50.Міжн. Інвест. Діяльність України, напр. Та масштаби.

Кожна країна прагне залучити прямі іноземні інвестиції в свою економіку, оскільки для країни-реципієнта - це притік робочих місць, залучення новітніх технологій, підвищення життєвого рівня населення та можливість підвищення міжнародної конкурентоспроможності. Україна на шляху до входження у світове господарство робить лише перші кроки, але існує ряд об'єктивних причин, які цьому перешкоджають. Однією з таких причин є низький рівень іноземного інвестування в українську економіку. У 2010 р. в економіку України іноз інвесторами вкладено 717,1 млн. дол. ПІІ, що становить 61 % від надходжень першого кварталу попереднього року. Україна, вступаючи у світові інтеграційні процеси взаємодії, приділяє значну увагу співробітництву з регіонами світу. Пріоритетним напрямком цього є співпраця з ЄС. Обсяг іноземних інвестицій в економіку України з країн ЄС у 2010 році становив 72 % загального обсягу інвестицій в Україну. Відмічають, що імпорт товарів з країн ЄС здійснює досить сильний вплив на рівень ПІІ в Україну з цього регіону. Реалізація потенціалу співробітництва України надасть можливість підвищити рівень спеціалізації і кооперації в науково-технічних і виробничих сферах різних областей економіки. Інвестиції надійшли зі 126 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 81% загального обсягу ПІ, входять: Кіпр, Нім, Нідерланди., РФ, Австрія, Франція, Британія, Швеція, США.

Україна найбільше інвестує в Кіпр 2011 р. (92,6% від заг обсягу). всього прямі інвестиції (акціон. капітал) з України здійснені в економіку 47 країн світу, їх заг.обсяг станом на 1 жовтня 2011 року досяг 6 млрд 860,6 млн доларів (в т.ч. в країни ЄС - 6 млрд 532,5 млн доларів, або 95,2% загального обсягу, в країни СНД - 228,7 млн доларів, або 3,3%, в інші країни світу - 99,4 млн доларів, або 1,5%). При цьому загальний обсяг ПІ в економіку країн світу склав 7,013 млрд доларів.

51.Структура портфельних інвестицій.

Портфельні іноземні інвестиції - це вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не надає інвесторові реального контролю над об'єктом інвестування, і метою якого є виключно отримання доходу у формі дивідендів, відсотків чи спекулятивної курсової різниці. Головна мета інвестора при портфельному інвестуванні - знайти в міжнародній економіці варіант розміщення капіталу, який дозволить йому максимізувати прибуток при оптимальному співвідношенні "доходність - ризик - ліквідність". Переваги над прямими: - більш висока ліквідність - спроможність досить швидко та без значних фінансових втрат перетворитися в готівкові гроші; - порівняно легка керованість (мобільність). Недоліки: - високий рівень ризику, який поширюється не лише на доход, а й на весь інвестований капітал. - більш низький рівень доходності; - відсутність у більшості випадків можливості впливати на рівень доходності цінних паперів та їх ринкову вартість; - створюють додаткову зовнішню заборгованість країни та її резидентів.

Аналіз структури здійснюється за критеріями: - за напрямком руху (експорт, імпорт); - територіально-географічним; - за суб'єктом інвестування (підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, інституціональні інвестори, приватні особи, державні фінансові установи, міжнародні фінансові організації); - за інструментами інвестування (цінні папери, що дають право на участь в капіталі (акції), боргові цінні папери, вторинні цінні папери); - за терміном (короткострокові - до 2-х років, середньострокові - до 10 років, довгострокові - понад 10 років) тощо.