119. Економічні погляди є. Слуцького.

Найбільш видатним економістом-математиком, який справив величезний вплив на розвиток сучасних економіко-математичних досліджень, був Є. Слуцький. Слуцький опублікував в італійському журналі статтю «До теорії збалансованого бюджету споживача», у цій статті вчений показав зв'язок між функцією корисності і рухом цін і грошових доходів населення. «Якщо бюджет сп-ча нормальний, то попит на кожне благо збільшується разом зі зростанням доходу і зменшується зі збільшенням ціни на це благо. Якщо б-т анормальний, то приріст доходу означає посилення попиту для благ,що насичують, і його зменшення-посилення попиту для благ,що не насичують.Зі збільшенням ціни блага,що не насичує,попит на нього має завжди зменшуватися;протилежне може трапитися тільки в попиті на благо, що не насичує»Ця праця вважається основоположною серед сучасних економіко-математичних досліджень проблем попиту і взаємозв'язку між функцією попиту, рухом цін та доходів. Ідеї Є. Слуцького лягли в основу книжки Дж. Хікса «Вартість і капітал». У ній Хікс високо оцінює наукові розробки Є. Слуцького й. наголошує, що він був першим економістом, котрий зробив значний крок наперед порівняно з «неокласиками» і з Парето. Праці Слуцького мали великий і сталий вплив на розвиток економетрики у двох важливих напрямах: теорії поведінки споживачів і аналізі часових рядів. Високо оцінюють економісти і внесок Слуцького в розробку основ праксеології. Слуцький уперше в світовій літературі поставив питання про необхідність формування особливої науки — праксеології, яка б розробляла принципи раціональної поведінки людей за різних умов. Ідеї Є. Слуцького, з дещо модернізованим математичним апаратом, широко використані у творах зарубіжних економістів

