- •1.Принципи та рівні розвитку мев.
- •2.Взаємозв’язок та взаємозалежність форм мев.
- •3.Особливості середовища мев і роль його структурних елементів.
- •4.Інфраструктура мев та особливості її функцій.
- •5.Елементи і характеристика соц-культ середовища мев.
- •6.Сучасні тенденції розвитку світового господарства.
- •7.Сутність, фактори та сучасні форми мпп.
- •8.Участь України у мпп.
- •9.Класифікація нац. Економік та характер їх взаємодії.
- •10.Сутність мед, її суб’єкти та форми.
- •12.Класичні та сучасні теорії мт.
- •13.Модель конкурентних переваг м.Портера.
- •14.Сутність та пок-ки конкурентосп-сті нац. Економік.
- •15.Показники результатів та динаміки мт.
- •16.Показники обсягів та структури міжнародної торгівлі.
- •17.Міжнар. Торг послугами: поняття, особл-ті та види.
- •18.Сучасні тенденції розвитку світового ринку товарів.
- •19.Участь України у міжнародній торгівлі послугами.
- •21.Сутність та форми міжн. Науково-технол. Обміну.
- •22.Інституційне забезп. Міжн наук-техн співробітництва.
- •23.Методи мт та їх порівняльна характеристика.
- •24.Сутність та особливості міжнародної біржової торгівлі.
- •25.Основні види операцій на міжн. Товарних біржах.
- •26.Міжнародний аукціон.
- •27.Міжнародні тендери (торги): особливості проведення.
- •28.Міжнародні виставки та ярмарки.
- •30.Базисні умови постачання.
- •31.Демпінг як засіб торговельної політики, його види. Антидемпінгові та компенсаційні мита.
- •33.Ліцензування і квотування.
- •34.Сутність, форми та роль протекціонізму в сучасних торговельно-економічних відносинах.
- •35.Практика застосування протекціонізму в зовнішньоек ді-сті України.
- •36.Роль сот в регулюванні міжн. Торговельних відносин.
- •37.Наслідки вступу України до сот.
- •38.Міжнародний рух капіталу, його сутність і причини.
- •40.Структуризація світового фін. Ринку та його функції.
- •41.Особливості залучення прямих іноземних інвестицій.
- •42.Характеристика форм і видів міжн. Інвестування.
- •43.Сутність та структура світового ринку інвестицій.
- •44.Роль спільних підприємств у міжн. Інвест. Процесах.
- •45.Злиття та поглинання фірм у міжнародному бізнесі.
- •46.Поняття та види вез.
- •47.Тнк: сутність та основні характеристики діяльності.
- •48.Проблеми взаємодії тнк з національними економіками.
- •49.Роль тнк у процесах глобалізації.
- •50.Міжн. Інвест. Діяльність України, напр. Та масштаби.
- •51.Структура портфельних інвестицій.
- •52.Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій.
- •53.Міжнародний кредит, його функції та хар-ка форм.
- •54.Особливості застосування лізингу.
- •55.Порівняльна хар-ка факторингу та форфейтингу.
- •56.Основні форми кредитування експорту.
- •57.Україна на міжнародних ринках запозичень.
- •58.Мета створ. Та особливості ді-сті Групи Світового Банку.
- •59.Роль єбрр у кредитуванні національних економік.
- •60.Механізми кредитування мвф.
- •61.Проблеми зовн. Заборгованості країн і шляхи їх розв`язання.
- •62.Поняття та структура світового ринку робочої сили.
- •63.Чинники впливу на формування світового ринку праці.
- •65.Сутність та види міжнародної міграції робочої сили.
- •66.Міжнародна трудова міграція: причини, напр. Та насл.
- •67.Міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.
- •68.Види, причини та напрями сучасної міжн. Труд. Міграції.
- •70.Характеристика світових центрів тяжіння робочої сили.
- •71.Рівні регулювання міжнародних міграційних процесів.
- •72.Напрями діяльності Міжнародної організації з міграції.
- •73.Участь України у світових міграційних процесах.
- •74.Поняття валюти, її види та їх характеристика.
- •75.Фактори та чинники впливу на валютний курс.
- •76.Поняття та види валютного арбітражу.
- •77.Поняття валютного ринку та його структура.
- •78.Валютний ринок України: етапи розвитку, сучасний стан.
- •79.Особливості та етапи становлення світ. Валютної системи.
