- •Теорія та методика фізичного виховання теорія фізичного виховання як наукова дисципліна. Взаємозв'язок теорії фізичного виховання з іншими науками
- •Основні поняття теорії фізичного виховання: "фізична культура". "фізичне виховання", "спорт". Їх загальна характеристика
- •Соціальні функції фізичної культури та спорту в суспільстві
- •Характеристика національної системи фізичного виховання. Мета та завдання фізичного виховання. Суб’єктивні та об'єктивні фактори, які впливають на їх зміст
- •Загальні принципи системи фізичного виховання. Їх характеристика та значення
- •Характеристика фізичних вправ як основного засобу фізичного виховання. Класифікація фізичних вправ
- •Техніка фізичних вправ. Кінематичні та динамічні характеристики техніки
- •Природні та гігієнічні фактори як засоби фізичного виховання
- •Принципи свідомості та активності. Особливості їх реалізації в фізичному вихованні
- •Характеристика принципів доступності та індивідуалізації. IX роль у фізичному вихованні
- •Характеристика принципів систематичності та послідовності. Особливості їх реалізації у фізичному вихованні
- •Характеристика словесного методу навчання
- •Наочний метод та його роль в процесі фізичного виховання
- •Характеристика практичних методів навчання
- •Характеристика понять “рухові вміння” та “рухові навички”. Закономірності їх розвитку в процесі навчання
- •Педагогічне та біологічне обгрунтування структури навчання руховим діям в фізичному вихованні
- •Характеристика сили як рухової якості. Види силових здібностей. Фактори, що обумовлюють розвиток сили
- •Швидкість як рухова якість. Засоби і методи розвитку швидкості
- •Витривалість як рухова якість. Засоби та методи розвитку витривалості
- •Спритність як рухова якість. Засоби та методи розвитку спритності
- •Гнучкість як рухова якість. Види гнучкості. Методика розвитку гнучкості
- •Форми організації занять з фізичного виховання учнів. Значення різноманітності форм занять у фізичному вихованні
- •Загальна характеристика уроку фізичної культури як основної форми фізичного виховання школярів. Обгрунтування структури уроку фізичної культури
- •Методика і правила проведення ранкової гімнастики, фізкультурних хвилинок, фізкультурних пауз
- •Організаційно-методичні основи позашкільної роботи з фізичного виховання
- •Організація та методика масової фізичної культури організація оздоровчої фізичної культури
- •Система управління оздоровчою фізичною культурою в україні
- •Фізкультурно-оздоровчий менеджмент та маркетинг
- •Організація оздоровчої фізкультурної діяльності в різних сферах суспільства
- •Організація оздоровчої фізичної культури в навчально-виховній сфері
- •Організація оздоровчої фізичної культури у виробничій сфері
- •Організація оздоровчої фізичної культури в соціально-побутовій сфері
- •Пропаганда та реклама оздоровчої фізичної культури, організація масових фізкультурно-спортивних заходів
- •Проведення масових фізкультурно-спортивних заходів
- •Планування фізкультурно-спортивних заходів протягом календарного року
- •Особливості проведення заходів змагальної спрямованості
- •Вибір фізичних вправ у програмуванні оздоровчого тренування
- •Методика оздоровчого тренування із використанням циклічних вправ
- •Використання спортивних ігор в оздоровчому тренуванні
- •Оздоровчі види гімнастики
- •Особливості проведення оздоровчих занять з особами різного віку і статі
- •Організація масових фізкультурних заходів в оздоровчо-рекреаційних установах
- •Особливості активного відпочинку в оздоровчо-профілактичних закладах
- •Засоби й форми фізичного виховання в закладах відпочинку
- •Основні засоби фізкультурно-оздоровчої роботи природні кліматичні фактори
- •Особливості організації та змісту навчально-тренувального процесу з юними спортсменами в дюсша
- •Оздоровчий туризм
- •Місця для занять фізичними вправами. Спортивний інвентар I обладнання
- •Міжнародний рух "спорт для всіх"
- •Організаційно-методичні основи фізичного виховання дітей в умовах сім’ї. Мета, завдання, форми занять
- •Фізична реабілітація лікувальна фізична культура при інфаркті міокарда
