- •Теорія та методика фізичного виховання теорія фізичного виховання як наукова дисципліна. Взаємозв'язок теорії фізичного виховання з іншими науками
- •Основні поняття теорії фізичного виховання: "фізична культура". "фізичне виховання", "спорт". Їх загальна характеристика
- •Соціальні функції фізичної культури та спорту в суспільстві
- •Характеристика національної системи фізичного виховання. Мета та завдання фізичного виховання. Суб’єктивні та об'єктивні фактори, які впливають на їх зміст
- •Загальні принципи системи фізичного виховання. Їх характеристика та значення
- •Характеристика фізичних вправ як основного засобу фізичного виховання. Класифікація фізичних вправ
- •Техніка фізичних вправ. Кінематичні та динамічні характеристики техніки
- •Природні та гігієнічні фактори як засоби фізичного виховання
- •Принципи свідомості та активності. Особливості їх реалізації в фізичному вихованні
- •Характеристика принципів доступності та індивідуалізації. IX роль у фізичному вихованні
- •Характеристика принципів систематичності та послідовності. Особливості їх реалізації у фізичному вихованні
- •Характеристика словесного методу навчання
- •Наочний метод та його роль в процесі фізичного виховання
- •Характеристика практичних методів навчання
- •Характеристика понять “рухові вміння” та “рухові навички”. Закономірності їх розвитку в процесі навчання
- •Педагогічне та біологічне обгрунтування структури навчання руховим діям в фізичному вихованні
- •Характеристика сили як рухової якості. Види силових здібностей. Фактори, що обумовлюють розвиток сили
- •Швидкість як рухова якість. Засоби і методи розвитку швидкості
- •Витривалість як рухова якість. Засоби та методи розвитку витривалості
- •Спритність як рухова якість. Засоби та методи розвитку спритності
- •Гнучкість як рухова якість. Види гнучкості. Методика розвитку гнучкості
- •Форми організації занять з фізичного виховання учнів. Значення різноманітності форм занять у фізичному вихованні
- •Загальна характеристика уроку фізичної культури як основної форми фізичного виховання школярів. Обгрунтування структури уроку фізичної культури
- •Методика і правила проведення ранкової гімнастики, фізкультурних хвилинок, фізкультурних пауз
- •Організаційно-методичні основи позашкільної роботи з фізичного виховання
- •Організація та методика масової фізичної культури організація оздоровчої фізичної культури
- •Система управління оздоровчою фізичною культурою в україні
- •Фізкультурно-оздоровчий менеджмент та маркетинг
- •Організація оздоровчої фізкультурної діяльності в різних сферах суспільства
- •Організація оздоровчої фізичної культури в навчально-виховній сфері
- •Організація оздоровчої фізичної культури у виробничій сфері
- •Організація оздоровчої фізичної культури в соціально-побутовій сфері
- •Пропаганда та реклама оздоровчої фізичної культури, організація масових фізкультурно-спортивних заходів
- •Проведення масових фізкультурно-спортивних заходів
- •Планування фізкультурно-спортивних заходів протягом календарного року
- •Особливості проведення заходів змагальної спрямованості
- •Вибір фізичних вправ у програмуванні оздоровчого тренування
- •Методика оздоровчого тренування із використанням циклічних вправ
- •Використання спортивних ігор в оздоровчому тренуванні
- •Оздоровчі види гімнастики
- •Особливості проведення оздоровчих занять з особами різного віку і статі
- •Організація масових фізкультурних заходів в оздоровчо-рекреаційних установах
- •Особливості активного відпочинку в оздоровчо-профілактичних закладах
- •Засоби й форми фізичного виховання в закладах відпочинку
- •Основні засоби фізкультурно-оздоровчої роботи природні кліматичні фактори
- •Особливості організації та змісту навчально-тренувального процесу з юними спортсменами в дюсша
- •Оздоровчий туризм
- •Місця для занять фізичними вправами. Спортивний інвентар I обладнання
- •Міжнародний рух "спорт для всіх"
- •Організаційно-методичні основи фізичного виховання дітей в умовах сім’ї. Мета, завдання, форми занять
- •Фізична реабілітація лікувальна фізична культура при інфаркті міокарда
- •Особливості методики лікувальної фізичної культури у лікарняний період реабілітації
- •Санаторний етап
- •Поліклінічний етап
- •Диспансерний етап
- •Лікувальна фізична культура при гіпертонічній хворобі
- •Стаціонарний етап реабілітації
- •Поліклінічний етап реабілітації
- •Лікувальна фізична культура при розладах рухової функції
- •Спастичний геміпарез
- •Спастичні три- і тетрапарези
- •Мляві парези і паралічі
- •Атаксії
- •Мимовільні рухи
- •Лікувальна фізична культура при ожирінні
- •Лікувальна фізична культура при цукровому діабеті
- •Лікувальна фізична культура при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікувальна фізична культура при холециститі і жовчнокам’яній хворобі
- •Лікувальна фізична культура при бронхіальній астмі
- •Лікувальна фізична культура при сколіозах
- •Лікувальна фізична культура при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта
- •Лікувальна фізична культура при артритах
- •Рекомендована література
Лікувальна фізична культура при цукровому діабеті
Цукровий діабет - виділення цукру з сечею внаслідок підвищення кількості його у крові і недостатнього засвоєння тканинами. Це порушення вуглеводного обміну обумовлене зниженням вироблення гормону підшлункової залози - інсуліну. При недостатності цього гормону утворення глікогена зменшується і вміст цукру у крові стає вищим за норму (гіперглікемія), а утилізація його тканинами знижується і він починає проходити через нирки та виводитися з сечею (глюкозурія). В результаті енергозабезпечення падає, різко порушується жировий, білковій, водний обмін, кислотно-основна рівновага, утворюються шкідливі продукти розпаду, що погіршують життєдіяльність організму.
