11.Технологічний спосіб в-ва: сутність та еволюція. Характеристика сучасного тсв. Технологічний спосіб вироб-ва в у.

Сусп в-во завжди має технічну (матер) основну категорію, яка виражає рівень розвиткуматер ТСВ. ТСВ включ – засоби в-ва і роб силу (трудові русурси). ТСВ відрізняється від соц ек способом в-ва, поскільки він відображ техн стан матер бази в-ва і розгляд в-во з боку безпосер способів добування безпосер благ. Ця сусп праця сусп праця з речового боку, тоді як соц ек спосіб в-ва включ аналіз сусп в-ва і сусуп збоку технічного способу в-ва. ТСВ пройшов значну еволюцію.

За цим критерієм розрізн такі ТСВ: реміснича технологія, маш та сучасне автоматиз в-во. Реміснича технологія, заснована на ручній праці, - тривалий істор період аж до пром революції кц XVIII–поч XIX ст. Маш в-во, сформоване на маш праці, охопило період з кц XVIII ст. Суч автоматиз в-во, засноване на автоматиз праці, поч з сер 50-х рр XX ст.Реміснича технологія відрізн індивід ручною працею як головним чинником в-ва та універсальними засобами праці (інструментами), рушієм яких є сила люд м'язів. Вищим щаблем ремісничої технології стають мануфак­тури середньовіччя. Маш в-во характериз тим, що вплив людини на предмети праці здійсн з доп машин, рушієм яких є вже не сила м'язів, а парова, пізніше— елек­трична енергія. На зміну індивід приходить спеціаліз і кооперована праця людей, що обслуг с-му машин фабрики. Така праця вимагає чіткого узгодження й упр-ня. Останнє стає справою фахівців-управлінців. Автоматиз в-во відрізн тим, що у ньому контроль за роб механізмів, якістю і дотриманням технологій, а також ф-ції проектування, регулювання тощо відчужуються від людини. Вони передаються засобам автоматизації. Значна частина працівників стає зайнятою у створенні та обробці інформ. На зміну пролетарям як таким, котрі обслуг машини, приходять когнетарії — люди, котрі обслуг комп'ютери та автомати. Зміст в-ва розкрив і в його організаційних ф-мах: поділ праці, обмін діяльністю, упр-ня.

12. Продукт як результат втілення факторів вироб-ва. Необхідний та додатковий продукт.

Результатом вироб є певний продукт. Результатом сусп вироб є сусп продукт. У його вироб приймають участь усі факт вироб-ва. Сусп продукт розглядається з 2 сторін: 1)з матер-речового боку – сусп продукт включає сукупність різноманітних спож благ і послуг. 2)продукт розглядається з боку вартісті- за цим критерієм прод являє собою сусп необхідні затрати праці .(затр живої і уречевленої праці). Розглядаючи продукт за вартістю можна визначити яким чином його формують фактори виро-ва.

Суспільний продукт

З цього боку прод спочатку ділиться на 2 част: І – включ затр уречевленої праці (перенесена праця на новий продукт засобів праці та предметів праці, затрати минулої праці).-затрати матер рес, зношування осн фондів, амортизація. Тобто в даному вип в цю частину прод втілюються фак земля і капітал. ІІ – затр жив праці, які формують знову створену варт. До минулої праці додається жива праця, отже – нова вартість. Це означає включення до продукту результату дії фактору праці. Друга частина прод, як знову створена варт в свою чергу ділиться на дві част: 1- необхідний продукт (НП), 2 – додатковий продукт (ДП). НП – це та частина, яка об’єктивно призначена для відтворення робочої сили тих працівн, які створюють продукт. ДП – та част зновуствореної вартості, яка складає надлишок понад необхідний прд і споживається на потреби невиробничої сфери та розширення виро-ва. Таким чином, вцілому за вартістю сусп-й продукт(СП) включає 3 частини: уречевлена праця, необх продукт, додатковий продукт. СП – базова економ категорія, на практиці вона виступає в певних формах: заснований на методологічній основі,що продукт створ лише в мат-му вир-ві, а послуги дає немат-на сфера; СП його підрахунок є ВНП, який враховує у вартісній формі кінцеві результати під-в, як сфери мат-го і немат-го вир-ва нац-ї економ за ринковою ціною.

13. Ек-не зростання. Роль освіти в ЕК зростанні. Завданя утвердженя в У. інноваційної моделі розвитку.

