18.Сучасні тенденції розвитку світового ринку товарів.

Торгівля товарами: торгівля сировинними товарами (25% світового обміну за вартістю); мінеральна сировина та продукти збагачення; с/г сировина та продукти первинної переробки; хімічна продукція, сировинні товари; торгівля промисловими товарами. Міжнародна торгівля посідає особливе місце в складній системі світогосподарських зв'язків. Хоча в сучасних умовах головною формою міжнародних економічних відносин є не вивіз товарів, а зарубіжне інвестування, все ж міжнародна торгівля за своїми масштабами й функціями в загальному комплексі МЕВ зберігає винятково важливе значення. Вона опосередковує практично всі види міжнародного співробітництва, включаючи спільну виробничу діяльність різнонаціональних суб'єктів, міжнародний трансфер технологій і т. п. Зовнішню і міжнародну торгівлю характеризують три важливі параметри: загальний обсяг (товарооборот), товарна структура і географічна структура. З другої половини XX ст., коли міжнародний обмін набув «вибухового» характеру, світова торгівля розвивається високими темпами.

В світовій торгівлі товарами також зберігаються тенденції до скорочення питомої ваги сировинних товарів, особливістю розвитку світового експорту яких є більш низькі темпи зростання торгівлі продовольством та сільськогосподарською сировиною порівняно з паливом та сировиною мінерального походження. Якщо в 60-70-ті роки питома вага продовольства в світовому експорті становила приблизно 20 %, то на сьогодні вона скоротилась до 10 %, а сільгоспсировини – з 10 до 3%. При цьому питома вага мінеральної сировини та палива залишається майже незмінною – на рівні 15-20%. В результаті високої експортності частка мінеральної сировини в світовому товарному експорті складає 19%, з яких половина поставок припадає на паливо, передусім нафту та нафтопродукти.

19.Участь України у міжнародній торгівлі послугами.

В Україні використовується класифікація з виділенням трансп, інформ, інжиніринг, консалтинг, турист послуг (тобто класифікація нефакторних послуг).

За даними Світової організації торгівлі Україна входить до списку найбільших експортерів послуг (40 країн, що забезпечують постачання 90,3 % послуг), посідаючи в ньому 40 місце (2008 р). При цьому тільки 9 країн з 40 (Китай, Нідерланди, Швеція, Республіка Корея, Польща, Малайзія, Бразилія тощо) демонструють подібні та вищі щорічні темпи приросту експорту послуг. Проте Україна не входить в основний список найбільших імпортерів послуг. На відміну від балансу товарної торгівлі, сальдо балансу торгівлі послугами є майже традиційно позитивним.

В структурі національного експорту на послуги припадає 27-29 %, однак в їх видовій структурі переважають транспортні та «ділові, професійні та технічні» послуги, решта мають незначну питому вагу: подорожі та фінансові послуги, послуги з ремонту, послуги зв’язку та комп’ютерні.

Основними регіонами експорту послуг є країни ЄС та СНД (близько 30 % припадає на кожен регіон), а в імпорті – беззаперечними лідерами є європейські країни – 58 %, на країни СНД припадає близько 16 %

20.Хар-ка геогр. та тов. стр-ри зовн торгівлі Укр.

В даний час в Україні продовжуються наступні, що раніше намітилися довгострокові структурні тенденції в експорті та імпорті товарів і послуг: 1) Орієнтованість експорта на переважно сировинну спрямованість, здебільшого (близько 70%) чорної металургії, що складається з продукції – 32%, хімічної промисловості – 12%, харчовий промисловості – 10%, машинобудівної – 10%; 2) Орієнтованість імпорту на життєво необхідну продукцію – нафту, газ – 52%, продукцію машинобудування – 13%, вугілля, що коксується, медикаменти, продукти харчування; 3) Нерівномірне розміщення експортного потенціалу України; 4) Висока орієнтованість зовнішньої торгівлі України на республіки СНД (до 70% ЗТО); 5) Превалювання матеріалоємного устаткування в експорті продукції машинобудування.

Географічна структура зовнішньої торгівлі України носить відносно стабільний характер. На початку 1999 р. домінуючу роль у цій галузі продовжують грати Російська Федерація (53% українського імпорту), Туркменістан, Білорусь, Казахстан, Китай, Туреччина, Німеччина, Польща, Італія й Угорщина. Однак у порівнянні з відповідним періодом попереднього року імпорт із країн СНД зменшився на 15,7%.

Поки ж на сьогоднішній день частка України у світовій торгівлі в десятки разів нижче, ніж у промисловому виробництві, хоча свої зовнішньоторговельні операції Україна здійснює більш ніж з 180 країнами світу. Зниження частки країн колишнього СРСР в українському експорті у 2010 р. до 20 – 25%. Основними факторами цього процесу є: скорочення потреб указаних країн в імпорті через кризові явища в економіці, створення Україною власної імпортозаміщувальної виробничої бази, а також зростання обсягів експортних поставок української продукції в країни Азії, Африки, Америки та Європи.