29. Г в Укр.Історія та сучасність. Гр.Реформа 1996

Як свідчить історія нашої країни, в часи КР, козац.респ-ки, УНР діяли свої фін-ві с-ми,карбувалися гроші,що було одним із ознак сувереннлсті Д. В КР існували кунні гроші. Кунна с-ма включала гривні - срібні і золоті зливки, та векші – хутра або шкіри тварин (куниці, білки). Після прийняття християнства за часів князя Володимира карбув-я золоті і срібні монети. Як правило вони карбувалися на знак приходу до влади князя. З ІІ пол. 11ст.до поч.14ст.всі кунні номінали були грошима-хутрами або шкірами,тому що ніяких метал.грошей, окрім важк.сріб.зливків(грн)не було.А для вел.торг.операцій потрібна стаб., тверда валюта, тому й виникають в обігу ср. Г у вигл. Грн.Грн.мала різноманітну форму і вагу.Грн киї-го гатунку мали вигл.шестиграного зливка ср. Вагою=160г. Поч. з 13 ст. назва грн.поступ. замін. Терм Рубль. Г карбув.за Б.Хм.,П.Дорош,Самойловича, Мазепи. Після Смерті Б.Хм Петро І примус вилучив з обігу наяв укр.монети,замість яких випуск нижч.якості рос.мон-и. Лише утворення УНР (1917-20)дало можливість швидко віддрукув.й достав.з Берліна укр.Г-грн.В обігу перебували лише пап.Г. Грн-власна грош.од.УНР.Тоді 1 руб=2 грн.В обігу перебували номін.10,25,50,100,250і1000 грн і дрібні розмінні папер.Г-шаги.Власні Г випуск-ся на Донбасі, Полт-ні, Киї-ні. Рос.рубль панівне стан.зайняв в 15 ст. На поч свого існ-я являв собою ср злив ваг 204 г.,але з часом вагу ср в ньому зменшували. А в 1769 Катер ІІ випуст.папер.руб.В 1897р в обіг було введено зол.рубль,що міст. 0,7742 г золота. З поч І св.в. розмін банкнот на зол. Припинився,і в обіг стали випуск лише пап.Г.Почалось знец. Руб. 1 р=18коп, а потім 6-7 коп.Рубль був замінений квитками для обліку й контролю.Впровадження таких квитків збанкрутувало. Перші рад.Г було введено в обіг 1919 у вигляді кредитних квитків. Але і вони були витіснені (перід НЕПу). У 1937 р.курс рубля був прирівняний 1дол.=5,3 руб. Але ігнор.ек.законів, гонка озброєнь підірвали руб., що втратив понад 99% своєї куп.спром. В СРСР грош. од.був рад.рубль-типові папер.гроші,які поділялись на казначейські білети та банкноти. Після розпаду СРСР виникла потреба в своїх грошах.Запроваджено купоно-карбованець як паралельну, тимчас.валюту-розраховану на перехідний період. Купон спочатку передбачався як засіб захисту від інфляції тих грошей, що були на руках у населення, а також для захисту споживчого ринку Укр.Тому він не міг у такому вигляді еф-но функціонувати.Від купонів як «продовольчих Г»мусилися відмовитись,тому що тоді в обігу водночас перебували б 3 види Г, які б небули взаємоконвертовані.Тоді було впроваджено купоно-карбованець.Наприкін. 1992 він уже став обертатися в готівковому й безгот.обороті і фактично витіснив з каналів обігу Укр. Рос.рубль. Лише з 12.11.92 куп-карб дістав статус тимчасової нац-ї валюти і став єдиним на терит Укр. засобом платежу.Але і він знецінився, бо уряд незбільшив в-во тов.н/ сп-ня,і не розпочав процес структурних змін, а ще тимчасова грошова одиниця не може виконувати ф-ію нагромадж-я.Саме ця грош.од. взяла на себе удари високої інф-ції 92-95 рр.зумовленої ек-ю кризою перех.періоду. 25 серпня 1996р.През.Укр. підпис.указ «Про грош.реф.в Укр»,згідно з яким усі гроші,що потраплятимуть до рук укр.громадян,-з/пл,пенс,стип,грош.допомоги і навіть здача в магазинах-обчислюватимуться в гривнях. З 2.09.96 НБУ випустив в обіг банкноти гривні ном.вар-тю 1,2,5,10,20,50і100грн. та розміну монету1,2,5,10,50коп. і припинив емісію укр.карбованець. Гол завдання реформи: -заміна тимчасової грош одиниці на нац валюту; -зміна масштабу Ц;-створення стабільної Г с-ми та перетворення Г на важливий стимулюючий фактор ек і соц розвитку. Характер реформи: вибір прозорого та неконфіскаційного типу Г реформи. Був зумовлений необхідністю: ∙ забезпечення повної довіри населення до нац валюти  довіри до політ уряду та ек реформ, які він проводить;∙утримання стабільності грошей і валютних ринків Укр., запобігання інфляц-му вибуху та порушенню стабільності валютного курсу, що могло б вплинути на зменшення життєвого рівня;∙запобігання спекуляції при обміні. Підготовка: -створено мережу обмінних пунктів комерційних банків (10 тис);-забезпечення готівкою усіх номіналів комерц банків;-роз’яснювальна робота ЗМІ. Механізм проведення: Г реформа проводилася 2-16.09.96. Грн обмінювались у співвіднош 1:100 000, зменшення цінового показника в тій же пропорції. За період проведення Г реформи було вилучено 327,9трлн.крб. (97% емітованої суми). Починаючи з 17.09 єд платіжний засіб – грн. в обіг – 3132,5 млн. грн. вилучили 6,5млрд. фальшивих крб. Проведення Г реформи було спрямовано на закріплення фінанс стабільності, прискорення розрахунків, залучення в банківську с-му надлишків готівки, забезпеч стабільності курсу. Вдалося втримати іІнф: 5,7% за серпень; 2% за вересень; 1,5% - жовтень. Проведення реформи прискорило обіг Г і сприяло поліпшенню стану грош-кред ринку Укр: ↓ обсягів готівки. Грошова реформа в Укр. стала надзвичайною подією для нашої Д,у рез.якої було створено один із невідємних атрибутів державності-національні Г. На жаль,одним із гол.недол.ГР була її некомплексність.Залишаються нереформованими под-ва с-ма, механізм витрат бюджету,вал.рег-ня.

