Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори з ек. теорії.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
1.16 Mб
Скачать

81. Економічніа роль держави у ринковій економіці. Методи державного регулювання ек.

Ек-на роль Д. ек-ні функ.уряду надзвич.різноман-і.види діяльн.уряду: забезпеч.правової бази і суспільн.атмосфери, які б сприяли ефект-му функ-ню ринк.ек-ки, а також створ-ню умов для конкур.; посилення і модифік-я дії ринк-віднос. (перерозп.ВНП і нац.багатства, коригування розподілу рес-в з метою вдосконал-ня стр-ри сусп-го вир-ва, стабілізація ек-ки через широкий контроль за фін-вою, грош-кред.діяльн-ю фіз.та юр.осіб, аналіз ек-ї кон’юнктури, а також стимул-ня вир-ї активності. Усі ф-ї тісно взаємопов’яз-і і взаємообумов-і. Методи: М.прямого впливу безпос.діють на функ-ня суб’єктів ринку(за допом.інстр-ів адмін-прав.хар-ру) М.непрямого рег-ня- це м.які регламентують повед-у суб’єктів ринку не прямо, а опосер-но, через створ-ня певного ек-го середов-а, яке змушує їх діяти в потрібному держ-і напрямку. Прав-ве рег-я – це діяльн.держ.щодо встанов-я обов’язк.для виконання юрид.норм (правил) повед.об’єктів права. Адмін.методи ДРЕ – це інстр-ти прямого впливу дарж.на діяльн.суб’єктів ринку.(ліцензія, квоти, санкції, норми, стандарти, деж.замовл.,ціни). Ек-ні – дає змогу створ-ти ек-ні умови, які спонукають суб’єк.ринку діяти в необх.для сус-ва напрямі. (інстр-ти фіскальної, бюджетної, податкової, грош.-кред., амортиз-ї пол-ки). Пропагандиські (морально-етичні) методи ДРЕ – це звернення держ-и до гідності, честі й совісті людини (вихов-я, роз’ясн-ня і популяризація цілей і змісту рег-ня, засоби морального заохочення.

80. Антиінфляційне регулювання у розвинутих країнах та в У.

Антиінфл.пол-ка - це комплекс відпов-х зах-в держ.рег-ня ек-ки, які спрям.на бор-бу з І. У міжн.прак-і застос.такі класичні напр.антиінф.пол-ки: -дефляційна пол-а (рег-ня поп-у)(Сутність дефляц.пол-ки полягає у тиску на окремі еле­м.платоспром-го поп.з метою його обмеж-я та форм-я нового співвідн-ня поп. і пропоз.як щодо тов, так і щодо грош. На практ.з метою рег-ня поп.використ-я заходи грош-кред, стр-р­но-інвест-ї та бюдж-ї пол-ки.);

