Форми організації занять з фізичного виховання учнів. Значення різноманітності форм занять у фізичному вихованні

Фізичне виховання учнів здійснюється в навчально-виховних закладах, поза ними і в умовах сім’ї.

В навчально-виховних закладах основною формою фізичного виховання учнів є класно-урочна. Урок характеризуються тим, що проводиться під керівництвом вчителя з відносно сталим колективом учнів згідно встановленої державної програми і за сталим розкладом. (для відповіді рекомендується використати питання № 40).

Допоміжними до уроку формами фізичного виховання є:

Заняття в режимі навчального дня (гімнастика до занять, фізкультурні хвилини і паузи, рухливі ігри на перервах, “Години фізичної культури ” в групах продовженого дня).

Позакласні форми заняття (гуртки з фізичної культури, секції з видів спорту, змагання, туристичні походи, Дні здоров’я, фізкультурні ствята).

Позашкільне фізичне виховання учнів здійснюється: в ДЮСШа, таборах відпочинку, фізкультурно-спортивних клубах за місцем проживання, цетрах і станціях юних туристів, парках культури, відпочинку та ін.

В умовах сім’ї організовуються такі форми занять: ранкова гімнастика, виконання домашнього завдання з фізичної культури, фізкультурні паузи, рухливі ігри, самостійні заняття фізичними вправами, походи вихідного дня та ін.

Основне призначення різноманітності організаційних форм фізичного виховання учнів – забезпечити норму обсягу та інтенсивності рухової активності, і , таким чином, сприяти зміцнення здоров’я підростаючого покоління.

Разом з тим, кожна форма занять вирішує з одного боку, загальні завдання, а з іншого ‑ спеціальні.

Наприклад заняття в спортивній секції поряд з різностороннім фізичним розвитком учнів передбачають поглиблене вивчення якогось конкретного виду спорту.

Загальна характеристика уроку фізичної культури як основної форми фізичного виховання школярів. Обгрунтування структури уроку фізичної культури

Урок ‑ основна форма фізичного виховання учнів. Урок фізичної культури характеризується тим, що проводиться під керівництвом вчителя з відносно постійним за складом і однорідним за віком колективом учнів згідно встановленої державною програмою і за сталим розкладом.

Визначальною рисою класно-урочної форми занять як основної форми фізичного виховання учнів є її обов’язковість. Предмет “фізична культура” входить в перелік обов’язкових предметів, визначених навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів 1-3 ступеня. Учні поділяються за станом здоров’я на основну, підготовчу і спеціальну медичну групу.

Урок повинен будуватися на основі державної програми і проводиться у відповідності із загально дидактичними принципами (систематичності, послідовності, доступності, індивідуалізації та ін.). Кожен урок повинен бути спрямований на вирішення мети фізичного виховання учнів і вирішувати комплекс завдань: освітніх, оздоровчих, виховних.

Для вирішення визначених завдань урок повинен мати оптимальне навантаження і щільність (загальну і моторну). Кожний урок повинен бути пов’язаним з попереднім та наступним уроком, утворюючи, таким чином, систему навчання.

Знання типології уроків дозволяє вчителю вибрати організацію уроку, яка найбільш сприяє вирішенню поставленого завдання.

Уроки можна класифікувати за певними ознаками.

І. За характером змісту уроку:

• Предметні (легкої атлетики; гімнастики і т.д.).

• Комплексні (поєднання декількох видів фізкультурної діяльності. Найчастіше поєднують легку атлетику і спортивні ігри, гімнастику і рухливі ігри і т.д.).

Комплексні уроки переважають в молодших класах, а предметні – в старших класах.

ІІ. За ознакою освітніх завдань:

• Ввідні уроки (на початку навчального року, семестру).

• Вивчення нового матеріалу.

• Закріплення і удосконалення.

• Контрольні.

• Комбіновані (містять елементи різних типів уроків за цією ознакою).

На початку навчального року переважають уроки повторення вивченого і розучування нового матеріалу. Контрольні уроки можуть проводитись як на початку (попередній контроль), по ходу (поточний контроль) так і вкінці семестру, року (підсумковий контроль).

ІІІ. За ознакою спрямованості фізичного виховання:

• Базового фізичного виховання (переважають в освітніх закладах).

• Уроки професійно-прикладної спрямованості (переважають в старших класах та професійно-технічних училищах).

• Спортивної спрямованості (в старших класах та ін. закладах).

• Уроки лікувальної фізичної культури (для учнів спеціальних медичних груп).

Структура уроку складається з трьох частин: підготовчої, основної, заключної.

В основі поділу уроку на такі частини лежать закономірності розгортання фізичної працездатності та логіки навчально-педагогічного процесу.

Біологічне обґрунтування частин уроку визначається фазами працездатності передстартового стану, впрацьовування, стабілізації і зниження працездатності. Відповідно підготовча частина повинна відповідати першим двом фазам працездатності (передстартового стану, впрацьовування), основна частина – фазі відносної стабілізації працездатності, а заключна – останній фазі (зниження працездатності).

Логіка розгортання навчально-виховного процесу вимагає:

• Послідовного включення учнів в пізнавальну діяльність (від засвоєного до незасвоєного, від знань до умінь).

• Послідовного вирішення намічених на даний урок завдань (від простого до складного).

• Забезпечення задовільного післяробочого стану учнів, що сприяє наступній навчальній діяльності.

Кожна частина уроку повинна вирішувати свої конкретні завдання, але таким чином, щоб вирішити загальне призначення даного уроку.

Підготовча частина – психологічний настрой учнів на урок через повідомлення завдань уроку, підготовка організму до основного навантаження через застосування загальної і спеціальної розминки. Тривалість частини 8-13 хв.

Основна частина – вирішення основних завдань уроку (вивчення або закріплення техніки рухових дій, розвиток рухових якостей та ін.). тривалість 20-30 хв.

Заключна частина – приведення функціонального стану організму наближено до вихідного, підведення підсумків уроку, домашнє завдання.