Е К зростання означає ↑ реал ВВП країни за рік порівняно з попереднім роком. Воно дає змогу повніше задовольняти потреби людини, ↓ тривалість робочого дня і ↑ час відпочинку, подовжувати тривалість освітньої і проф підготовки моло­дого покоління, полегшує розв'яз проблеми обмеженості рес. За­галом ек-не зростання дає нації змогу повніше реалізувати поставлені ек-ні цілі та здійснювати нові виробничі й соц-ні програми. Ек-не зрост визначають 4 групи факторів. Фактори s: а)к-ть та якість прир-х ресурсів; б)к-ть та якість робочих рес-в; в)К; г)технологія. Фактор d - це таке макросередовище, в якому сук видатки достатні для того, щоб нац-на ек-ка змогла повністю реалізувати свій вироб-й потенціал, який визначають фактори s. Фактор еф-ті передбачає, що нац-на ек-ка продукує товари і послуги з найнижчими витратам (виробнича ефе-ть) і ресурси спрямовуються на в-во найцінніших для сусп-ва життєвих благ (розподільна еф-ть). Соціокультурні та інституційні чинники, які можуть сприяти ек-му зро­ст-ю або стримувати його. ↑ реал ВВП відбувається 2 способами: залу­ч у вироб-й процес більшого обсягу ресурсів (екстенсивний тип ек-го зростання) та продуктивнішим їх застос-м (інтенсивний тип). Усі фактори, які впливають на ек-не зрост, можна звести до трудозатрат та продукт-ті праці. За такого підходу ВВП є добутком затрат праці, виміряних у людино-годинах, та продуктивності праці, виміряної в реальному погодинному виробітку на 1 зайнятого. У нац-й ек-ці к-ть відпрацьованих л-годин залежить від чис-ті зайнятих та середньої тривалості роб року. На підвищ продукт праці впливають такі чинники - техніч прогрес, к-ть К (К-озброєність), поліпшення якості роб сили, еф-ть розподілу ресурсів, організація упр-ня рес-ми, ефект масштабу, інтенс праці та ін. Для визначення рівня ек-го розвитку країни використовують низку показників: ВВП на душу населен, показники еф-ті функц-ня нац-ї ек-ки, що обчислюються на підставі ВВП(продукт праці, фондовіддача і фондомістк, ма­теріаломістк, енергомістк тощо), в-во ос-х видів промис продукції на душу насел (електроенергії, авто­мобілів, мінерал добрив, пластмас, хімволокон, паперу тощо), а також с/г (зерна, м'яса, молока, цукру та ін.); показники рівня та якості життя (середня тривалість життя, рівень освіти насел, середня тривалість роб дня, денне спожив калорій на душу насел, чисел студентів на 10 000 насел...). Для визначення якості життя міжнародні організації дедалі частіше використову­ють індекс людського розвитку. Неоклас модель зростання Роберта Солоу прямує до стаціонарного обсягу К, за якого І = амортизації. У стаціонарно­му стані обсяг продукції на працівника є незмінним. Осн-й визначник стаціонарного обсягу К - рівень заощаджень. Вищий рівень заощад­жень означ більший обсяг К і більший обсяг продукції на зайнятого. ↑ рівня заощаджень спричиняє ↑ темпів ек-го зростання та стаціонарний обсяг К, який максимізує споживання, називають рівнем Золотого правила. Нац ек-ка автоматично не тяжіє до стаціонарного стану, що відповідає Золотому правилу. У XX ст. простежується дек важливих закономірностей ек-го зрост в розвин-х к-х, зокрема К-озброєність, прод-ть праці та реальна з/п ↑. У процесі еко-го зрост відбув глибокі зміни в галузевій структурі ек-ки цих країн. Чисел зайнятих у сировинних галузях і с/г ↓. Водночас ↑ зайнятість у наукомістких галузях - приладобудуванні, електроніці тощо. У галузевій структурі вітчиз ек-ки в останні рр відбуваються несприятливі зміни. В останні 3 десятиліття темпи ек-го зростання в розвин країнах уповіл-ся. Економісти поки що не дійшли згоди щодо конкрет­ причин цього уповіл-я, але здебільшого його пов'язують із ↓темпів поліпшення вироб-ї функції. Вчені пропонують декілька варіантів ек-ї політики, спрямованої на прискор темпів ек-го зростання розвин-х країн - розширення AD, сти­мулювання S та структурну політ. Причини глибокої кризи ек-ки Укр поділ на 2 групи: а) ус­падковані від СРСР; б) ті, що виникли в роки незал. Тільки здійснення радикальних ек-х реформ в Укр створить реальні пер­спективи для формування динамічної відкритої нац ек-ки ринко­вого типу з високим ступенем мотивації підприємн й трудової діяльн, для подальшого розв в-а в інтересах укр нар.