- пол-ка доходів (рег-ня вит-т)(Сутність якої поляг-в прямому обмеж-ні зрост-я цін і дох-ів і передовсім ЗП. Пол-ка дох-ів справляє подвійний вплив на І. Об­межуючи розміри підвищ.цін і ЗП, пол-ка дох-ів зменшує зрост-я вит-т на вир-во тов-в, в ціну яких входять ці величини. Це гальмує саморозвиток інф-х проц-в. Водночас стрим-ня зростання ЗП спричиняє обмеж-я платоспром.поп., що негат.впливає на ек-ку. Тому пол-ка дох-ів часто викор-ся в поєднанні із заходами дефляційної пол-ки).З-поміж заходів антиінф.пол-ки помітне місце на­лежить заходам, спрямованим не стільки на боротьбу з І скільки на пристосування до неї. З таких можна назвати пе­редовсім адаптаційну політику, яка реаліз-ся за рахунок індек­сації доходів. Таргетування І, - тобто встановл-я цільових орієнтирів щодо показн. допустимих рівнів І.та здійсн.комплексу заходів для запобігання можливому фактичному відхил.від цих показн, - стало одним із осн.методів виконання центральними банками свої повноважень щодо забезп-я норм-го функц-ня грош.сист. Тарг-ня І. – це конц-ія монет-ї пол-ки. Основними формами стабілізації грошового обігу, що залежить від стану інфляційних процесів, є грошові реформи та антиінфляційна політика. Після закінчення війн і революцій стабілізація грошового обігу, як один з найважлив засобів відновл економ проводилася за допомогою таких методів: нуліфікації, (оголошення про анулювання сильно знеціненої одиниці і введенні нової валюти); реставрації (ревальвації) — відновлення старого золотого вмісту грош одиниці; девальвації (зниження золотого вмісту грош одиниці); деномінації — (закреслення нулів). Під впливом неомонетаристських ідей більшість країн Заходу відмовилася від прямого втручання в ціни і зарплату і спрямувала свої дії на подолання причин інфл створенням сприятливих умов для вільної дії законів ринку і активним стимул-ням приват підприєм-тва. Це, зокрема, проведення жорсткої антимоноп політики, заохочення ринкової конкуренц, скороч держ підтримки малорентабельних і слабоконкурентних підпр і галузей, запровадж гнучкої податк пол, що стимулює підприємницьку активність і зростання грошових заощадж насе­л. Ці заходи позитивно впливали на розвиток та ефективність вироб-ва, підвищ продуктивності праці, що, сприяло результативності дефляц пол. Унаслідок цього країни Заходу в другій пол 80-х років змогли побороти галопуючу інфл, утримати її на рівні «повзучої». Нині особливості економі розвитку знову поставили на по­рядок денний кейнсіанські ідеї регульованої інфл. Проте й досвід 80-х рр., що грунтувався переважно на концепціях неомонетаризму, має велике знач для теорії і практики. 1, інфляція може легко з регульованої перетворитися на нерегульовану, досягти галопуючих темпів і призвести до тяжких економ і соціал наслідків. 2, антиінфляц пол має тим більший ефект, чим менше вона втруч у вироб-во, чим ліпші умови створюютьс в країні для розвитку підпр-ва і дії ринкового мех. Тому вона не може обмежуватися тільки дефляційними заходами, а має бути комплексною, включати зах, спрямовані на всебічне стимулювання розвитку вироб. 3, погані соціал наслідки може мати не тільки розкручування інфляц до високих рівнів, а й антиінфляційна пол держ, якщо вона недостатньо продум та непослід.

82. Податки як засіб макроекономічного регулювання. Податкова система країни.

Податки-це обов’язк.індивід.безповор.платежі , що вносяться до відпов.бюдж-в в порядку, в розмірахта строки, встановл.кодексом, та іншими норм.прав.актами з питань опод-ня. П.забезпеч.близько 90% надходжень у центр.бюдж.і >70% у місцевий. Важливу роль у формув-ні еф-ї пол-ки належить обгрунт-ню оптимальних принципів оподат-ня.Ф-ї: фіскальна поляг.у форм-ні грош.дох-ів держ. Екон-на полягає у впливі через П-и на сусп-не відтвор-ня, тобто охоплює б-я процеси в ек-ці країни, а також соц-ек.процеси в сус-ві. П-и в цій ф-ії можуть відігравати стимулюючу, обмежуючу і контролюючу роль. За формою опод-ня всі П-и поділ.на прямі і непрямі. Прямі – сплачуюютьсясуб’єктами П-в безпосередньо й прямопропорційно платоспроможності. Непрямі – не зв’язані з розмірами доходів чи вартістю майна платника П-в. Непрямі П-и виступають у трьох видах: акциз, ПДВ, мито. Пд-ва сис-ма – це сук-ть под.,зборів, ін.о бюдж.і держ.ціль.фон., які діють у встановленому законом порядку. Сутність, стр-ра і роль сист-ми опод-ня визнач-я под-ю пол-ою, що є виключним правом держави, яка пов-ть її в країні самост.,виходячи із завд.соц-ек-го розв. Правовою основою ПС є ЗУ “Про опод-ня дох.під-в і орг-цій”, “Про ПДВ”, “Про акцизний збір”, “Про держ.под.службу”, “Про сист-му опод-ня”.

Сучасна ПС регламентує осн.обов’яз.платників вести БО, склад.звітність про фін-госп.діяльн.; у строки встановл.зак-вом подавати до держ.под.інспекцій та ін.держ.органів бух.звітність та ін.док.та відомості, пов’язані з обчисл.і сплатою П.та ін.обв’язк.платеж.; своєчосно і в повному розм.сплач.податкові суми і здійсн.інші под.платежі, допускати служб.осіб под.інспек.для обстеж.приміщ., які викор.з метою одерж.дох.чи пов’язані з утрим.об’єктів опод-ня, а такою для перев.з питань обчисл.П.та ін.обов’язк.платежів; викон.інші обов’язки, пов’язані з обчисл.і сплат П.