- •Особливості методики лікувальної фізичної культури у лікарняний період реабілітації
- •Санаторний етап
- •Поліклінічний етап
- •Диспансерний етап
- •Лікувальна фізична культура при гіпертонічній хворобі
- •Стаціонарний етап реабілітації
- •Поліклінічний етап реабілітації
- •Лікувальна фізична культура при розладах рухової функції
- •Спастичний геміпарез
- •Спастичні три- і тетрапарези
- •Мляві парези і паралічі
- •Атаксії
- •Мимовільні рухи
- •Лікувальна фізична культура при ожирінні
- •Лікувальна фізична культура при цукровому діабеті
- •Лікувальна фізична культура при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки
- •Лікувальна фізична культура при холециститі і жовчнокам’яній хворобі
- •Лікувальна фізична культура при бронхіальній астмі
- •Лікувальна фізична культура при сколіозах
- •Лікувальна фізична культура при остеохондрозі попереково-крижового відділу хребта
- •Лікувальна фізична культура при артритах
- •Рекомендована література
Організація оздоровчої фізичної культури в соціально-побутовій сфері
У Законі України "Про фізичну культуру і спорт" наголошено на необхідності організації та пожвавлення фізкультурно-оздоровчої діяльності в соціально-побутовій сфері, яка скерована на збереження та зміцнення здоров'я, підвищення працездатності та раціональне використання вільного часу, задоволення потреб людей в активному відпочинку. Ця діяльність повинна розв'язувати й такі соціальні завдання, як виховання підростаючого покоління та реабілітація людей з відхиленнями у стані здоров'я.
У соціально-побутовій сфері передбачається здійснення фізкультурно-оздоровчої діяльності:
за місцем проживання;
у місцях масового відпочинку;
в оздоровчо-рекреаційних та лікувально-профілактичних установах.
Загальне керівництво, планування, організацію, контроль за станом та розвитком фізкультурно-оздоровчої діяльності в соціально-побутовій сфері здійснюють обласні, міські, районні органи державного управління спеціальної компетенції.
Однією з основних форм є фізкультурно-спортивні клуби, які утворюються в мікрорайонах на базі державних і громадських установ. Робота фізкультурно-спортивних клубів організовується згідно з "Положенням про фізкультурно-спортивний клуб за місцем проживання". Утворення клубу реєструється постановою відповідного управління, відділу з фізичної культури і спорту.
Формою організації фізкультурно-оздоровчої діяльності за місцем проживання є культурно-спортивні комплекси. Культурно-спортивний комплекс являє собою окрему споруду чи декілька споруд різного відомчого підпорядкування, які об'єднуються для вирішення культурно-освітянських, оздоровчих, фізкультурно-спортивних, побутових проблем населення району. Керівництво культурно-спортивним комплексом здійснює координаційна рада, яка підпорядкована місцевим радам народних депутатів.
На сьогодні набуває популярності проведення вільного часу в місцях масового відпочинку. До таких місць належать міські парки, пляжі, відкриті спортивні споруди, палаци культури та ін..
У зв'язку зі специфікою фізкультурно-оздоровчої роботи у заміських зонах відпочинку для її проведення утворюються та обладнуються спеціальні місця: теренкури (пішохідні дозовані траси); "стежки здоров'я" (спеціально обладнані траси); "лісові стадіони" (обладнані галявини або території), дитячі майданчики, площинні спортивні споруди для ігор та розваг.
Пропаганда та реклама оздоровчої фізичної культури, організація масових фізкультурно-спортивних заходів
Ефективні пропаганда та реклама є запорукою масового залучення населення до фізкультурно-оздоровчих занять. Зазначена діяльність входить до функціональних обов'язків фахівців, які обіймають різні посади в системі фізкультурного руху. Саме тому важливо знати принципи пропаганди та реклами, їх форми та види.
Одним із дієвих засобів пропаганди, місцем розміщення реклами є фізкультурно-оздоровчі заходи змагальної спрямованості. Особливостям їх організації та проведення присвячено матеріали розділу.
Пропаганда фізкультурно-оздоровчої діяльності – цілеспрямоване розповсюдження та популяризація фізкультурних знань з метою переконання населення в необхідності систематичних фізкультурних занять.
