106. Завершення класичної традиції в працях Джон Стюарта Мілля.

(1806-1873) – представник 4-го остан етапу розвитку клас шк, анг. економіст, бізнесмен, політик. „Основи пол-ї ек-ї і деякі аспекти їх застос-я у соц-й філософії”, „Нариси про деякі нерозв’язані пит Пол-ї ек-ї”. Вартість, Ц та Г: осн-ю ек-ї с-ми є принцип лібералізму; Ц товару є грош-м виразом його в-ті; в-ть Г вимір-я к-тю товарів, які на них можна купити; „нейтрал-ть Г” – Г існ лише для спрощ обміну; Ц встанов-я конкур-ю, яка виник внаслідок прагнень покупця придбати дешевше, а продавця – продати дорожче; Ц на товар не нижча від витрат на його в-во. К та Пб: К – раніше накопич-й запас продук-в минул-ї праці; заощ-ня являють собою утримання від поточного спож-я заради майб-х благ, тому ↑ разом з нормою %; Пб (як і у Рікардо) є винагородою за „утримання” від поточ спож-я; Пб виникає не внаслідок обміну, а внасл продук-ї сили праці. Рента – компенс-я, що сплач-я за корист-я землею. Теорія Г та торгів-х криз: сутність Г грунт на кіл-й теорії Г та теор ринк-го % (↑ к-ті Г не призводить до ↑ Ц, за умови їхнього вилучення з обігу у запаси, або співрозмірності їнього кіл-го зрос-я з зрос-ям обсягу сук-го дох); величина %-ї ст залежить від дії „закону Юма”, за яким потік Au в к-ну ↓-є норму %, навіть за ситуації ↑Ц. В ситуації ↓ норми % короткострок-й К витікає за кордон і валют курс вирівнюється; ↑ норми % сприятиме залученню К в к-ну; Інф сприяє ↑ норми %; для торг-ї кризи є типовим „швидке падіння Ц після їхнього ↑ під впливом спекулят-го пожвавлення”, тобто загал рівень Ц ↓ настільки, настільки він ↑ в передкризовий спекулянт-й період. (перше в іст викладено Г-й бік динаміки ек-го спаду). Теор народонас-я Мальтуса як аксіома – насел зрост у геопрогресії, а продовол-во у арифм-й. Теор прод-ої праці: лише прод-а праця створ-є багат-во. Продукт. та праця, що зай-та у сфері мат-го в-ва+праця по ох-ні вл і набут-я квал-ї. Б-я дох від неп род-ї праці – це лише перерозпод дох, створ-й прод-ю працею.

107. Іст-на шк. в Німеччині: методологічні засади та еволюція.

