133. Нова класична макроеконом: теорія раціональних очікувань (р. Лукас, т. Сарджент, р. Барро, н. Уоллес).

Одним з варіантів нової неокласики є теорія рац очікувань, яка активно розроблялась у 70—80-ті роки і повністю ігнорувала державне втручання. Американські економісти Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес стверджують, що економічний індивід не тільки пасивно адаптується до попереднього досвіду, а й активно використовує великий обсяг поточної інформації для точнішого передбачення тенденцій господарського розвитку. Будь-які спроби вплинути на роцес відтворення за допомогою систематичної державної макроеконом політ ідеологи раціонал очікувань оцінюють як безплідні не тільки в довгостроковому, а й у короткостроковому аспекті. Головна ставка робиться на відродження віри в можливість раціонал поведінки економ агентів в умовах, коли держ відіграє роль тільки джерела інформац. Ця теорія вивчає передусім інфляційні очікув-ня й тому певною мірою спирається на теор адаптивних очікувань, згідно з якою очікув майбутньої інфляції формується на основі попередніх і поточних рівнів інфляц та є відносно постійним. Проте теорія рац очікувань має суттєву відмінність: індивіди, що діють раціонально, не тільки аналізують “учора” й “сьогодні”, а й можуть передбачити та спрогнозувати “завтра”, використовуючи всю доступну інформац. Теорія рац очікувань добре аргументована в теоретич плані та підкріплена серйозною математич базою, але практичн цінності не набрала.

129. Сучасні теорії економічного зростання. Р.Солоу., д.Мід

Неоклас теор економ зростання. Фактори відродження та поширення неокласичних теорій економічного зростання:1). негат наслідки практики держ регул-я (зростання держ. витрат, дефіцит держ. бюджету, посилення інфляції); 2). сприятлива кон’юктура, в умовах якої з< безробіття і з> темпи ек розвитку (постало питання про можливість зрост вироб не лише за рах невикор потужностей, але й за рах запровадж нововведень); . непристосов кейнс-х теорій зрост для умов країн, що розв, які відчувають нестачу К та володіють значними рес роб сили. Вироб ф-я Кобба-Дугласа: 1)Центр місце у неоклас теоріях ек зрост посідає проблема потенційно можливого темпу зрост виходячи з наявності факторів вироб і їх оптимального викор.Най> чітко цю проблему відображ у вироб функції Кобба-Дугласа .2)ос умовою моделі є визнач продукції як ф-ї лише двох факторів – L і K, здатних необмежено заміщувати один одного; 3)застосувавши метод най< квадратів було встановлено на ос фактичних даних стат зв'язки між продуктивністю і витратами L і K; У найзагал вигляді вироб ф-я являє собою р-ня, у котрому продукція становить суму добутків кожного фактора на його гран продукт: O = f (L K Q), де О-продукція, L-праця, К-капітал, Q-земля. Отже, в основі вироб ф-ї лежить ідея про продуктивність факторів вироб і випливаючи з неї функціональна теорія розподілу. На суч етапі високі темпи економічного зростання не розглядаються як цілковито позитивне явище і розробляються пропозиції щодо його „розумних” меж. Модель ек. зростання Р. Солоу.

(1956). Основний зміст моделі Р. Солоу: 1)Солоу виступив з критикою кейнс моделі Харрода-Домара, котра перебільшувала нестійкий характер зах ек та недооцінювала сили, котрі ведуть її до зростання ;2)Центром дослідження Солоу є проблема заміщення праці уреч К; 3)В довготривалій перспективі за відсутності техн прогресу – L, K та обсяг вироб зростають однаковими темпами; Темпи ек росту залежать не від норми заощаджень, а від S праці, тому вирішальними фактороми прискорення ек росту є техн прогрес і зрост нас-я. Теорія ек зростання Дж. Міда Мід виходив із модернізованого варіанта функції Кобба-Дугласа: y = αК + βL + ρ , де y – сер річ темп росту НД, К – сер річ темп росту К;L – сер річ темп росту L;α і β – відповідно частки К і L у НД; ρ – темп техн прогресу. Згідно з цією формулою темп росту НД дорівнює сумі темпів росту праці і капіталу, визначених за часткою їх витрат у національному доході, плюс темп технічного прогресу; За умови постійності темпів росту L і ρ постійність росту Е буде досягнута, якщо темпи росту К будуть також стійкими і = темпам росту НД; Частка заощаджень у доході є постійною, а приріст заощаджень, що є необх для фін-я більш високих темпів нагромадження, відстаючи від даних темпів, здійснює на них стимул вплив; За умови перевищення темпами росту праці темпів нагромадження капіталу вступає в дію механізм заміщення праці капіталом (результат зниження граничної продуктивності праці) і нове поєднання виробничих факторів забезпечить їх повну зайнятість (при збереженні постійності розподілу доходу між ними). Пояснення до моделі Міда: 1)дана модель може бути застосована до абстрактних ек умов, коли діє закон гран продуктивності і за умови поєднання вироб факторів у будь-які пропорції;2) в реал умовах, якщо техн пропорції фіксовані, тоді ріст прац нас-я без відповідного нагромад К, не призведе до з> вироб і виникне безробіття. А якщо К буде зрост шв від темпів росту нас-я, тоді виник надлишкові вироб потужності. У даних випадках існують способи досягнення динамічної рівноваги: Денісон Едуард разом з Р.Солоу вважається фундатором теорії техн змін, яка у зв’язку з викор вироб ф-й стала новою сферою прикладання неокласичних принципів і апарату гран аналізу. В контексті теорії Денісона здійснена спроба пов’язати хар-ку техн змін, що впливають на ек розвиток, зі змінами параметрів вироб ф-й. При цьому техн прогрес вводиться у вироб ф-ї у двох формах: 1) нейтральний тех прогрес, що не впливає на співвідношення ефек-і вироб факторів і 2) „домінуючий” техн прогрес, в якому відбиваються такі техніко-ек параметри, як еластичність заміщення чинників вироб, різне зростання їх ефективності .