33. Сутність та функції банківської системи.

Однією зі складових фінансової системи нац. ек-ки є кредитна с-ма, яка охоплює банківську с-ма та небанківські фінансово-кредитні установи.

У широкому розумінні банківська с-ма — це сукупність різноманітних видів банківських установ та інституцій у їх взаємозв’язку, яка існує в тій чи іншій країні в певний історичний період і функціонує в межах єдиного фінансового механізму.

У вузькому розумінні банківська с-ма — це законодавчо визначена, чітко структурована та субординована сукупність фінансових установ, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі, є суб’єктами та об’єктами кредитного регулювання і функціонально утворюють самостійну економічну структуру. Виходячи з даного визначення банківська с-ма виникає не внаслідок механічного поєднання окремих банків у випадкову сукупність, а будується за заздалегідь виробленою концепцією, у межах якої відводиться певне місце кожному виду банків і кожному окремому банкові. Банківська с-ма виконує такі функції:

1. Трансформаційну - полягає в зміні (трансформації) якісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки. Значна роль при цьому належить центр банку;

2. емісійну — створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту;

3. стабілізаційну — забезпечення стабільності банківської д-сті та грошового ринку.

Характер і умови функціонування банківських систем визначаються законодавчо і у кожній країні, мають певні особливості оскільки їх формування відбувалось у різних історичних умовах, у різні періоди розвитку національних економік. Виділяють такі загальні принципи організації та діяльності сучасних банківських систем: дворівнева побудова;розподіл функцій центр та всіх ін банків; контроль і регулювання діяльності банків другого рівня з боку центрального банку; центральний банк не бере участі у конкуренції на внутрішніх грошових ринках.

34. Структура та функції дворівневої банківської системи.

Залежно від підпорядкованості банків розрізняють два основні типи побудови банківської системи: однорівнева та дворівнева. Однорівнева банківська с-ма передбачає горизонтальні зв’язки між банками, універсалізацію їх операцій та функцій. Усі банки, що діють у країні, перебувають на одній ієрархічній сходинці, виконують аналогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури. Дворівнева банківська с-ма характерна для країн із ринковою економікою. Перший р-нь становить центральний банк, другий — мережа комерційних банків та інших фінансово-кредитних інституцій, які підпадають під правила його регулювання. На першому рівні банківської системи розміщений центр банк, який є емісійним центром країни і відповідає за стабільність і надійність грошової та банківської систем. Центр банки країн світу виконують переважно такі функції:розробка та реалізація грош-кред політики; емісія грошей і контроль за грош обігом у країні; фін обслуговування органів держ влади та управління; кредитно-розрахункове обслуговування банк інститутів; зберігання централізованих золотих і валютних запасів; управління валютним режимом; регулюв і нагляд за діяльністю кредитних організацій.

На другому рівні банківської системи розміщені комерційні банки.. Комерц банк надає широкий спектр послуг кредитного, страхового і платіжного характеру, а також виконує різноманітні фін функції стосовно будь-якого п-ва задля одерж прибутку. Банки 2 рівня відносно один одного ек самостійні. Свої функції комерц банки реалізують через виконання певного набору операцій. Усі комерц виконують депозитні операції; операції, пов’язані з розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів (кредитні операції). Разом із тим перелік операцій, які може здійсн сучасний комерц банк, значно ширше, а також змін-ся залежно від країни та виду банку.