- •Теорія та методика фізичного виховання теорія фізичного виховання як наукова дисципліна. Взаємозв'язок теорії фізичного виховання з іншими науками
- •Основні поняття теорії фізичного виховання: "фізична культура". "фізичне виховання", "спорт". Їх загальна характеристика
- •Соціальні функції фізичної культури та спорту в суспільстві
- •Характеристика національної системи фізичного виховання. Мета та завдання фізичного виховання. Суб’єктивні та об'єктивні фактори, які впливають на їх зміст
- •Загальні принципи системи фізичного виховання. Їх характеристика та значення
- •Характеристика фізичних вправ як основного засобу фізичного виховання. Класифікація фізичних вправ
- •Техніка фізичних вправ. Кінематичні та динамічні характеристики техніки
- •Природні та гігієнічні фактори як засоби фізичного виховання
- •Принципи свідомості та активності. Особливості їх реалізації в фізичному вихованні
- •Характеристика принципів доступності та індивідуалізації. IX роль у фізичному вихованні
- •Характеристика принципів систематичності та послідовності. Особливості їх реалізації у фізичному вихованні
- •Характеристика словесного методу навчання
- •Наочний метод та його роль в процесі фізичного виховання
- •Характеристика практичних методів навчання
- •Характеристика понять “рухові вміння” та “рухові навички”. Закономірності їх розвитку в процесі навчання
- •Педагогічне та біологічне обгрунтування структури навчання руховим діям в фізичному вихованні
- •Характеристика сили як рухової якості. Види силових здібностей. Фактори, що обумовлюють розвиток сили
- •Швидкість як рухова якість. Засоби і методи розвитку швидкості
- •Витривалість як рухова якість. Засоби та методи розвитку витривалості
- •Спритність як рухова якість. Засоби та методи розвитку спритності
- •Гнучкість як рухова якість. Види гнучкості. Методика розвитку гнучкості
- •Форми організації занять з фізичного виховання учнів. Значення різноманітності форм занять у фізичному вихованні
- •Загальна характеристика уроку фізичної культури як основної форми фізичного виховання школярів. Обгрунтування структури уроку фізичної культури
- •Методика і правила проведення ранкової гімнастики, фізкультурних хвилинок, фізкультурних пауз
- •Організаційно-методичні основи позашкільної роботи з фізичного виховання
- •Організація та методика масової фізичної культури організація оздоровчої фізичної культури
- •Система управління оздоровчою фізичною культурою в україні
- •Фізкультурно-оздоровчий менеджмент та маркетинг
- •Організація оздоровчої фізкультурної діяльності в різних сферах суспільства
- •Організація оздоровчої фізичної культури в навчально-виховній сфері
- •Організація оздоровчої фізичної культури у виробничій сфері
- •Організація оздоровчої фізичної культури в соціально-побутовій сфері
- •Пропаганда та реклама оздоровчої фізичної культури, організація масових фізкультурно-спортивних заходів
- •Проведення масових фізкультурно-спортивних заходів
- •Планування фізкультурно-спортивних заходів протягом календарного року
- •Особливості проведення заходів змагальної спрямованості
- •Вибір фізичних вправ у програмуванні оздоровчого тренування
- •Методика оздоровчого тренування із використанням циклічних вправ
- •Використання спортивних ігор в оздоровчому тренуванні
- •Оздоровчі види гімнастики
- •Особливості проведення оздоровчих занять з особами різного віку і статі
- •Організація масових фізкультурних заходів в оздоровчо-рекреаційних установах
- •Особливості активного відпочинку в оздоровчо-профілактичних закладах
- •Засоби й форми фізичного виховання в закладах відпочинку
- •Основні засоби фізкультурно-оздоровчої роботи природні кліматичні фактори
- •Особливості організації та змісту навчально-тренувального процесу з юними спортсменами в дюсша
- •Оздоровчий туризм
- •Місця для занять фізичними вправами. Спортивний інвентар I обладнання
- •Міжнародний рух "спорт для всіх"
- •Організаційно-методичні основи фізичного виховання дітей в умовах сім’ї. Мета, завдання, форми занять
- •Фізична реабілітація лікувальна фізична культура при інфаркті міокарда
- •Особливості методики лікувальної фізичної культури у лікарняний період реабілітації
- •Санаторний етап
- •Поліклінічний етап
- •Диспансерний етап
- •Лікувальна фізична культура при гіпертонічній хворобі
- •Стаціонарний етап реабілітації
- •Поліклінічний етап реабілітації
- •Лікувальна фізична культура при розладах рухової функції
- •Спастичний геміпарез
- •Спастичні три- і тетрапарези
- •Мляві парези і паралічі
- •Атаксії
- •Мимовільні рухи
- •Лікувальна фізична культура при ожирінні
- •Лікувальна фізична культура при цукровому діабеті
- •Лікувальна фізична культура при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікувальна фізична культура при холециститі і жовчнокам’яній хворобі
- •Лікувальна фізична культура при бронхіальній астмі
- •Лікувальна фізична культура при сколіозах
- •Лікувальна фізична культура при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта
- •Лікувальна фізична культура при артритах
- •Рекомендована література
Оздоровчий туризм
Масовими формами активного відпочинку та фізичного тренування є прогулянки пішохідні, гірські, лижні, велосипедні та водні.
