74. Класичний та кейнсіанськи погляди на механізм досягнення макрорівноваги.

КЛАСИЧНА ТЕОРІЯ (Сміт, Рікардо). 1.Вваж, що ринковий механізм здатний автомат забезпеч рівновагу без втруч Д. 2.Якщо рівновага поруш-я і ек-ка відхил від рівноваж стану повної зайнятості, то це не є результатом недосконалості ринк-го механізму, а є рез-м впливу зовн негат-х чинників(війна, крахи на біржах...). 3.У ринк-му мех. є інструменти, які дають змогу відновити рівновагу. Це 5-на ставка, Ц, рівень з/п. 4.Провідну роль надають %, яка забезпечує повернення част коштів, які вибувають із ек-го кругообігу у вигляді заощаджень. Част доходів, що спрям-я на заощадж-я повертається до ек-го кругообігу у вигляді Ін вест. Якщо під-ці будуть інвестувати стільки ск ДомГосп заощ-ть, то AD= AS. Тому, умовою рівноваги є відповідність між заощадж і Ін вест за доп %-ї ставки.% ст. зацікавлює віднести заощадж до банку. АЛЕ якщо склал ситуація коли Заощ>Ін вест, то рівновага може бути відновлена за рах змін Ц на товари. Якщо ↓Ц, то Пб теж ↓ і Інвест↓. Резервом ↓Ц є зниж витратз/п-ти. Робітники повинні погодитись на ↓з/п, бо це краще, ніж втратити роботу через скороч в-ва. КЕЙНСІАНСЬКА ТЕОР. 1.вваж, що виріш роль у відновленні рівноваги належ Д. 2. % ст. не може гарантувати рівновагу між заощадж і Ін вест, оск власники заощ-нь і власн І керуються неонак мотивами. На рівень заощ-нь вплив не лише % ст.(баж купити товари довго строк вжитку, лікування...). 3. На рівень Інв, крім %-ї ст. вплив: норма очік ПБ від Інв(при кризі під-ці не будуть інвест навіть при низькій % ст.;). 4. з/п не може ↓, оск на захист стануть профспілки. 5. Модель „Кейн-го хреста” – вирішальний вплив на кінц продукт має AD. Існуючий в ек-і AD незавжди забезпеч зайнятість (повне викоритс рес). Рівновага в ек-ці може встановитись і в умовах неповн зайнятості рес-в. Д мусить для стимул-я ек-ки стимул-ти AD, а інструментом для цього є ↑Видатків із бюдж, ↓Податків, здешевл кредитів через регул S грошей. Впливати на S грошей можна через %-у ст. Осн мета регул-я: створ AD, який забезпеч реаліз-ю всього створеного продукту. Такий D назив ефекти-м.

Лінія Y=E=AD відображу ідеальну сит в ек-ці – вироблений продукт і AD збігаються. Лінія AD=C+I+G показ реал витрати (реал D). На лін AD – є лише 1 точка перетину – якій відповідає рівноваж обсяг в-ва. В У1 – буде надлишок продукції, тобто AS>AD. В т.У2 AD>AS – почне реал-сь прод-я із матеріал запасів. !Тобто, рівновага може досяг і при НЕПОВНІЙ зайнятості рес. Для того, щоб стимул в-во – необх стимул AD. Щоб рівновага утворилася в т.У3 необх ↑Д видатки. Збільш витрат на 1-у величину привод до зрост продукти на більшу, оск діє еф-т мультиплікації(примнож-я). Мультиплік (m)показ на ск зрост продукт в рез змін б-я елементу видатків m= , де С’ – гран схил до спож

73.Сук попит(ad) та сук пропоз(as).

Економ як ціле передбачає не лише відповідність сукуп дох і витрат, а й відповідність сукуп попиту та пропозиції. Від взаємодії останніх залежить загал обсяг продукту, створюваного в економ, та загал рівень цін. AD - це готовність придбати створений в економ продукт, яку виявляють домогосп, підприємці-інвестори, та закордонні споживачі. AS - це готовність виробити, яку виявляють усі виробники країни. Щоб розглянути рівновагу AD-AS об'єднаємо окремі ринки тов і послуг країни у єдиний ринок. На цьому заг ринку формується загал рівноважна Р (загал рівень цін) та рівноваж обсяг виробництва (Q). Зовні графік макроекономіч рівноваги AD і AS схожий на графік рівноваги поп та пропоз на ринку окрем товару. Лінія AD спускається зліва направо. Зміна Р впливає на обсяг поп не прямо, а опосередковано; через ставку % за кред, купівел спроможність грошей та зацікавленість спожив у придбан тов вітчизнян вироб-ва.