Пропаганда являє собою безперервний освітньо-виховний процес, який можна умовно поділити на чотири етапи:
Переконання в необхідності оздоровчих занять. Тематика пропаганди даного етапу може бути така: вплив фізкультурних занять на стан здоров'я, тривалість життя, підвищення рівня працездатності, гармонійний розвиток, вирішення соціальних проблем (корисне дозвілля, підтримання правопорядку тощо).
Підвищення рівня фізкультурної грамотності. На даному етапі пропагандистського впливу до відома населення доводяться основи методики фізкультурних занять, засоби оздоровлення, напрями фізкультурно-оздоровчої діяльності та ін.
Залучення населення до регулярних фізкультурно-оздоровчих занять. Третій етап передбачає вплив на свідомість людей, які вже переконані в необхідності оздоровчих занять і мають відповідний рівень фізкультурних знань. Саме тому настає черга інформації про доступність, можливості та зміст занять у реально існуючих фізкультурно-оздоровчих групах, умови прийому до них. До пропагандистської тематики можуть також включатися матеріали про організацію нових фізкультурно-оздоровчих груп, проведення масових заходів змагальної спрямованості й туристських рекреаційних заходів. Послідовність проведення пропагандистської роботи дає змогу переходити до наступного етапу.
Підтримка, подальше підвищення фізкультурної активності та ефективності фізкультурно-оздоровчих занять. Даний етап передбачає пропагування передового досвіду оздоровчої роботи, нових досягнень науки, методичних засобів, раціональних оздоровчих технологій, програм та комплексів для групових і самостійних фізкультурних занять, рекомендацій щодо використання тренажерних пристроїв, проведення самоконтролю, самомасажу, аутотренінгу тощо.
Залежно від етапу проведення пропагандистська діяльність розв'язує такі завдання:
формування свідомого ставлення населення до занять фізичною культурою та спортом;
інформування населення про раціональні форми й методи занять фізичними вправами;
розповсюдження передового досвіду роботи тренерів, інструкторів, викладачів фізичної культури та інших спеціалістів;
інформування населення про найбільш яскраві події спортивного життя в нашій країні та за її межами.
Ефективність пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності залежить від дотримання принципів її проведення. Одним із них є науковість та вірогідність усієї пропагандистської інформації. Він передбачає, відповідність змісту всіх, без винятку, методичних рекомендацій, порад, ідей, фактів сучасним науковим досягненням, вимогам вірогідності.
Успіх пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності залежить від комплексного активного використання всіх її форм (друковані форми пропаганди, наочні форми пропаганди, телебачення, радіомовлення).
Реклама виступає однією з активних форм пропаганди фізкультурно-оздоровчої діяльності. Сучасна фахова література визначає рекламу як скероване, неособисте звернення, яке здійснюється через засоби масової інформації та інші види комунікацій. Воно містить інформацію про споживчі властивості та якість товарів або послуг з метою їх реалізації та формування споживчого попиту.
Реклама у фізкультурно-оздоровчій сфері – це сукупність відомостей про послуги оздоровчого характеру, які здатні зацікавити споживачів та задовольнити попит різних соціально-демографічних груп населення. Достатньо розповсюдженою є імідж-реклама, яка переслідує мету формування сприятливого образу (іміджу) клубу, осередку в максимальної кількості громадян, потенційних споживачів.
Щоб бути ефективною, реклама повинна відповідати таким принципам:
Безперервність впливу. Епізодична інформація стирається з пам'яті людини іншою, що надходить постійно.
Оригінальність, наочність інформації. У пам'яті, в першу чергу, фіксується незвичайна, яскрава, оригінальна, не дуже велика за обсягом інформація.
Врахування потреб та особливостей населення. Реклама може бути дієвою за умови відповідності того, що рекламують, потребам та фізичним можливостям різного вікового контингенту населення.
Доступність того, що рекламується. Сутність принципу полягає в недоречності рекламування того, що за вартістю, змістом, складністю або іншими ознаками недоступне широким верствам населення.
Правдивість реклами означає, що ознаки, якості та переваги, про які повідомляється в рекламі, повинні існувати реально.