110.Теоретичні основи та методологічні особливості маржиналізму.

В останній третині XIX ст. в економічній теорії виникла нова те­чія – маржиналізм. Об'єктивна зумовленість її появи поля­гала в глибоких змінах, що стались під впливом науково-технічного прогресу, а саме: перехід економіки в монополістичну стадію розвитку, інтенсивний процес розширення ринку поза національні межі. Якісні зрушення у структурі споживчих потреб, в цей період формується і домінує ринок споживача, зростає індивідуалізація господарського життя. Хар. риси: 1.Використання суб’ктивно-психологічного підходу до аналізу економічних процесів, явищ, 2.Застосування методологічного індивідуалізму і поза соціального підходу. За цим методом маржиналісти досліджують поведінку окремих ізольованих індивідів, а суспільство при цьому розгляд. як сукупність атомістичних суб’ктів господ. Основна його ідея — дослідження граничних економічних величин як взаємозв'яза­них явищ економічної системи на різних рівнях — фірми, галузі, на­ціональної економіки.Виникнення теорії граничних величин було визнано «маржинальною революцією» в економічній науці. Граничний аналіз – використання граничних величин для виявлення оптимальної поведінки економічних суб’єктів.Історичні відомості про зародження маржиналізму свідчать, що піонерами у формуванні категорії «граничної корисності»були німецькі дослідники Г. Госен і Й. фон Тюнен,, а також французи — Ж. Дюпю та О. Курно.

109. Структура та теоретичні проблеми „Капіталу” к. Маркса.

„К” складається з 4-ох томів. Головна мета дослідження (відкриття економічного закону сучасного суспільства). 1-й том „К” вийшов з друку 1867 р. (Процес виробництва капіталу). Центральною проблемою тому є вир-тво додат вартості. Вироб-тву належить визначальна роль щодо розподілу, обміну та споживання. Дослідження починається з визначення ролі грошей та товару у становленні капіталізму. Товар визначається як продукт, призначений суто для обміну, а не для власного споживання, і має 2 властивості. 1-ша забезпечує йому попит на ринку (споживна вартість) і характеризує товар як корисну річ; 2-га (вартість)-забезпечує можливість обмінюватись на інші речі. Властивості товару зумовлено 2-ма хар-ми праці, що створює цей товар: конкретною працею, результатом якої є конкретна річ, та абстрактною працею. Визначається 5 функцій грошей: як міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження, засобу платежу та світових грошей. Виділяється новий товар-робоча сила який має вартість і споживну вартість. 1-ша – це сума всіх вартостей,які має спожити найманий робітник для забезпечення відтворення робочої сили.2-га полягає в тім, що найманий робітник постійно створює додаткову вартість. Приділяється увага ролі факторів виробництва, розглядається додана вартість, у кількісному вираженні – це надлишок вартості товару над вартістю спожитих засобів виробництва й робочої сили. Відношення розмірів додаткової вартості до величини вартості робочої сили вказує на ступінь експлуатації роб. сили, а цей показник називається нормою додаткової вартості. В 1-му томі закладено основи підходів до аналізу виробництва за капіталізму. Другий том „К” „Процес обігу капіталу”. Проблема: визначення ролі обігових форм у створенні додаткової вартості та капіталу, дослідження суперечностей обігу за капіталізму, аналізується рух абстрактного суспільного капіталу (сума індивідуальних капіталів). Детально розглянуто проблему морального та фізичного зносу капіталу в процесі виробництва. Він визначив, що основна умова відродження суспільного капіталу – вирішення проблеми реалізації сукупного суспільного продукту. Третій том 1894р. „Процес капіталістичного виробництва, узятий в цілому”. Маркс аналізує процес капіталістичного виробництва, намагається знайти і показати ті форми, що проявляються на поверхні економічних явищ внаслідок взаємовпливу різних капіталів та конкуренції між ними.Визначається ціна товару як перетворена форма його вартості, основа якої не витрачена праця а увесь капітал використаний для в-ва товару; прибуток як перетворена форма додаткової вартості; фактори, що визначають норму прибутку (норма дод варт., шв. обороту капіталу, органічна будова капіталу); показано механізм вирівнювання норми прибутку під впливом конкуренції; розглядається торговий та позичковий капітал; розгл. 4 форми капіталу, що дають проценти: позичковий, банківський, фіктивний, лихварський. Аналізується земельна рента, завершується дослідження розділом „Доходи та їх джерела”.Четвертий том „Теорії додаткової вартості”є першим дослідженням з історії економічної думки. Тут розглядаються економічні погляди Стюарта, Петті, Кене, Сміта, Рікардо, Мілля…