85. Особ-ті форм-я ДержБюдж. В у. Дб у на поточний рік.

В У за структурою Б-на С-ма склад-ся з ДБ-у та Б-ів адм-тер-х одиниць, з створення єдиної інф-ї с-ми зведення Держ-х доходів та видатків на всіх рівнях влади, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності Б-х даних у липні 1996 р. ВРУ було прийнято постанову «Про стр-ру Б-ї класифікації У». Відповідно до неї Б-и поділяються на центральний і місцеві. В У до місцевих Б-в відносять Б-и областей, місцеві Б-ти Києва і Севастополя, районні Б-ти сільських утворень, Б-ти міст обласного підпорядкування, Б-ти внутрішньо міських районів, Б-ти міст районного підпорядкування. Між ними існують досить складні відносини, пов'язані із розподілом джерел Б-их доходів фін-ям місцевих Б-тів центральним урядом та розподілом коштів у регіонах. У 2001 р. в У було прийнято Бюдж. кодекс, який значно змінив міжбюджетні відносини. Серед них провідне місце належить зв'язкам Д-го та місцевих б-тів, До прийняття Кодексу не звер­талась належна увага на активну роль місцевих Б-тів у підвищенні ефективності вир-ва, їм в основному відводилась пасивна роль у Б-ій с-мі. Нині місцеве самоврядування забезпеч-ся са­мостійним джерелом доходів. У Б Київа визначені норма­тиви відрахувань до бюджетів усіх рівнів щодо різних джерел податків і зборів. Доходи ДБ-ту Укр форм-ться за рах-к податків, акциз. зборів, доходів від зовнішньоек-чної діяльн. тощо, згідно з нормативами, що визнач-ся законодавчими актами. Доходи місц-х бюджетів форм-ся за рах-к різних місцевих податків та стягнень. Відповідно до законодавства Укр витрати ДБ-ту спрямовуються на фінансув.: а) вир-чого і невир-чого буд-цтва, геологорозвідувальних, проектно-пошукових та інших робіт; б) заходів у галузі освіти, науки, культури, ох. здоров'я, фіз. культури, соц-го забезпеч.; в) загальнодерж-х програм підвищ. жит-го рівня та заходів соц-го захисту насел.; г) загальнод-ої програми ох. навколишнього середовища та ресурсозбереження; д) утримання органів держ влади і управ., судів, прокуратури; е) програм та інших витрат, що здійсн-ся спільно з іншими країна­ми; ж) утв. резерву коштів для ліквідації наслідків стихійних явищ, аварій і катастроф; з) ств-ня держ-х мат-них резервів і резервного фонду тощо. ДБ-т на 2007р.

86. Попит на гроші та пропозиція грошей. Кредитно-грошова політика держави та теоретичні підходи до її здійснення.

d на гроші – запас грошей, які суб’єкти хотіли б мати у своєму розпорядж на певний момент. ( яку частину портфелю багатства суб’єкт хоче мати у формі готівки) {у Кейнса це теорія переваги ліквідності.}. d на гроші обернено пов’яз із швид-тю їх оберт, при визначальній ролі d. Величина d на гроші прямо залеж від нац доходу(або ВВП). d формується під впливом таких факторів (мотивів): · трансакційний (полягає в тому, що кожн суб’єкт ринку бажає мати певний запас ліквідності, щоб придбати необх предмети побуту), · завбачливості ( нагромадж певної кількості ліквідності на випадок передбачуваних подій), · спекулятивний (запас грошей для перетв їх в високодохідні фін.інструменти при сприятл умовах, та уникнення ризику при зниженні дохідності). Якщо умови погірш. і з’явилась загроза знецін їх дохідності, чи ризику збитковості наявних фін. інструментів, перетв їх у грошову форму, яка мало дохідна, але без ризикова. Таким чином, власник портф активів має можл ризик-ти і отримув доходи, або не ризик-ти і не отримув доходи. Тому, у Кейнса є поняття альтернативної вартості зберігання—якщо ви тримаєте гроші в готівці то ви втрач (не отримуючи доходи). S грошей – сума, яку суб’єкти ек готові надати у будь-який момент за певну плату. S грошей розгляд на мікро- та макрорівні. На мікро- = той запас гр.., який є в розпорядж ек.суб’єктів на певну дату, і які вони згодні продати за певними умовами., чим>%, тим > Sгрошей. На макрорівні S грошей не залеж від %, межею загальної кіл-ті грошей є кіл-ть грошей в обороті. S визнач. заг . масою грош. Взаємодія D і S. Первинним є d Якщо D і S будуть балансувати при первинній ролі D, то він буде об’єктивно обґрунтованим. Якщо D=S, то встановл відповідна P за гроші – це і є рівноваж ставка%. Грош-Кред. політика – це сукуп заходів спрямов на регул грошової s . Розробкою і впровадж Г-К політики займається ЦБ (НБУ). НБУ проводить таку політику, яка відповідає напрямкам уряду. Цьому сприяє система цілей, яку розглядає і реалізує ЦБ. Цілі:· стратегічні ( це довгострокові за часом цілі, які узгодж з осн напрямком діяльн уряду(­ВВП, ¯безробіття)), · проміжні (спрямовані на досягнення страт.), · тактичні. Г-к політика вплив на обсяг грош маси. ЦБ має 2-а впливи: · прямий вплив (це неринкові методи, використ лімітів, заборона кредитування тощо), · методи ек.впливу використання вторинного ринку, тобто політика відкритого ринку (в Укр.. ринок ЦП не дуже розвинений, тому не можливо вплив на наявну грошову масу), · процентна політика ЦБ (вплив на облікову ставку), · резервна політика ЦБ ( комерц.банк може ­ або ¯ резерви в ЦБ. Коли ЦБ проводить політику дорогих грошей, то ЦБ буде ­ резервну % ставку), · регулювання валютного курсу (сьогодні є вирішальним механізмом впливу на грошову масу. Продаючи, чи купуючи валюту, ЦБ вплив на S грошей), · рефінансування ЦБ комерц банків (погашення заборгованості комерц.банків через ЦБ, шляхом надання нових кредитів. Надаючи кредити ­ резерви КБ).