Причинами цукрового діабету можуть бути порушення центральної нервової регуляції, психотравми, спадковість, інфекційні захворювання підшлункової залози, надмірне вживання вуглеводів. Основними ознаками захворювання є: надмірне споживання води через постійну спрагу і велике сечовиділення (поліурія), ненаситний апетит, м’язова слабкість, свербіж шкіри. У хворих знижується опірність організму, з’являються такі ускладнення і захворювання, як фурункульоз, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, туберкульоз, облітеруючий ендартеріїт, гангрена нижніх кінцівок та ін.
У комплексному лікуванні цукрового діабету значне місце приділяється засобам фізичної реабілітації, що діють не тільки симптоматично, а й деякі з них націлені на окремі ланки патогенезу.
Показання до призначення ЛФК: компенсованість процесу в хворих цукровим діабетом легкої і середньої важкості; відсутність різких коливань глікемії в процесі фізичного навантаження (велоергометрії); фізіологічна реакція на фізичне навантаження.
Протипоказання: цукровий діабет декомпенсованого і важкого перебігу, низький рівень фізичної працездатності, різкі коливання глікемії під час велоергометричного навантаження, недостатність кровообігу II Б ступеня і вище, ішемічна хвороба серця (III—IV функціональні класи), гіпертонічна хвороба II Б, Ш ступеня з вираженими змінами у внутрішніх органах, із кризами, при гіперглікемії в межах 16,6 ммоль/л (300 мг%) і вище, ознаках передкоматозного стану.
Лікувальна фізична культура при цукровому діабеті розв’язує такі завдання: покращання функцій ЦНС та нейроендокринної регуляції обміну речовин; стимуляція тканинного обміну, утилізація цукру в організмі, зниження гіперглікемії та компенсація інсулінової недостатності; поліпшення функціонального стану серцево-судинної, дихальної та травної систем; попередження або зменшення проявів супутніх захворювань, підвищення опірності організму; відновлення і підтримання загальної працездатності хворого.
ЛФК призначають диференційовано, залежно від форми цукрового діабету. При легкій формі в заняттях з лікувальної гімнастики, що триває 30-45 хв, застосовують загальнорозвиваючі, дихальні і вправи на розслаблення. Щільність занять 60-65 %. Рухи виконуються в повільному і середньому темпі, з повною амплітудою. Вони забезпечують загальне помірне фізичне навантаження, що оптимально сприяє споживанню глюкози з крові та її повному згорянню в м’язах і тим самим досягненню головної мети лікування - зменшення її вмісту у крові і сечі. Хворим рекомендують ранкову гігієнічну гімнастику, ходьбу у повільному темпі від 2-3 до 10-12 км, близький туризм, ходьбу на лижах, веслування, плавання, рухливі і деякі спортивні ігри. При цьому не можна використовувати вправи із значним загальним силовим напруженням та вправи на швидкість, при яких утворюється значний кисневий борг, переважають анаеробні процеси у м’язах, збільшується вміст у крові кислих продуктів і рівень глюкози не зменшується.
При цукровому діабеті середньої важкості тривалість занять з лікувальної гімнастики - 25-30 хв, щільність - у межах 30-40 %. Комплекси складаються з вправ малої і помірної інтенсивності для всіх м’язових груп. У заняттях передбачають вправи на поліпшення функціонального стану серцево-судинної, дихальної і травної систем. Цим хворим рекомендують ще ранкову гігієнічну гімнастику і лікувальну ходьбу 2-7 км. При адекватності фізичних навантажень спостерігають зниження рівня глюкози у крові.
При важкій формі цукрового діабету заняття з ЛФК проводять за методикою, що застосовують згідно призначеного рухового режиму при захворюваннях серцево-судинної системи. На етапах реабілітації фізичні навантаження зростають поступово та обережно і не повинні перевищувати помірні.
Правильність дозування фізичних навантажень контролюють за суб’єктивними та об’єктивними показниками: самопочуттям хворого, рівнем глюкози у крові та сечі, масою тіла та ін. Заняття ЛФК проводяться не раніше ніж через годину після ін’єкції інсуліну і легкого сніданку. Хворий має знати таке: якщо під час занять або після них виникає відчуття голоду, слабкості, тремтіння рук, необхідно з’їсти 1-2 шматочка цукру і припинити заняття. Відновити їх можна після зникнення гіпоглікемії на другий день, але зменшити навантаження. Безпосередньо після фізичного навантаження з метою підвищення окисних процесів показані обтирання, душ, і короткочасне купання.
Працетерапію використовують для збереження працездатності і психоемоційного стану хворого. Рекомендують роботи на свіжому повітрі у садку, на присадибній ділянці. Навантаження не повинні викликати втоми і негативну суб’єктивну реакцію. Хворому необхідно при собі мати, як і на заняттях з ЛФК, цукор, і при розвитку ознак гіпоглікемії з’їсти його.