67.Міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів.

Одним із впливів глобалізації на нац ринок праці - відплив висококваліфікованої робочої сили з країн, що розвиваються та країн з перехідною економікою. Глобалізація і техн прогрес сприяють підвищенню попиту на висококваліфіковану робочу силу з боку транснаціональних компаній. Еміграція висококваліфікованого фахівця рівнозначна вкладенню в економіку вибраної ним країни мільйона доларів. В економічному плані вона характеризує рух фахівців у промислово розвинуті країни, тобто "відплив інтелекту", еміграцію науково-технічних кадрів. Цей процес набув масового характеру. Він знаменується тим, що виїжджають в основному представники тих наукових дисциплін, які роблять найбільший внесок у науково-технічний прогрес. Попит на цьому ринку формується під впливом різних факторів. Насамперед це: з одного боку, відмінності в умовах для проведення наукових досліджень у різних країнах, відсутність у країні проживання перспектив для творчого зростання, а з іншого -суттєві відмінності в соціальному статусі й винагороді вчених, конструкторів й інших спеціалістів. Можна назвати й інші проблеми: міжнаціональні, релігійні, політичні тощо.

Підраховано, що в результаті еміграції з Росії висококваліфікованих фахівців ця країна інвестувала тільки в економіку США більше трильйона доларів. Надзвичайно гострою є проблема інтелектуальної міграції для України. За різними оцінками, Україна в 90-і роки XX століття втратила від 15 % до 20 % свого інтелектуального потенціалу в результаті еміграції найпідготовленішої робочої сили. Протягом 1996—1999 pp. з України виїхали 700 докторів і кандидатів наук, чверть з яких— перспективні спеціалісти молодше 40 років. Втрачаючи людський капітал подібної високої якості, держава несе величезні збитки, втрачаючи перспективи швидкого розвитку. Тобто інтелектуальний потенціал країни починає працювати на інші держави.

68.Види, причини та напрями сучасної міжн. Труд. Міграції.

МТМ – процес організ чи стихійного переміщення працезд насел між країнами, що носить постійний чи тимчас х-ер і викликаний екон причинами. Класифікується за ознаками: 1. За напрямами руху: - еміграція - імміграція - рееміграція. 2. За часом: - остаточна – тимчасова (сезонна) - маятникова. 3. За організацією: - добровільна - примусова - організована - самодіяльна. 4. За якісним складом: - міграція робочої сили низької кваліфікації, - міграція робочої сили високої кваліфікації, - міграція вчених. 5. За професійним складом: - міграція робітників, - міграція спеціалістів, - міграція представників гуманітарних професій.

Причини, які породжують міграцію робочої сили: А. Загальні (визначають тенденції розвитку всіх форм МЕВ): інтернаціоналіз госп життя; нерівномірн соц-екон розв окремих країн; структурні зрушення в економіці, які обумовл витіснення робсили з одних галузей і додатк потребу в ній інших; економічна політика ТНК, які концентрують трудомістські виробництва в одних країнах і наукомістські в інших; політ й екон нестабільність в окремих країнах.

Б. Специфічні (пов'язані тільки з міграцією): відмінності між країнами в рівні заробітної плати і соціального забезпечення; нестача робочої сили певних спеціальностей і кваліфікацій; відносний надлишок робочої сили в багатьох країнах, що розвиваються; відмінності між країнами в можливостях і умовах професійного зростання.

Особливості та напрями міжнародної трудової міграції на сучасному етапі:

1. Поступово скорочується міграція робочої сили у Зх Євр і збільш у країни Півн і Півд Америки, Австрал та деякі інші, і відбувається одночасна трансформація країн Півд Європи з еміграц в імміграційні.

2. Стрімко зростає кількість іммігрантів у нафтодоб країнах Близьк Сходу.

3. Нова геополітична ситуація в Європі, викликана колапсом Рад Союзу, появою нових незал країн, крахом комуніст режимів в країнах Східної Європи і Балтії і утворення СНД призвели в 90-і роки до нової хвилі мігрантів у різні країни світу, насамперед, до Зх Євр, а також до США, Ізраїлю, Аргентини, Австралії, Канади.

69.Соц-екон наслідки міжнародної трудової міграції для мігрантів, країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.

+ для країн-експортерів: 1.Зниж напруга на внутрішньому ринку праці завдяки експорту надлишкової робочої сили. 2. Зрост надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників. 3.Збільш валютні надходження до країни за рахунок приватних переказів емігрантів. 4. Зрост рівень життя і добробут залишених вдома членів сімей і утриманців мігрантів за рахунок переказів і речових відправлень. 5. Збільш можливості прив інвест завдяки поверненню на батьківщину (після ротації) особистих коштів, засобів виробництва тощо мігрантів. 6.Підвищ техніко-екон рівень виробництва внаслідок праці більш кваліфік емігрантів, що поверт на батьківщину з розвинених країн. 7. З’являється можливість створення високоприбуткової галузі з експорту робочої сили. 8.В окремих випадках, якщо це передбачено двосторонніми угодами, держава може отримувати компенсацію за використання імпортованих трудових ресурсів.

Негативні: 1. Зменш можливості власного розв внаслідок відтоку кваліфік кадрів і фахівців в більш привабливі країни. 2. Зниж загальна конкурентоспр на власному ринку праці в результаті відтоку кваліфікованих, молодих кадрів. 3. Виникає можливість приховування мігрантами доходів і ухилення від податків щодо країн, які не мають між собою двосторонніх угод про уникн подвійного оподаткування. 4. Зменш надходження до бюджету як слідство скорочення кількості потенційних платників податків.

+ для країн-імпортерів: 1.Стимулюється розв виробництва внаслідок екстенс збільш робочої сили. 2.Зростає конкурентоспр продукції завдяки використанню більш дешевої праці іммігрантів. 3.Зниж витрати на підготовку та перекваліфікацію власних кадрів, в тому числі вищої кваліфікації. 4.Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки. 5.Під час криз знижується соціальна напруга за рахунок звільнення іммігрантів і заповнення вакансій робітниками-резидентами. 6.Зменш бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам. 7.Зростає продуктивність праці робітників і ефективність виробництва в цілому за рахунок конкуренції на ринку праці. 8.Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах.

Негативні: 1.Посилюється напруга на ринку праці щодо робітників-резидентів за рахунок найму більш дешевої іноземної робочої сили. 2.Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів. 3.Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів. 4.Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем. 5.Погіршується криміногенна ситуація в країні.