Пішохідні прогулянки. Навантаження під час прогулянки залежить від її тривалості, довжини маршруту, рельєфу місцевості, швидкості пересування (темпу). Для практично здорової людини ходьба зі швидкістю 3 км за 1 год. не справляє помітного фізіологічного впливу, в той час як ходьба зі швидкістю 5-6 км за 1 год. – підвищує життєдіяльність серцево-судинної та дихальної систем, а з швидкістю до 6-7 км вже значно прискорює обмін речовин і справляє тренуючий вплив на організм людини.
Пішохідні прогулянки дають позитивний ефект тільки за умови їх регулярності, у визначений режимом день і час. При цьому навантаження підвищують поступово. Починати прогулянки можна на відстань 2-3 км, збільшуючи її до 6-10. Почавши ходьбу в повільному темпі, його підвищують залежно від навантаження минулого дня, самопочуття, погоди, рельєфу місцевості тощо. Найкращий час для прогулянки – ранок та вечір, а людям, схильним до повноти, рекомендують прогулянки в повільному темпі, після харчування. Для певного кола людей, яким протипоказані інші фізичні вправи, пішохідні прогулянки можуть стати основною формою фізичної культури. При ходьбі зі швидкістю 3,9 км за 1 год. по рівній місцевості протягом 2 год. людина вагою 72 кг витрачає 384 ккал, а зі швидкістю 6,4 км – 696 ккал!
Особливо ефективні прогулянки, під час яких у перервах на відпочинок проводять рухливі ігри, купання та плавання.
Гірські прогулянки легко дозуються тими ж методами, що й пішохідні, але при цьому враховують висоту та кут підйому. Чим вони більші, тим значнішу роботу виконує організм людини, зокрема серце й легені.
Починають гірські прогулянки з легких маршрутів, поступово збільшуючи довжину шляху, висоту підйому, темп ходьби.
Гірські прогулянки можуть робити люди будь-якого віку з різною фізичною підготовленістю; для людей з ослабленим здоров’ям – на висоті не вище 1500-1800 м над рівнем моря і тільки за призначенням лікаря.
Головний позитивний вплив для організму людини на цих висотах – чисте повітря, енергійна вентиляція легенів, найактивніший обмін речовин, поліпшення шкіряного дихання.
Лижні прогулянки. Ходьба на лижах активізує всю діяльність організму людини, справляє всебічний позитивний вплив на нього.
При пересуванні на лижах у роботу включається багато груп м’язів: м’язи ніг, спини, живота, плечового пояса й рук, що забезпечує різнобічну фізичну підготовку. Під час швидкої ходьби поглинається до 3-3,5 л кисню за хвилину, тобто в 10-15 разів більше, ніж у стані спокою. Ходьба на лижах сприяє розвиткові грудної клітки, зміцненню дихальних м’язів, збільшенню місткості легенів. Систематичні заняття зміцнюють серцевий м’яз, збільшують його скорочувальну силу.
Прогулянки на лижах – перевірений практикою дійовий профілактичний засіб, а при достатньому медичному контролі їх можна використовувати як процедури лікувальної фізкультури.
Прогулянки на велосипеді відкривають великі можливості для активного відпочинку. Картини природи, швидкість пересування справляють позитивний вплив на організм у цілому, особливо на його центральну нервову систему, створюють добрий настрій. Велосипедні прогулянки виховують витримку та вміння швидко орієнтуватись, сприяють фізичному розвиткові. Систематичні тренування розвивають м’язи людини, зміцнюють суглоби й збільшують їхню рухливість, збільшують корисну місткість легенів.
Водні прогулянки. У закладах відпочинку, розташованих неподалік від водойм, однією з основних форм фізкультурно-оздоровчої роботи є заняття водними видами спорту й туризму.
Прогулянки на веслових суднах. Прогулянки на веслових суднах є однією з форм організації занять з веслування та водного туризму й використовуються як засіб зміцнення здоров’я, залучення всіх бажаючих до систематичних занять фізичною культурою, спортом і туризмом.
Особливе місце посідають краєзнавчі екскурсії, які є одночасно обов’язковим елементом будь-якого виду туризму й сприяють всебічному ознайомленню з рідною країною, з її пам’ятниками, історією, місцями, пов’язаними з боротьбою народу за національне та соціальне визволення, а також з сьогоденням міст, районів, їхніми досягненнями в комуністичному будівництві. Відвідування промислових підприємств, колгоспів і радгоспів, наукових і культурних закладів розширюють знання відпочиваючих про місто, край, район, область, село.
Форми і методи проведення екскурсій досить різноманітні й завжди будуються з урахуванням запитів відпочиваючих та завданнями самого закладу відпочинку.
Туристські походи та подорожі. Найпростішою формою організації туристських походів є походи вихідного дня. Вони є черговим ступенем після туристських прогулянок та екскурсій на шляху до більш складної форми туризму – багатоденної подорожі.
Комплектуючи групи для походу або подорожі, керуються принципом «рівних сил», тобто туристів підбирають приблизно за однаковим віком, рівнем фізичного розвитку, а головне, за приблизно однаковою загальною та спеціальною фізичною підготовкою. Це особливо важливо в таких видах походів і подорожей, як лижні, пішохідні, гірські, водні та велосипедні. При комплектуванні груп враховують також єдність інтересів і бажань учасників походів та подорожей.