90. Кримінологічна характеристика необережних злочинів.

Необережні злочини є невіддільною складовою загальної злочинності, самостійним видом у її структурі, а також законо¬мірним явищем у суспільстві.

Необережна злочинність багатогранна. Необережні злочини вчиняють у багатьох сферах суспільного життя. Шкода від та¬ких злочинів (кількість травмованих і матеріальні збитки) дуже велика й перевищує шкоду від умисних злочинів. Вод¬ночас небезпека особи злочинців, які вчиняють необережні зло¬чини, значно менша, аніж злочинців, які вчиняють умисні зло¬чини.

Необережні злочини пов'язані з порушенням певних правил поведінки, більшість з яких зафіксовані й регламентовані у відповідних законах та підзаконних нормативних актах, а та¬кож правил поведінки в побуті.

Необережна злочинність, на жаль, є вічною і з розвитком науково-технічного процесу має тенденцію як до кількісного збільшення, так і до збільшення її проявів та шкоди від її на¬слідків. Достатньо пригадати катастрофу на Чорнобильській АЕС, що спричинилася через необережні злочинні дії.

Основні види необережних злочинів пов'язані з такими по¬рушеннями правил безпеки:

• при використанні техніки у промисловості, будівництві, сільському господарстві (ст. 267, 271-275 КК України);

• при охороні природи і використанні її ресурсів (ст. 236, 237, 239-245, 247, 250, 251 КК України);

• при експлуатації транспортних засобів (ст. 276, 286-288,

291 КК України);

• при охороні або збереженні майна (ст. 196, 197, 270 КК України);

• у службовій діяльності (ст. 367 КК України);

• при використанні професійних обов'язків (крім названих випадків) і норм поведінки в побуті, а також правил, що захищають життя і здоров'я особи (ст. 119, 128, 131, 140,264 КК України).

Найнебезпечнішими за наслідками є необережні злочини при взаємодії людини з технікою.

Необережний злочин — це передбачене кримінальним зако¬ном суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчи¬нене в результаті злочинної самовпевненості або недбалості.

Необережна злочинність — це сукупність необережних зло¬чинів, що вчинені в державі або регіоні за певний період часу (найчастіше за рік).

У загальній структурі злочинності необережна становить 10-15 %. Структура необережних злочинів така: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту (до 80 %), порушення правил охорони майна, службова недба¬лість (близько 10 %), порушення правил охорони праці й техні¬ки безпеки (5 %), необережні злочини проти особи (4 %). Окре¬мі необережні злочини мають високу латентність.

Обсяг необережної злочинності залежить від позиції зако¬нодавця до того, що треба криміналізувати, а що ні. Нині пере¬лік необережних злочинів має тенденцію до збільшення через появу нових технологій, речовин, процесів у науці й техніці, що здатні не тільки бути корисними, а й призводити до побіч¬ного ефекту та великої шкоди.

Нагадаємо, що в необережних злочинах діяння може бути вчинене з необережності, але частіше його вчиняють умисно. Ставлення ж особи до наслідків діяння завжди необережне, і ці наслідки винний легковажно розраховує відвернути або не пе¬редбачає їх настання, хоча повинен був і міг передбачити.

В окремих випадках з превентивною метою законодавець вста¬новив відповідальність лише за факт порушення певних правил і норм поводження з автомобілями, механізмами, речовинами (ч. 1 ст. 267, ч. 1 ст. 272, ч. 1 ст. 274 КК України), якщо лише факт порушення вже створює загрозу таких тяжких наслід¬ків. Проте вивчення судової практики показує, що такі справи трапляються дуже рідко, хоча такі порушення в житті непо¬одинокі. Тому в більшості випадків законодавець обмежується встановленням адміністративної відповідальності тільки при порушенні правил без тяжких наслідків (наприклад, ст. 121¬124, 128 КАП України).

Розглянемо особливості необережної злочинності порівняно із злочинністю умисною.