І. Виступ в якості альтернативи клас-й школі у 40-х рр. Іст-ні умови її виник-ня пов’яз зі специфікою ек-го розвитку Нім: уповіл-й соц-ек-й розвиток внаслідок територ-ї роздробленості, митних кордонів та відсутність нац-го ринку; Д-на регламентація усіх сфер життя сус-ва; Пол-й консерватизм, виражений у домінуванні феод-ї еліти; у 1840 р націоналізм в пол-й ек-ї стає окремим напрямом, ідеалом якого стає третій шлях між крайностями ек-го лібералізму та утопіч соціалізму. Особл-ті метод-ї іст-го напряму (1-а трет ХІХ): Істор метод – вивч еволюції господ-ої с-ми з застос-м періодизації; Ек-й націоналізм – абсолютизація нац-х особл-й ек-го розвитку та ігнорування заг-х ек-х закономір-й дослідж-х клас шк-ю; Емпірико-описовий метод – його використ як альтернативу абстр-аналіт-у методу класиків; Міждисцип-й підхід – синтез ек-го знання з ін галузями сусп-вознавства; Інститут-й аналіз – визнання суттєвої ролі сусп-х інститутів (нац-х, держ-х); Визнач предмету економ. науки як вивчення історії розвитку наці-ї госп-ї с-ми та ек-ї ролі Д. ІІ. Ек-ні погляди Фрідріха Ліста (1789-1846)– попередник іст-ї шк. “Нац-на с-ма полі-ї ек-ї”. Погляди: 1.ідея нац-ої своєрідності іст-го розвитку кож Д; 2. теор продук-х сил сусп-ва: до структури продук-х сил, поряд із матер-ми чинниками залучає немат-ні: а) “людський К” (наукові відкриття, знання, освіта), б) етику; в) мораль; г) суспіл інститути (уряд, право, преса, релігія та ін.). 3. ідея “індустр-го виховання” нації”: полягає в доведенні необхідності Д-го сприяння та спрям-ня госп-х зусиль на прискорений індустріал розвиток. 4. обгрунт-я політики Д-го “виховного протекціонізму”: цілеспрям політика Д по захисту вн ринку та створення стимулюючих умов для пром-го розвитку. ІІІ. Стара іст-на шк(40-60рр ХІХ): Вільгельм Рошер. “Короткі основи курсу Пол-ї ек-ї з т.з. істор-го методу”. Осн ідеї: завдання Пол-ї ек-ї не теор-й аналіз ек-х явищ, а опис іст-го і факт-го матеріалу; Звед вартості товару до його спожив в-ті; Пб - результат праці підприємця як організатора в-ва; Ідеї істор-го розвитку сусп-ва. Бруно Гільдебранд. “Пол-на ек-я суч і майб-го”. Осн ідеї: Ідеалізація к, як середовища в якому роб-ки, вилучені з лінощів, отримали можливість розум-го і фіз-го розв-ку; відвед особл-ї ролі приват вл – як наймогут рушія розвитку людства; Відкид принцип труд в-ті та зведення в-ті до корисності; Критика клас шк за її обмеженість у дослідженнях однієї галузі – ек-ї, та ігнор – моралі, права, політики. Карл Кніс (1821-1894). “Пол ек-ія з т. з. істор-го методу”. Осн ідеї: запереч існув ос-х ек-х законів та ствердж існування природних зак-в, які діють і в ек-й сфері; Запереч існув закономір-й; категор приват вл і к – вічні . ІV. Нова історична школа(70-90-х рр ХІХ): продовжила та розвинула методол-ні традиції старої істор-ї шк, збагативши їх: врах-м соц-х, прав-х та ін неук-х факторів ек-го розвитку; врах ек-ї ролі Д; розробкою консерват-го (Г.Шмоллер) та ліберал-го (Л.Брентано) варіантів соц-ек-ї політики. Представники шк називали себе шк-ю етичною і реал-ю: вимаг внесення в ек-ну діяльність ел-в справедливості і моралі + визнавали змінюваність у t характеру організації н/г. Густав Шмоллер – засновник шк, політик, економіст. “Історія дрібного ремісничого в-ва в Нім у ХІХ”, “Н/г, наука про н/г та її методи”. Осн ідеї: заперечення теор-го х-ру Пол-ї ек-ії (ек-на наука має зосередж на зборі статистич та фактич матеріалу); домінування істор-емпірич підходу у дослідженні еволюції нац-ї госп-ї с-ми; міждисцип-й підхій: включ-я в дослідження ел-в псих-го, соц-го і етичного аналізу; консерватизм поглядів полягав у проголош “законного монархізму”, “твердого уряду” осн-ми умовами еф-го розвитку суп-ва та еко-ки. Луйо Брентано –лідер ліберально-рефор-ї течії нової іст-ї шк. .“Сучасні об’єднання робітників”, “Класич Пол-на ек-я”, „Аграрна політика”. Основні ідеї: ідеї покращ становища робітн завдяки організації профспілок, удоскон-ю фабрич закон-тва та еф-ї с-ми реформув; основ-м признач-м профспілок є сприяння укладанню рівноправних угод, а також визначення для робітника природної межі у задоволенні потреб; запровадж „організ-го к-му: основа - картелі, які сприяють покращ становища робітн; захист принципу „соціального миру” заперечення протилежності інтересів підприємців та найманих. Карл Бюхер. „Виникнення н/г”. Досягн-я: створ узагал-ї схеми ек-го розвитку народів Зх і Цент Європи, в якій розвиток ек-ки поділ на 3 періоди: а) період замкнутого натур-го госп-ва, в якому продукти вироб-ся як споживні вартості; б) період міського госп-ва, де частина продуктів виступає як мінова вартість; в) період н/г, де більшість продуктів виробляються як мінові вартості. В основі даної класиф-ї лежить мінова концепція, котра зводить основні риси госп-го розвитку до форм розвитку обміну і ігнорує зміни, які відбув у сфері матер-го в-ва.