75. Основні макроекономічні показники. ВВП і ВНП. Національне багатство.

Основні макроек показники: ВВП- сукупна вартість усіх кінцевих товарів іта послуг, вироблених протягом року на території цієї країни; ВНП – сукупна вартість кінцевих продуктів, вироблених національним капіталом як на території країни, так і за кондоном, протягом року; ЧНП – сумарна вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених протягом року, за винятком суми амортизації (А) – вартості зношення основних фондів (ЧНП=ВВП-А); НД – сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси – у своїй країні чи за кордоном (НД=ЧНП –Т_n, де Т_n—непрямі податки); ОД – грошовий прибуток працівника, який складається із з/п та додаткових надходжень (ренти, %)(ОД=НД-(Т₁+ Т_к+ Т_u)+TR, де Т₁-відрахування на соціальне забезпечення; Т_к-податки з доходів корпорацій; Т_u—нерозподілені прибутки корпорацій;TR- трансферті платежі).

Способи розрахунку ВВП:1. за сумою витрат (загальна сума витрат на особисте та виробниче споживання всієї продукції, створеної за певний період) ВВП= C+I+G+X_n де C- споживчі витрати домашніх господарств;I- валові приватні інвестиції (валові інвестиції=чисті інвестиції+ амортизація);G-державні витарти; X_n- чистий експорт (витрати іноземців=експорт-імпорт). 2. за вартістю (виробничий метод) – (сума доданих вартостей вироблених кінцевих продуктів.) Додана вартість – різниця між вартістю вироблених товарів та послуг і вартістю витрат на виробництво й реалізацію продукції. 3. за сумою доходів (загальна сума доходів, отриманих власниками ресурсів при виробництві продукції за певний період). ВВП=З/п найманих робітників + прибуток підприємців+рентні платежі + амортизаційні відрахування + непрямі податки на бізнес.

При обчисленні ВВП не враховують: фінансові операції: державні трансферти (пенсії, допомога малозабезпеченим, стипендії); доходи від купілі продажу цінних паперів; приватні трансферти;кошти від продажу; вартість товарів та послуг, вироблених для власного споживання.

Рівень ВВП залежить як від Q виробл.пр-ції, так і від рівня Р.Оскільки Р можуть зрост. І пад.,порівнювати обсяги ВВП краще в постійних Р. Тому ВВП обчисл. у поточних і пост.Р.

ВВП (ВНП) є реальний (річний обсяг кінцевих товарів та послуг, виражений у цінах базового періоду) та номінальний (річний обсяг кінцевих товарів та послуг, виражений у поточних цінах).

Дефлятор ВВП-коефіцієн, що використовується для коригування грошового вираження ВВп з урахуванням динаміки цін:

Дефлятор ВВП = (Номінальний ВВП/Реальний ВВП)*100%;

Реальний ВВП= (Номінальний ВВП/ Дефлятор ВВП)*100%.

Темп зрост.реал.ВВП=Темп зрост ном.ВВП-дефлятор ВВП

Національне багатство-це сук.благ,якими володіє нація(народ).НБ охоплює людський, фізичний і природний К. До НБ сучасні економісти зараховують також нематер.та матер.елементи.До осн.матер.ел.належ.:вир-й К,прир.рес,вигідне геогр.розташ.кр.,гос-кі і побутові здобутки дом.гос-в,майно фірми,заводів,фабрик. До осн.немат.ел.НБ належ.:духовні та культурні цінності,освітній і наук.потенціал нації,інформаційні і інтелектуальні рес.

ВВП у млрд.08-948056;09-914720

На 1 ос. 08-20495

25