- •Коефіцієнт злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності. (10 вопрос) Поняття динаміки злочинності.(10 вопрос)
- •20. Психологічні теорії причин злочинності.
- •21. Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.
- •24. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •25. Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •26. Теорія стигматизації та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •33. Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та суміжні поняття.
- •34. Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості злочинця
- •36. Морально-психологічні ознаки особистості злочинця: загальна характеристика.
- •38. Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості злочинця.
- •39. Типологія та класифікація злочинців.
- •41.Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •43. Мотивація злочинної поведінки.
- •44. Прийняття та виконання рішення у механізмі злочинної поведінки.
- •45. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •46. Віктимологічний аспект механізму конкретного злочину.
- •47. Віктимізація та віктимність.
- •48. Класифікація жертв злочинів.
- •49. Методика кримінологічних досліджень(конспект)
- •51. Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •52. Анкетне опитування в кримінології.
- •53. Інтерв'ю. Техніка кримінологічного інтерв'ювання.
- •54. Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •55. Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •56. Особливості проведення соціометричного опитування.(вопрос 55)
- •58. Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.
- •59. Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції
- •60. Основи кримінологічного планування.
- •61. Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •62. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •63. Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види.
- •64. Ситуативна профілактика злочинів.
- •65. Органи місцевого самоврядування як суб'єкти попереджувальної діяльності.
- •66. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •67. Участь громадськості у протидії злочинності неповнолітніх.
- •69. Органи внутрішніх справ як суб'єкт профілактичної діяльності: загальна характеристика.
- •72. Законодавство України по боротьбі зі злочинністю: загальна характеристика.
- •73. Профілактичне значення кримінального закону.
- •74. Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні,
- •75. Попередження насильницьких злочинів.
- •77. Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •79. Попередження рецидивних злочинів.
- •80. Попередження професійних злочинів.
- •81. Ресоціалізація злочинців.
- •82. Вивчення та попередження податкової злочинності.
- •83. Відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •84. Кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •85. Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •86. Протидія тероризму за законодавством України.
- •87. Організована злочинність в Україні на сучасному етапі.
- •88. Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •90. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •91. Попередження необережних злочинів.
- •92. Вивчення та попередження злочинності жінок.
- •94. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю.
- •96. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •97. Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •98. Попередження транснаціональної злочинності.
- •99. Особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.
94. Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю.
Міжнародне співробітництво держав у боротьбі зі злочинністю - це співробітництво держав, спрямоване на розробку і координацію заходів щодо попередження, розкриття злочинів і поводження з правопорушниками, а також вироблення комплексних цілей і завдань з мінімізації транснаціональних і внутрішньодержавних протиправних діянь.
На нашу думку, доцільно виділити Конвенцію ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р., Конвенцію про боротьбу з захопленням заручників 1979 р., Конвенцію про боротьбу з незаконним захопленням повітряних судів 1970 р., Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації 1971 р., Конвенцію про запобігання і покарання злочинів проти осіб, що користуються міжнародним захистом, утому числі дипломатичних агентів 1973 р., Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства 1988 р., Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами 1950 р., Додаткову конвенцію про скасування рабства, работоргівлі, інститутів і звичаїв, подібних до рабства 1956 р., Європейську конвенцію про видачу правопорушників 1957 р. і Додаткові протоколи до неї 1975 і 1978 рр. тощо
.95.Роль та функції спеціалізованих установ ООН по боротьбі зі злочинністю та поводженню з правопорушниками.
Загальновизнаним центром координації діяльності держав і міжнародних організацій у боротьбі зі злочинністю є ООН.
Так, Генеральна Асамблея ООН за допомогою Комісії міжнародного права готує і приймає конвенції з боротьби з окремими злочинами, рекомендації з координації заходів попередження актів міжнародного тероризму. На засіданні Ради Безпеки ООН ці питання розглядаються у звязку зі скаргами держав на акт агресії, тероризму. Міжнародний Суд ООН розглядає конкретні справи, що стосуються питань боротьби зі злочинністю. У рамках Секретаріату ООН є Відділ з попередження злочинності та кримінального правосуддя (збирає інформацію про стан злочинності)
Спеціалізовані установи ООН беруть участь у боротьбі зі злочинністю в рамках своїх статутних завдань. Так, МОП у своїх конвенціях рекомендує державам і профспілкам вести боротьбу з примусовою працею, злочинами проти трудових прав людини.
КОМІТЕТ ООН ПО ЗАПОБІГАННЮ ЗЛОЧИННОСТІ Й БОРОТЬБІ З НЕЮ - - допоміж. орган Організації Об'єднаних Націй, утв. 21.У 1971 Економічною і соціальною радою ООН (ЕКОСОР). У зв'язку з цим припинила свою діяльність Консультативна група ООН по запобіганню злочинності і поводженню з правопорушниками.
Завданнями Комітету були: підготовка конгресів ООН з питань запобігання злочинності й поводження з правопорушниками; підготовка і подання на затвердження компет. органів ООН та конгресів програм міжнар. співробітництва у сфері запобігання злочинності, що здійснюється на підставі принципів суверен, рівності держав і невтручання у внутр. справи, та ін. пропозицій, пов'язаних з запобіганням правопорушенням; надання допомоги
ЕКОСОР у координації діяльності органів ООН з питань, що стосуються боротьби зі злочинністю і поводження з правопорушниками; сприяння обміну досвідом, нагромадженим д-вами в цій сфері; обговорення найважливіших профес. питань тощо. Комітет покликаний був забезпечити багатостор. профес. експертизу, необхідну при вирішенні питань соціального захисту.