7.Сутність, фактори та сучасні форми мпп.

Основою інтернаціоналізації господарського життя є МПП. МПП - обмін між країнами факторами та результатами виробництва у певних кількісних і якісних співвідношеннях.

МПП є безпосереднім продовженням суспільного поділу праці за родом діяльності та його просторової диференціації.

Фактори: 1. природно-географічні (клімат, природні ресурси, розмір території, економіко-географічне положення тощо); 2. соціально-економічні (робоча сила, науково-технічний потенціал, виробничий апарат, діюча практика державного регулювання); 3. науково-технологічний прогрес. Взаємодія різних факторів в умовах цивілізаційного розвитку визначає роль країни у МПП та її місце у світогосподарських зв’язках. Значення та роль окремих факторів на тому чи іншому етапі глобального розвитку може мати різноспрямований вплив або неоднакову силу цього впливу.

Формами МПП є міжнародна спеціалізація (спеціалізація підприємств різних країн на виготовленні часткових продуктів, пов'язана з науково-технічною революцією) та кооперація. Розвиток міжнародної спеціалізації обумовлює розвиток видів та форм міжнародної кооперації — міжгалузевої, внутрішньогалузевої, окремих підприємств.

Таким чином, МПП це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн, підприємств та їх об’єднань на виробництві окремих продуктів або їх частин з кооперуванням виробників задля спільного випуску кінцевої продукції.

8.Участь України у мпп.

За екон потенціалом Україна входить до першої шістки країн Європи. Це мало б визначити істотну роль нашої країни у міжнародному поділі праці. Проте частка України у світовій торгівлі досі непропорційно низька. Україна посідає 50-те місце за експортом. Недостатньо використовуються можливості для міжн. кооперації, зовн. інвестицій тощо. Україна, маючи високу щільність населення, висококваліфіковані трудові ресурси, значний промисловий потенціал, помітно відстає в економічному розвитку, особливо за трудомісткими та високотехнологічними видами виробництва – автомобілеб, комп’ютерним обладнанням, текстильної промисловості тощо. Україна в рейтингу конкурен-ті 2011/2012 посіла 82-е місце серед 142 держав світу. Порівняно з попереднім рейтингом 2010/2011 року українська економіка піднялася на 7 позицій.

Але, Україна поки що не готова зі своїм невдосконаленим господарським механізмом на паритетних принципах взаємодіяти з лідерами світової економіки. Перед нею нині не тільки відкриваються широкі можливості, а й виникають нові проблеми й труднощі. Для прискорення процесу входження України у світові господарські структури необхідно брати до уваги: 1. Основними орієнтирами українських виробників мають бути технологічний фактор, світові норми та ємність ринку. 2. Характерною рисою сучасного ефективного виробництва є його вибірковість. 3. Важливою закономірністю інтернаціоналізації сучасних світових продуктивних сил є те, що економічна доцільність створення в окремих країнах багатогалузевої економіки, включаючи підприємства з повним технологічним циклом, поступово відпадає, бо прагнення кожної країни до самозабезпечення всіма товарами вимагає великих затрат. Стан ресурсного самозабезпечення України і розвиток її експортного потенціалу, подальша інтеграція економіки України у світове господарство, її ефективність великою мірою залежать від наявних ресурсів країни, які є основним елементом економічного потенціалу.