- •Коефіцієнт злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності. (10 вопрос) Поняття динаміки злочинності.(10 вопрос)
- •20. Психологічні теорії причин злочинності.
- •21. Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.
- •24. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •25. Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •26. Теорія стигматизації та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •33. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та суміжні поняття.
- •34. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості злочинця
- •36. Морально-психологічні ознаки особистості злочинця: загальна характеристика.
- •38. Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості злочинця.
- •39. Типологія та класифікація злочинців.
- •41.Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •43. Мотивація злочинної поведінки.
- •44. Прийняття та виконання рішення у механізмі злочинної поведінки.
- •45. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •46. Віктимологічний аспект механізму конкретного злочину.
- •47. Віктимізація та віктимність.
- •48. Класифікація жертв злочинів.
- •49. Методика кримінологічних досліджень(конспект)
- •51. Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •52. Анкетне опитування в кримінології.
- •53. Інтерв'ю. Техніка кримінологічного інтерв'ювання.
- •54. Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •55. Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •56. Особливості проведення соціометричного опитування.(вопрос 55)
- •58. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.
- •59. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції
- •60. Основи кримінологічного планування.
- •61. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •62. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •63. Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види.
- •64. Ситуативна профілактика злочинів.
- •65. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти попереджувальної діяльності.
- •66. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •67. Участь громадськості у протидії злочинності неповнолітніх.
- •69. Органи внутрішніх справ як суб'єкт профілактичної діяльності: загальна характеристика.
- •72. Законодавство України по боротьбі зі злочинністю: загальна характеристика.
- •73. Профілактичне значення кримінального закону.
- •74. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні,
- •75. Попередження насильницьких злочинів.
- •77. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •79. Попередження рецидивних злочинів.
- •80. Попередження професійних злочинів.
- •81. Ресоціалізація злочинців.
- •82. Вивчення та попередження податкової злочинності.
- •83. Відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •84. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •85. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •86. Протидія тероризму за законодавством України.
- •87. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі.
- •88. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •90. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •91. Попередження необережних злочинів.
- •92. Вивчення та попередження злочинності жінок.
- •94. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю.
- •96. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •97. Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •98. Попередження транснаціональної злочинності.
- •99. Особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.
34. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості злочинця
Соціально-демографічні ознаки особи злочинця
охоплюють стать, вік, освіту, місце народження та проживання, громадянство, рід занять, стаж роботи, сімейний стан, належність до певної соціальної групи й інші відомості демографічного характеру. Ці ознаки властиві будь-якій особі й самі по собі не мають кримінологічного значення. Проте у статистичній звітності стосовно осіб, які вчинили злочини, соціально-демо¬графічні ознаки дають важливу інформацію, без якої немож¬лива повна кримінологічна характеристика особи злочинців.
Узяті у великій сукупності на рівні злочинності взагалі чи на рівні окремого виду злочинів і піддані статистичній обробці в зіставленні з даними офіційної демографічної стати¬стики, соціально-демографічні ознаки містять цінну криміно¬логічну інформацію про особу злочинців. При такому зістав¬ленні встановлюються зв'язки особи злочинця з типовими характеристиками всього суспільства.
Зіставляючи, приміром, частку чоловічого та жіночого на-селення, втягнутого в злочинну діяльність, дослідники доходять висновку, що співвідношення між жіночою та чоловічою зло-чинністю становить у середньому 1:8.
Співвідношення різних вікових груп у масі злочинності показує, що найбільша кримінальна активність належить особам віком 25-29 років. Поширеність злочинності серед осіб, які мають сім'ю, нижча, ніж серед холостяків і розлучених. У більшості випадків, як показують спостереження, сім'я стимулює позитивну поведінку. Аналіз злочинності за останні роки свідчить про підвищення кількості злочинців за рахунок осіб без певних занять, безробітних та мігрантів. Освітня характеристика вказує па залежність злочинної поведінки від рівня освіти й інтелектуального розвитку особи, що значно впливають на потреби й інтереси людини. Скажімо, для тих, хто вчинив хуліганство, грабежі, посягання на особу, характер¬ний низький освітній та інтелектуальний рівні. Місце про¬живання часто визначає географію злочинності (міська чи сільська), а також характер злочинності в курортних зонах, "спальних" районах міст, новобудовах тощо.
Із наведених прикладів видно, що соціально-демографічні ознаки дають істотну інформацію про особу злочинця, котра може бути використана як у наукових, так і в прикладних цілях, зокрема, при розробці та реалізації заходів профілактики. Кримінально-правова характеристика особи злочинця
Кримінально-правова характеристика особи зло-ч чинця - це дані не лише про склад скоєного злочину, але й спрямо¬ваність і мотивацію злочинної поведінки, одноосібний або групо¬вий характер злочинної діяльності, форму співучасті (виконавець, , організатор, підмовник, пособник), інтенсивність кримінальної діяльності, наявність судимостей тощо. Така характеристика дає уявлення про особу злочинця з кримінально-правових позицій. Ця група ознак відображає риси, властиві саме особі злочинця, а не якій-небудь іншій особі, наприклад, аморальній, порушникові трудової дисципліни чи законослухняній людині.
Кримінально-правові ознаки особи злочинця на¬бувають прояву в деяких формах дозлочинної поведінки та найбільш повно виражені в учиненому ним злочинові (злочинах). Багатьом злочинцям, як уже зазначалося, задовго до вчинення суспільно небезпечного діяння притаманні такі негативні ознаки, як соціальна занедбаність, порушення норм людського співжиття, правовий нігілізм, зловживання спирт¬ними напоями, часте допущення неправомірних учинків у по¬буті та за місцем роботи, встановлення контактів зі злочин¬ними й антигромадськими елементами тощо. Уже в цей перед-кримінальний період особистість таких людей зазнає істот¬них деформацій.