122. Економічна теорія неоінституціоналізму р. Коуз, Дж. Б'юкенен.

Рональд Коуз (р.н.1910) „Природа фірми”(1937), „Суперечка програничні витрати”(1946), „Проблеми соціальних витрат”(1960) Основні погляди: визначення поняття трансакційних витрат, тобто витрат на укладання та здійснення ринкових угод; • прагнення до уникнення витрат після укладення угод на ринку пояснює існування фірми, в якій розподіл (алокація) ресурсів проходить адміністративним шляхом; • існування фірми є можливим до тих пір, доки вона реалізує функцію координації при менших витратах, ніж це досягалось би за ринкових угод; • зростання фірми є можливим до тієї межі, доки економія на витратах, пов’язана із укладанням ринкових угод, не почне перекриватися збільшенням витрат, пов’язаних з використанням адміністративного механізму; Теорема Коуза. Якщо права власності чітко визначені і трансакційні витрати дор “О”, то алокація ресурсів (структура в-ва) буде залишатися незмінною і ефективною незалежно від змін у розподілі прав власності. Ця теорема присвячена проблемі зовнішніх ефектів (екстерналій), тобто побічних наслідків будь-якої діяльності, що стосуються не безпосередніх її учасників, а третіх осіб. Екстерналії можуть бути як позитивними, так і негативними. Існування екстерналій призводить до розходження між приватними і соціальними витратами (за формулою – соціальні витрати дорівнюють сумі приватних витрат і екстерналій, тобто покладених на третіх осіб); У випадку негативних ефектів приватні витрати виявляються нижчими від соціальних, при позитивних зовнішніх ефектах – соціальні витрати нижчі від приватних.

Теорія суспільного вибору. Сформувалась у 60-х pp. Автор – Дж. М.Б'юкенена (1919 р. нар.). Організував «Центр досліджень сусп вибору». В основі теор сусп виб - ідея виявлення взаємозалежності пол і економ явищ, застосування економ методів до вивчення політ процесів. Б'юк виходить із припущ, що принцип раціонал економ поведінки людини може бути застос у дослідж б\я сфери діяльності, де людина робить вибір, у т ч і в дослідж політ процесів. Політику Б'юк трактує як обмін. «Пол є складною сист обміну між індивід, що в ній останні коле­ктивно намагаються досягти своєї приват мети, оскільки не мо­жуть реалізувати її з допомогою звичайного ринк обміну». повної аналогії між політ і ринк систем прове­сти не можна. Різниця в тім, що його учасники мають різну мету. У пол існують різні погляди й переконання, а люди, котрі посідають держ посади, не завжди керуватимуться виключно міркуваннями сусп блага, по­шуками добра і справедливості. Як і звичайний споживач чи під­пр-ць, вони будуть домагат максимізації власної вигоди. Процес прийняття ріш схожий на різновид ринк угоди: ви мені — я вам. Ви мені — голоси на виборах, я вам вигідні закони, ліцензії тощо.

Отже, в пол не існує взаємовигідн обміну. Висновок - існує політич­ нерівність, зумовлена економ причинами. Це — нері­вність в одержанні інформації, її перекручення, прийняття чиновни­ками, рішень, які допомогли б їм бути пере­обраними (популістських), або рішень, що сприятимуть інтересам орган-их груп тиску (лобі), але є неефектив для сусп в цілому. Ураховуючи ці суперечності, пропонуються реформування політ сис-ми. 1)поширення ринк віднос на політ сферу. Політ може і мусить будуватись на таких самих взаємовигідних договірних умовах, як і ринковий обмін.

«Ефективність» політ обміну бу­де визнач тим, наскільки повно втілюватиметься в житт принцип одностайності (О). «(О), досягнута учасниками колективн вибору в пол, є аналогічною доброві­льному обміну індивід тов на ринку».