1. Ці види злочинності відрізняються за формою вини, а отже, за психологічним механізмом вчинення злочину. Відмін¬ність полягає у ставленні суб'єкта до вчинення діяння і його наслідків (до останніх ставлення тільки необережне).

2. Різняться ці види злочинності за соціально-психологічни¬ми причинами їх вчинення і характеристикою особи злочинця. Якщо суб'єкт умисних злочинів прямо або опосередковано про-тиставляє власну волю інтересам суспільства, то соціально-пси¬хологічною причиною необережних злочинів є неуважність, безвідповідальне ставлення до існуючих в суспільстві правил поведінки. Тому загалом суб'єкт необережних злочинів має значно менший ступінь моральної шкідливості, аніж суб'єкт умисних злочинів.

3. Сфера діяльності, де вчиняються ці злочини. Необережні злочини вчиняють на виробництві, у транспорті, у сфері управ¬ління, побуту тощо. Там же можуть бути вчинені й умисні зло¬чини, але перші порушують правила, норми, приписи, звичаї, що зумовлюють нормальний перебіг виробничих і побутових процесів.

4. Ці злочини різняться за характером наслідків. На від¬міну від умисних злочинів, при вчиненні яких наслідки свідо¬мо завдаються суб'єктом і, отже, спостерігається певна про¬порційність між "злою волею" злочинця й тяжкістю завданої ним шкоди, при необережності такої пропорційності немає. При вчиненні необережного злочину характер завданої шкоди визначається не так ступенем моральної ушкодженості особи, як сферою діяльності суб'єкта, характером знарядь і засобів, які він використовує, ситуацією, в якій вчиняється діяння, а також іншими обставинами, які можуть бути випадковими для суб'єкта. Тому в необережній злочинності часто спостері¬гається розрив, певна суперечність між особою злочинця (його соціально-моральною характеристикою) і тяжкістю наслідків, що настали [36].

Як зауважувалось раніше, у народному господарстві й побу¬ті збільшується кількість і підвищується потужність джерел підвищеної небезпеки, інтенсифікується вплив на природне середовище. Водночас підвищується психологічна напруже¬ність у суспільстві, збільшується кількість нервових і психіч¬них захворювань, стресів, тривожності серед людей. Це спри¬чинює підвищення рівня необережних злочинів, а їх наслідки за тяжкістю, як зазначалося, перевершують наслідки умисної злочинності. Так, загиблих внаслідок автотранспортних злочи¬нів, злочинів, пов'язаних з порушенням вимог законодавства про охорону праці, злочинів у вигляді порушення встановле¬них законодавством вимог пожежної безпеки та інших необере¬жних злочинів значно більше, ніж внаслідок умисних вбивств.

Дедалі гостріше відчувається "внесок" необережної злочин¬ності в соціальну напруженість суспільства. Крім чорнобиль¬ської трагедії, наслідки якої неможливо виміряти, зазначимо катастрофи на шахтах, що постійно відбуваються, забруднення довкілля: землі, атмосферного повітря, морів, знищення лісо¬вих масивів тощо.

Необережні злочини відіграють роль умов у вчиненні бага¬тьох умисних злочинів, насамперед злочинів проти власності.

Серед необережних злочинців переважають чоловіки (хоча серед порушень правил безпеки дорожнього руху збільшується чисельність жінок-водіїв) ближче до середнього віку.

До морально-психологічних якостей необережних злочинців належать: приглушення почуття відповідальності, егоїзм, нех¬тування вимогами закону і правилами, коли це вигідно і зруч¬но, професійних знань, вмінь, навичок. Отже, для необережних злочинців характерна легковажно-безвідповідальна або егоїс¬тично-споживча поведінка.

Слабкий контроль і терпимість з боку суспільства до пору¬шень, низька самодисципліна (коли неодноразово вчинені по¬рушення не затавровуються) — усе це вбирає в себе майбутній необережний злочинець.

Необережних злочинців поділяють на ситуативних, нестій¬ких і злісних.