58. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.

До числа частнонаучних методів слід віднести логіко-математичні, що включають моделювання, факторний аналіз і шкалювання, а також методи кримінальної статистики (статистичне спостереження, групування, статистичний аналіз, обчислення узагальнюючих показників та ін.) Застосування цих методів у кримінологічних дослідженнях відіграє допоміжну роль. Вони допомагають більш глибокого осмислення різних статистичних показників, дозволяють використовувати коефіцієнти кореляції для встановлення ступеня зв'язку і взаємозумовленості між різними соціальними явищами і процесами, що знаходяться у взаємозв'язку зі злочинністю та її детермінантами. Так, моделювання передбачає створення спрощеного образу досліджуваного явища чи процесу на основі відображення їх істотних сторін (властивостей). Перевага цього методу полягає насамперед у тому, що він, не претендуючи на повне та адекватне відображення всіх сторін і властивостей досліджуваного об'єкта кримінологічного, концентрує увагу дослідника на найбільш важливих його характеристиках і тим самим дозволяє глибше проникнути в суть предмета вивчення і пізнати його найбільш істотні сторони . Прикладом найпростішого відображення образу такого складного явища, як злочинність, є її рівень, розрахований з урахуванням кількостей скоєних злочинів та осіб, які їх вчинили, у співвідношенні з визначеним для даної території кількістю населення.

Факторний аналіз і шкалювання, будучи одними з найпростіших способів вираження математичних залежностей між складовими частинами об'єкта дослідження, допомагають вирішити питання про ступінь стійкості і взаємного впливу тих чи інших факторів, що представляють інтерес для кримінологічного вивчення. Зокрема, застосовується дослідником шкалювання дозволяє виділити ступінь значущості тієї чи іншої ознаки при оцінці можливих варіантів досліджуваного явища. Для оцінки вимірюваного якості іноді користуються графічними шкалами. Така шкала являє собою відрізок прямої, розділений на рівні частини і забезпечений словесними або числовими позначеннями. Досліднику в цьому випадку потрібно зробити відмітку на шкалі у відповідності з його оцінкою даної якості.

Ранжування об'єктів або суджень є іншим широко використовуваним прийомом вимірювання. У цьому випадку проводиться оцінка за вимірюваному якості сукупності об'єктів шляхом упорядкування за ступенем вираженості якого-небудь ознаки. Кожному об'єкту відповідає оцінка, що дорівнює його місцю в даному ранжированном ряду. Числа, отримані в результаті застосування цих шкал, в одних випадках можуть висловлювати безпосередню оцінку вимірюваного якості, а в інших - служити основою для подальшої математичної обробки, наприклад шляхом використання факторного аналізу.

Злочинність не є механічною сумою злочинів або злочинців, що їх вчинили. Це якісно нове (порівняно з окремим злочином) явище, що має якісно нові властивості й підкоряється якісно новим закономірностям, наукове вивчення яких, як масових явищ і процесів, підвладне лише сучасним логіко-математичним та статистичним методам вивчення. Як окремий злочин співвідноситься зі злочинністю в цілому, так само покарання за окремий злочин співвідноситься із системою покарань. При вивченні проблем кримінального покарання та системи кримінальних покарань як масових юридичних, кримінологічних і соціальних явищ, так само як і при дослідженні проблем злочинності, не можна обійтись без математичних методів, які дозволяють поширити та поглибити межі вивчення, гранично точно й професійно грамотно обробити значні масиви статистичної інформації, визначити ефективність окремих видів кримінальних покарань та їх системи в боротьбі з конкретними складами й видами злочинів і злочинністю в цілому, виявити та оцінити фактори, що впливають на цю ефективність і розробити науково обгрунтовані заходи її підвищення. Сучасний кримінолог повинен використовувати у своїх дослідженнях апробований і відшліфований століттями математичний інструментар, логічні можливості сучасних ЕОМ та комп'ютерної техніки для генерації нових гіпотез, перевірки їх несупе-речливості та дієвості для одержання вірогідних висновків і результатів з відомою ймовірністю помилки, проводити і, зрештою, розробляти ефективні комплексні попереджувальні заходи боротьби зі злочинністю на підставі наукового прогнозування відповідних явищ і процесів. Незаперечним є факт, що нині в усьому світі логіко-математичні методи завоювали загальне визнання і є найпоширенішими методами, сфера використання яких постійно зростає, поглиблюється, зокрема і в кримінологічних дослідженнях.

Кореляційна залежність заслуговує на увагу. Вона визначає конкретну сферу пошуку та може свідчити про причиновий зв'язок. Однак при цьому треба брати до уваги, що такий зв'язок буває складним і опосередкованим іншими обставинами. Високий коефіцієнт кореляції між загальною злочинністю, злочинністю неповнолітніх і злочинністю осіб, які не працюють і не навчаються, може вказувати на те, що в регіоні існує проблема перебування частини неповнолітніх, зокрема й тих, що здійснюють злочини, без визначених занять. Але чому це відбувається, чи залежить це від позиції самих неповнолітніх або від безробіття в місті, як саме це все пов'язано зі злочинністю, це ті питання, що під¬лягають більш глибокому аналізові.

Якщо певному значенню однієї величини відповідає сукупність значень другої, то між цими двома величинами існує кореляційний зв´язок. Він виявляється тоді, коли на досліджуване явище впливає не один, а багато чинників. Наприклад, стаж впливає на продуктивність праці, але не остаточно визначає її, бо залежить від рівня освіти, віку, кваліфікації працівника та інших факторів. Оскільки явища суспільного життя складні та багатофакторні, зв´язок між ознаками в соціології практично завжди кореляційний.

Якщо кожному значенню однієї ознаки відповідає сукупність значень другої ознаки, близько розміщених біля свого середнього значення (тобто всі значення сукупності не дуже відрізняються від свого середнього арифметичного), то такий кореляційний зв´язок вважають сильнішим. Кількісно силу кореляційного зв´язку оцінюють за допомогою коефіцієнтів кореляції..

Встановлення кореляції між двома ознаками ще не означає встановлення причинного зв´язку між ними. Це лише свідчення того, що одна з ознак частково спричинила іншу або обидві ознаки і є наслідком деяких спільних для них причин. Зауважимо, що кількісна оцінка кореляційних зв´язків не може замінити спеціальних знань, але може допомогти дослідникові відкинути несуттєві зв´язки, чіткіше окреслити напрям пошуків, порівняти вплив різних чинників тощо. Крім того, коефіцієнти часткової кореляції дають змогу оцінити зв´язок між двома ознаками, усуваючи вплив однієї або кількох інших ознак. Якщо після усунення впливу третьої ознаки коефіцієнт кореляції між двома ознаками збільшується, то третя ознака послаблює зв´язок, а якщо зменшується, то саме ця третя ознака певною мірою спричиняє наявність цього зв´язку (тобто зв´язок, можливо, є лише наслідком впливу цієї третьої ознаки).