- •Паризька (1867р.) - система золотомонетного стандарту
- •Генуезька світова валютна система (1922р.)
- •81.Золотомонетний стандарт: принципи орг-ції вал. Відносин та наслідки його кризи.
- •82.Основні характеристики Ямайської вс, проблеми.
- •83.Принципи та особливості розвитку Бреттон-Вудської вс.
- •84.Особливості та етапи формування вс країн єс.
- •85. Характеристика видів та типів міжнародних розрахунків.
- •86.Міжнародні розрахунки у формі інкасо.
- •87.Акредитивна форма міжнародних розрахунків.
- •88.Вексель як форма міжнародних розрахунків.
- •90.Класифікація статей пб за методикою мвф.
- •91.Структура пб, основні сфери використання його даних.
- •92.Динаміка пб України.
- •93.Сутність та характерні риси міжн. Регіон. Інтеграції.
- •94.Передумови створення міжн. Інтеграційних об’єднань.
- •95.Співвідн. Рівнів, типів та етапів міжн. Регіон. Інтеграції.
- •96.Сучасні особл. Процесів міжн. Екон. Інтеграції в Європі.
- •97.Етапи розвитку єс та їх особливості.
- •98.Економічне співробітництво в рамках снд.
- •99.Особливості розвитку інтеграц. Процесів у Пн. Америці.
- •100.Особливості інтеграції країн Пд. Америки.
- •101.Особливості економічної інтеграції країн Азії.
- •102.Особливості становлення та розвитку атес.
- •103.Інтеграційні процеси в Євроазійському регіоні.
- •105.Позиції єс у глобальній економіці.
- •106.Концепції розширення єс.
- •107.Сутність, причини та ознаки глобалізації.
- •108.Сутність, форми та рівні прояву глобаліз. Процесів.
- •109.Характеристика сучасних глобальних проблем.
- •111.Поняття та форми прояву фінансової глобалізації.
- •112.Економічні виміри глобалізації.
- •113.Регіональні аспекти вирішення глобальних проблем.
- •115.Пріоритетні напрями геополітичної орієнтації України.
- •116.Участь України у регіон. Інтеграційних угрупованнях.
- •117.Пріоритети структ. Переорієнт. Укр. В межах інт. Об'єдн.
- •118.Економічне співробітництво України з єс.
- •119.Передумови форм-ня зони вільної торг. Між Укр. Та єс.
- •120.Проблеми та перспективи співпраці України та рф.
102.Особливості становлення та розвитку атес.
АТЕС створена в 1989 р. Як оформлене регіональне інтеграційне угруповання АТЕС тільки складається, в ній починаються інтенсивні пошуки схем співробітництва. В АТЕС входять країни-члени НАФТА, АСЕАН, Австралійсько-Новозеландської Зони вільної торгівлі (АНСЕРТА). На даний час АТЕС включає 21 державу Азії, Північної і Південної Америки: Канаду, США, Мексику, Нову Зеландію, Австралію, Папуа-Нову Гвінею, Бруней, Індонезію, Малайзію, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни, Південну Корею, Тайвань, Гонконг, КНР, Японію, Чилі, В’єтнам, Перу, РФ. Особливість АТЕС полягає в географічній приналежності вхідних в Асоціацію країн, що знаходяться на величезних відстанях одна від одної й об'єднані лише виходом до Тихого океану. Особливість АТЕС, з економічної точки зору, полягає в тім, що до неї входять як найбільші промислово розвинуті країни (США, Японія, Канада, Австралія), так і такі держави які поступаються їм, такі як Мексика, Чилі, КНР і ін. На АТЕС припадає 55% світового ВВП, 40% світової торгівлі, більш 40% населення земної кулі.
Напрямки структурних реформ:
- підтримка і розвиток малих і середніх підприємств (у країнах АТЕС це - 90% підприємницьких структур), сприяння у покращенні їх доступу до глобальних ринків, технологій і фінансування, а також у нарощуванні їх потенціалу антикризового управління;
- підвищення зайнятості перш за все в нових і зростаючих галузях і активізація співпраці у вирішенні соціальних проблем в процесі глобалізації;
- покращення доступу жінок до освіти, професійної підготовки, фінансування, технологій та інфраструктури для того, щоб надати їм максимальні економічні можливості;
- підвищення якості освіти та професійної підготовки з метою забезпечення довготривалої економічної безпеки;
- вивчення можливості доплат до заробітної плати або надання пільг у прибутковому оподаткуванні з метою стимулювання праці та підприємництва;
- розробка програми соціального захисту, що забезпечує лише короткострокову економічну безпеку, аби виключити "попадання" в залежність від такого захисту.