83. Оподаткування в Україні та проблеми його удосконалення. Проблема створення податкового кодексу.

В Укр.склалася особл.ПС:1. існув-я 2 підсист.опод-ня (стандартна сис-ма, спрощена сист.опод-ня), 2. значна нерівном-ть розподілу под-го тягаря. Це зумовлено масштаб.ухиленням від слати П.та наявпільг., 3. висок.рівень под-ї заборгов., 4. невідповідність ПС У.осн.принц.ефект.опод-ня. (справедл., принц.ефект., стабільн., адмін.простоти та ек-сті).

Тенденції: 1. дох.бюдж.форм-ся за рах.таких осн.П.(ПДВ, Пна ПБ, П.на дох.фіз.осіб, акцизн.збір), 2. простежується зменш.фіскальної ефект.Пвідносно ВВП, 3. зниження відбулося за рах.зниж.П.на ПБ.

стратегія реформування передбачає: 1) стабілізація податків; 2) об'єкти оподаткування мають розширюватися (предм. спожив. імпорту, природні ресурси (окрім землі), нерухомість, доходи); 3) пропонується така зміна податкових ставок:

назва податку

чинна ставка

пропонується

строк

П-к з прибутку

25

10

5

ПДВ

20

12

6

П-к з індив домо-в

15

12

3

Єдиний соц внесок

37

25

7

4)податки на малий бізнес.

84. ДБ-т. Стр-ра надходжень та видатків, їх співвіднош-я. Бюдж.політ держави.

