Техніка фізичних вправ. Кінематичні та динамічні характеристики техніки

Техніка фізичних вправ – це найбільш ефективний спосіб виконання фізичної вправи. Техніка фізичних вправ постійно розвивається і вдосконалюється. В техніці розрізняють основу техніки, основну ланку і деталі техніки.

Основа техніки ‑ це сукупність ,тих ланок і структур рухів, які необхідні для виконання фізичних вправ певним способом. Якщо випадає хоча б один елемент з основи техніки, то виконали вправу даним способом стає неможливо.

Основна (або визначальна) ланка техніки ‑ це найбільш важлива частина виконання фізичної вправи.

Деталі техніки - це незначні особливості рухів, які проявляються в індивідуальних варіантах техніки.

Правильне використання деталей техніки у відповідності з індивідуальними особливостями спортсмена визначає індивідуальну техніку.

До основних кінематичних характеристик техніки відносять просторові, часові, просторово-часові характеристики.

Просторові характеристики техніки полягають в раціональному взаєморозміщенні ланок рухового апарату, доцільному до положення тіла, траєкторії рухів. Є такі просторові характеристики: положення тіла, траєкторія рухів. Розрізняють вихідне, кінцеве та положення в ході виконання вправи. В траєкторії розрізняють – форму, напрямок, розмах (або амплітуду).

До часових характеристик відносяться: моменти, тривалість, темп.

Просторово ‑ часові характеристики : швидкість, прискорення.

Динамічні характеристики. Біомеханіка сили, завдяки якої відбуваються рухи людини діляться на внутрішні (сила тяги м’язів, еластичні сили м’язів) і зовнішні (сила ваги власного тіла, сила опору зовнішнього середовища). Взаємодія цих сил і складає динамічну характеристику рухової дії. Ефект вправи полягає в тому, наскільки раціонально використовуються внутрішні і зовнішні сили.

Природні та гігієнічні фактори як засоби фізичного виховання

Природній фактор самостійно виступає засобом оздоровлення через загартування організму. До природних факторів відносяться сонце, повітря і вода.

До основних форм загартування відносяться: повітряні та сонячні ванни, обливання, душ, купання. Ефективними формами загартування є ходіння по землі босоніж, особливо після дощу або по росі, а також різні банні процедури.

Загартування слід здійснювати за такими принципами:

а) систематичність (тобто щоденні процедури в усі пори року);

б) поступовість (поступове зниження температури води і повітря, а також поступове збільшення тривалості кожної процедури);

в) комплексне використання всіх засобів загартування (сонце, повітря, воду) та поєднувати їх з фізичними правами.

Однак природні сили можуть використовуватися в процесі фізичного виховання, як допоміжна сила тренувального впливу фізичної вправи (біг по воді, біг, метання за вітром, проти вітру і т. інше).

Гігієнічні фактори як засоби фізичного виховання

Ефективність фізичних вправ буде високою тільки за умови дотримання певних гігієнічних норм. Одні з них забезпечують діяльність людини поза процесом фізичного виховання (особиста і суспільна гігієна, дотримання режиму праці і відпочинку, харчування і т.д.) Інші безпосередньо входять в процес фізичного виховання (режим навантажень і відпочинку, стан місць для занять, технічна відповідність інвентарю, вимоги до спортивної форми). У сукупності ці фактори визначають реальний ефект фізичного виховання і спрямовані, перш за все на охорону здоров’я. Разом з тим, деякі гігієнічні засоби в практиці фізичного виховання використовуються як засоби підвищення працездатності і оптимізації процесів підновлення (спеціальне харчування, сауна, масаж і т.п.).