Основна мета АТЕС - шляхом об'єднання країн у даному угрупованні стимулювати взаємне співробітництво в різноманітних сферах: у першу чергу, на ринку товарів і капіталів, а також у сфері транспорту, енергетики й ін. Кінцева мета об'єднання - утворення зони вільної торгівлі в 2020 р., а всі необхідні умови для цього повинні бути забезпечені промислово розвиненими країнами об'єднання до 2010 р. За оцінками експертів.
103.Інтеграційні процеси в Євроазійському регіоні.
Інтеграційне об'єднання Євразійське Екон. Співтовариство (ЄврАзЕС), створене за ініціативи президента Казахстану Назарбаєва. Підписаний у 2000 президентами п'яти країн (Білорусі, Казахстану, Киргизії, Росії і Таджикистану) У результаті зниження внутрішніх митних бар'єрів вдалося стимулювати взаємну торгівлю. Однак хоча обсяг взаємної торгівлі країн ЄврАзЕс зростає, частка їх взаємної торгівлі в експортно-імпортних операціях продовжує знижуватися, що є симптомом об'єктивного ослаблення економічних взаємозв'язків. Основною метою ЄврАзЕС є підвищення ефективності формування єдиного економічного простору, розпочатого у митному союзі, з використанням нових, перспективних форм і механізмів взаємодії. Створення єдиного економічного простору передбачає такі стадії:
-Формування зони вільної торгівлі ЄврАзЕС. - Формування митного союзу. З метою оптимізації процесу формування митного союзу і єдиного економічного простору рішенням глав держав-учасників ЄврАзЕС передбачено, що формування митного союзу, а в подальшому і єдиного економічного простору буде здійснюватися спочатку на базі трьох країн .- Росії, Білорусії і Казахстану - з подальшим приєднанням інших держав-членів ЄврАзЕС. - Формування єдиного економічного простору. До теперішнього часу в ЄврАзЕС розпочато формування окремих елементів єдиного економічного простору - підписані деякі угоди, затверджений перелік основних показників соц-екон розвитку держав і порядок узгодження основних макроекон показників розвитку економік держав-членів ЄврАзЕС, створена в основному нормативна база для розробки міждержавних програм. До основних проблем інтеграції в рамках ЄврАзЕС слід віднести суттєві відмінності в економічному потенціалі і структурі економік держав Співтовариства, різні темпи здійсн. ринк. перетворень. Крім того, держави ЄврАзЕС, формуючи митний союз і єдиний економічний простір, паралельно ведуть переговори щодо приєдн. до СОТ, що вимагає координації їх дій в ході переговорного процесу.
104.Хар-ка сучасних тенденцій розв. міжн. екон. інтеграції.
МЕІ-вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики. Динамічний розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції зумовлений: економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів; закономірностями науково-технічного прогресу; тенденціями демографічного розвитку; наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, економічної, охорони навколишнього середовища, використання світового океану та космосу, економічного зростання та народонаселення, економічної безпеки, роззброєння); різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж, ринковою «уніфікацією» економічного розвитку. Поглиблення економічних інтеграційних взаємозв’язків між країнами на різних рівнях та в різних формах при всій нерівномірності цього процесу дозволяє їм повніше використовувати національні ресурси для розв’язання внутрішньогосподарських і загальносвітових завдань. Сучасним процесам міжнародної економічної інтеграції притаманні певні особливості, а саме: динамізм процесів міжнародної економічної інтеграції в цілому; нерівномірність розвитку і реалізації форм міжнародної економічної інтеграції; розвиток поряд з інтеграційними дезінтеграційних процесів; переважний розвиток регіональних міжнародних економічних угруповань (економічний регіоналізм); формування реальних умов світової економічної інтеграції.
Великий досвід і потенціал регіональної міжнародної економічної інтеграції має Європа, що зумовлено як політичними і соціально-економічними особливостями розвитку європейських країн у період після другої світової війни, так і сучасними тенденціями розвитку світової економіки, коли остаточно формуються три світових економічних центри (Європа, Північна Америка з домінуючою роллю США та Азія з пріоритетом Японії).