ДБ-т — головна ланка бюдж.с-ми. Він ви­ражає ек-чні грошові відносини, що опосередковують процес ут­в-ня і вик-ня. централізованого фонду коштів Д, і зат­верджується ВРУ як з-н. Через цей Б-т мобілізуються кошти під-в різноманітних форм власності і частково доходи населен. Вони направляються на фінансуван. Н/г, соціально-культурних заходів, зміцнення обо­роноздатності країни, на утриман органів держ управ, фінансову підтримку бюджетів місцевого рівня, на погашення Дборгу, створен держ. матеріальних і фінансових резервів і ін. ДБ-т як ек-чна категорія відображає реальні ек-чні відносини між державою та ін ек-чними суб’єктами з приводу утворен та використ. централізованого фонду грош рес-сів країни, призначених для виконання ф-цій Д шляхом розподілу та перерозподілу ВВП. Через бюдж органи Д влади і управлін здійснюють: контроль за станом вир-цтва; вплив на фінансову діяльн. місцевих органів влади і управлін(шляхом надання дотацій та субвенцій); контроль за діяльністю виконавчо-розпорядчих органів, що складають і виконують бюдж. При переході до ринк. ек-ки ДБ-т зберігає свою важливу роль. Але методи його впливу на суспільне вир-цтво і сферу соц-них відносин змінюються. Фун-ї ДБ-ту:Фіскальна ф-ція бюдж полягає у вилученні за допомогою податків та інших джерел, які мають допоміжний характер, частини доходів громадян, підприємств, установ, орг-цій для утримання держ апарату, вир-цтва сусп-них благ, тобто забезпечення тих видів діяльн, які не мають власних джерел доходів (прир-охор-ні заходи, архіви, бібліотеки тощо), або ж мають недостатні для забезпечен належного рівня розв джерела фінансув(фунд-ні наук досл-ня, оперні театри, музеї тощо).Розподільча ф-ція бюдж полягає в тому, що акумульовані в ДБ-ті гр-ві засоби уряд викор для перерозподілу, спрямовуючи їх на розв вир-чої та соц-ної інфр-ри, інв-ня в капіталомісткі галузі з тривалим строком окупності витрат, на структурну перебудову, прискорен НТП, зростання життєвого рівня населен, вирішення соц-х проблем. Стимулююча ф-ція бюджету проявляється в тому, що, змінюючи базу та ставки оподаткув, викор-чи пільги, тарифи тощо, уряд здійснює стим-чу (обмеж-ну) політику, впливаючи на циклічні коливання ек-ки, зміну її структури тощо.Контрольна ф-ція бюджету викон-ться завдяки тому, що він у грош вираженні віддзеркалює відтворювальний сусп-ний процес, виявляє ек-чні пропорції, відхилення від рівноваги тощо. ДБ-т — основне знаряддя перерозподілу НД і ВВП. Через Б-т перерозподіляється близько 50% ВВП. Б-т широко викор-ся для міжгалузевого і терит-ного перерозподілу фінансових рес-сів з врахуванням ви­мог найбільш рац-го РПС, підйому ек-ки і культури на всій території Укр, вкл-чи області, райони.В умовах переходу до ринкових механізмів кошти ДБ-ту насамперед повинні направлятися на фін-ня стр-ної перебудови ек-ки, комплексних цільових програм, нарощування Н-Тпотенціалу, прискорення соц-го розв і соц-ної захищеності найменш забезпечених прошарків населен.Через витрати і податки Б-т виступає важливим інструмен­том регулюв і стимулюв ек-ки й інвестицій, підвищен еф-сті вир-цтва. Стр-ра Б-ту: Б-т сучасної Д є складним і багатоплановим дак-м,що відбиває усю різноманітність його функцій.передусім у Б-ті знаходить своє відображення стр-ра видатків і доходів. Видатки показують напрями і цілі Б-них асигнувань.Структура видатків: витрати соц-ек-х заходів;державне управління;витрати на госп діяльність Д; оборону країни; здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Доходи ДБ-ту складаються передусім з податків, що стягуються як центральними, так і місцевими органами влади, державних займів, а також надходжень так званих позаб-х або цільових фон­дів. Створення таких фондів зумовлено необхідністю мобілізації великих фінансових ресурсів для конкретних цілей, насамперед соціально-еконо­мічного характеру, до яких відносять соціальне страхування, підготовку і перепідготовку робочої сили тощо. Б-тна політика (БП)-інстр-т рег-ня ек. для підтримання певного рівня ВВП, зайнятості та соц забезпечення. Однією із складових БП є форм-ня Д-х витрат, які поділяються на поточні (витрати споживання)і спрямовані на перспективу (інвестиційні). До 1х належ.:спожив. В держ.секторі, трансферти в приват.сектору (дом./г для страхув., допомог та пільг),витр.на сплату ДБоргу. До 2х – ДІ, або капітальні витрати. Бюдж-под політика – це рег-ня ек через Д-ні витрати та податки з метою забезп повної зайнятості рес і вир-ва не інф-го ВВП. Види політики: стим-ча, стрим-ча. БП є ключовою ланкою ек-чної політ. Д.тому БП Укр. знаход.в центрі уваги різних фахівцівЕф-ть Бп може бути оціненаза рез-ми діяльності органів вик влади за такими напрямками: збір бюдж доходів,виконання бюдж зобов’язань, управління Д-м деф-м. Критерії БП: рівень накопичення бюдж доходів в цілома, зокрема податків; обсяг та напрямки видатків Б-ту; розмір Д-го деф-ту та швидкість ↑ ДБоргу; динаміка ВВП; рівень безроб тощо. Одним із вагомих критеріїв БП є законодавча база,форм-ня якої в У йде нарівномірно, що викликано унік-тю перехідного періоду.

88.Д-вна політика доходів. Доходи населення в Укр.

Здійснюється різними шляхами через певне регулювання з/п (min з/п, яка встановлюється Д, розробка тарифікаційних систем тощо),впливаючи на ціни особливо на ті товари, які забезпечують життєвий рівень населення, податки, визначається кількість і величина пільг, що надаються населенню, вирівнювання доходів. Номінальні доходи населення за січень–березень 2006р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. збільшились на 33,8%. Наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 36,2%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактора, – на 24,2%.

У березні п.р. порівняно з лютим номінальні доходи населення збільшились на 10,9%, а наявний та реальний наявний доход – відповідно на 5,8% та 6,1%

Наявний доход у розрахунку на одну особу за березень 2006р. становив 515,8 грн. проти 487,4 грн.

Витрати населення у січні–березні п.р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року збільшились на 26,3%, приріст заощаджень становив 7186 млн.грн.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]