Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
met_rek_derg_ekz_2010_IV_kurs.doc
Скачиваний:
36
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
2.74 Mб
Скачать

Педагогічне та біологічне обгрунтування структури навчання руховим діям в фізичному вихованні

Структура навчання ‑ це поділ на окремі частини, виділення етапів.

Структуру навчання рухової дії розглядають як відносно завершений цикл навчання окремо взятої рухової дії. Структура навчання руховим діям складається з етапів ознайомлення з новою руховою дією, початкового розучування, поглибленого розучування, закріплення, удосконалення. Кожний етап навчання має свої ознаки, завдання, засоби, методи і форми організації.

Послідовність етапів в структурі навчання віддзеркалюють педагогічні і психофізичні закономірності становлення рухової навички.

В основі педагогічних закономірностей лежить методичний принцип –забезпечення послідовності навчання (“Від легкого до важкого”, “Від простого до складного”, “Від засвоєного до не засвоєного”, “Від знань до умінь”).

Біологічне обґрунтування структури виходить з фаз становлення рухових навичок. Однак етапи навчання не можна утотожнювати з фазами становлення умовного рефлексу.

Знаючи особливості кожного етапу можна цілеспрямовано підібрати ефективні засоби, методи і форми занять.

Структура навчання не є щось незмінне. В ній можуть випадати деякі етапи або змінюватись їх тривалість. Однак напрямок розгортання етапів завжди залишається тим самим – від невміння виконувати дію до її вдосконалення.

Характеристика сили як рухової якості. Види силових здібностей. Фактори, що обумовлюють розвиток сили

Сила ‑ це здатність долати зовнішній опір або протидіяти йому за рахунок м’язових зусиль.

Сила проявляється в двох, відносно самостійних здібностях: власно-силові і швидкісно-силові. Власно-силові здібності проявляються переважно при утриманні тіла і його ланок у просторі, збереженні певних поз, утриманні вантажу і т.п..

Серед власне-силових здібностей розрізняють абсолютну і відносну сили.

Абсолютна сила визначається максимальними показниками м’язових напружень без врахування власної ваги.

Відносна сила - це відношення величини абсолютної сили до власної ваги тіла.

Швидкісно-силові здібності характеризуються швидким переміщенням тіла і його ланок в просторі при подоланні опору. Різновидом швидкісно-силової якості є вибухова сила. Вибухова сила ‑ це здатність розвивати максимальне напруження в мінімальні проміжки часу. Наприклад стрибок вгору і т. п.

Розвиток сили обумовлюють такі фактори:

І. Зовнішні умови: розміщення тіла і його ланок у просторі, величина опору, співвідношення фаз рухів і дихання, час доби та ін.

ІІ. Внутрішні фактори:

  • кількість м’язових тканин, що беруть участь у роботі;

  • еластичність, в’язкість м’язів;

  • структура м’язів (білі, червоні волокна);

  • лабільність ЦНС;

  • міжм’язова координація;

  • внутрішньом’язова координація;

  • потужність енергоджерел (АТФ, КРФ).

Засобами розвитку сили є силові вправи.

Силові вправи – це такі вправи, які пов’язані з більшим напруженням м’язів, ніж в звичайних умовах. Силові вправи класифікуються:

  • Вправи з обтяженням масою власного тіла.

  • З обтяженням масою предметів.

  • З обтяженням опором зовнішнього середовища.

  • Вправи у подоланні опору еластичних предметів.

  • Вправи у подоланні опору партнера.

  • Вправи у самоопорі.

  • Вправи на силових тренажерах.

  • Ізометричні вправи.

В методиці вдосконалення максимальних силових можливостей розглядають таких три шляхи:

  • Через збільшення м’язової маси.

  • Через удосконалення міжм’язової координації.

  • Через удосконалення внутрішньом’язової координації.

Основними методами розвитку силових здібностей є методи суворої регламентації – інтервальної і комбінованої вправ:

  • Повторних зусиль (величина опору 30-80 %, для збільшення м’язової маси кількість повторень в одному підході 6-12 разів, останнє повторень – за рахунок вольових зусиль. Для удосконалення міжм’язової координації кількість повторень - 3-6 разів, останнє не повинно вимагати максимального вольового зусилля).

  • Максимальних зусиль (величина опору від 85-90% до 120-140%- у долаючому режимі роботи м’язів. Кількість повторень 1-4 разів, залежно від обтяження).

  • Ізометричних напружень (величина напружень 70-100%, тривалість 4-10 с).

  • Колове тренування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]