Показники нерівності в розп. Доходів нас.

Для вимірювання нерівності доходів усе населення попередньо ранжується за своїми доходами (або видатками) на 5 рівних за чисельністю груп (які наз квінтилями) або 10 груп (децилі). До 1ї групи потрапляють найбідніші домогосп-ва, до останньої (5ї або 10ї) — найзаможніші. Основними показниками нерівності в розподілі доходів є квінтильний і децильний коефіцієнти та коефіцієнт Джині.

Квінтильний коеф. дорівнює відношенню частки доходів вищої квінтильної групи (у відсотках) до частки доходів нижньої квінтильної групи. Нижня квінтильна група — це 20 % найбідніших домогосп-в, вища група — 20 % найбагатших домогосп-в.

Децильний коеф. дорівнює відношенню частки доходів вищої децильної групи до частки нижньої децильної групи, де нижня децильна група — це 10 % найбідніших домогосподарств, вища група — 10 % найбагатших домогосподарств.

Коефіцієнт децильності можна розрахувати за такою формулою: де K_дец — коефіцієнт децильності;

— сумарні річні доходи 10 % найбільш багатих верств населення;

— сумарні річні доходи 10 % найменш забезпечених верств населення.

Аналогічно можна розрах квінтильний коеф-т.

Коефіцієнт Джині — показник нерівності в розподілі доходів, який дорівнює відношенню площі фігури, що утворюється між кривою Лоренца і лінією абсолютної рівності, до площі трикутника, що утворюється лінією абсолютної рівності і координатними осями.

Для порівняння нерівності в доходах між країнами використовуються деякі макроекономічні показники — валовий внутрішній продукт на душу населення. Нерівність може бути проілюстрована і графічно — за допомогою кривої розподілу доходів та кривої Лоренца.