Лінія AS склад з 3 відрізків. Кожен з них відповідає певному стану економ. Горизонтальний відображає стан економ у період спаду. Тут рес викор-ся неповно, тому для залучення додаткових рес з метою збільш виробн немає потреби збільшув плату за них і, відповідно, P. Вертикал відрізок демонструє економ у стані підйому. Коли рес використ повно і виробники конкурують за їх перерозподіл, то для додаткового залуч рес необхідно значно ↑ P. І в разі підвищ P обсяги виробн залиш без змін. Проміжн відр відображає стан, коли підвищ P супроводжується ↑ обсягів нац вироб.

Зрушення поп і пропоз праворуч або ліворуч щодо вихідного положення може відбуватися під впливом різних чинників. Лінія попиту АD зрушується під впливом змін: а) добробуту спожив, їхніх інфляц очікувань та політики оподаткування дох домогоспод-тв; б) % за кред та очікувань підпри-ів щодо прибутків і под з прибутків; в) політики держ щодо величини витрат з бюджету г) співвідношення рівнів дох населення різних країн і курсів валют. Зокрема, сукуп попит може ↑, а лінія АD зміститись праворуч за умови, що після оподаткув у насел залишилося більше дохо, банки країни надають підприємцям кредити під менший %, держ передбачила у бюджеті більші витр, доходи вітчизняних спожив стали вищими, а рівень вітчизняних Р, навпаки, нижчим порівняно з іншими країнами. Лінія пропозиц АS зрушується під впливом змін таких чинників: a) Р на вироб ресурси; б) застосування технологій та суспіл продуктивності праці; в) рівня та характеру оподаткув підпр; г) змісту держ пол, яка може бути спрямована на стимулювання вироб-ва або на його стримування.

В основі класичн моделі - положення про абсолютну гнучкість Р і зарплати. Якщо, наприклад AD падає порівняно з потенційним ВВП, то, з одного боку Знижуються ,а з іншого -одночас ↓ попит на ринку праці та ↓ відповідно з\п. Внаслідок таких змін прибутковість вир-ва ↓. Тому у підп-в не виникає мотивації до зменш AS. Вона залишається на рівні ВВП, але при адекватно нижчій P і зарплаті. Звідси - висновок класичної моделі: AS не залежить від P, Тому на графіку крива АS прибирає вигляду вертикал лінії, яка започатковується в точці потенц ВВП. Проте така модель суперечить реальній економ. Практика показує, що факт.ВВП досить часто і на тривалий період відхил від потенц ВВП.Це означає, що ринок не може швидко відновити AD на потенц рівні. Лише в межах довгострокового періоду, динаміка факт. ВВП може визнач динамікою потенц ВВП.

Кейнсіанська модель показує зв'язок між Р і AD в короткостроковому періоді. В її основі - полож про негнучкість з\п протягом короткострок періоду. Бо існують колектив угод між профспілками і підприємцями, а також небажанням підприємців зменшувати з\п, шрб уникнути ↓ мотивації до праці та виникнення соц конфліктів. Згідно з кейнс моделлю, в короткострок періоді гнучкими є лише Р, а з\п тимчасово не змінюється. На графіку крива АS прибирає вигляду додатньо похилої лінії. Бо в короткостроко періоді, протягом якого з\п не змін, AD перебуває в прямій залеж від товарних цін. Особливість - крива відбиває неоднаковий зв'язок між P і AS в умовах різного рівня зайнятості. Тут криву АS можна поділити на три ділянки, горизонтальну, висхідну та вертикальну. На горизонтальній діл, яка характ економ в умовах глибокого падіння вир-ва, ↑ AD не викликає ↑ P. Тому AS збільш адекватно зростаy AD. На висхід ділянці - економ в умовах помірного падіння вир-ва - ↑ AD викликає як ↑ P, так і збільше AS. На вертикал ділянці - економ в умовах повної зайнятості - при ↑ AD сукуп пропозиц тимчасово ↑ не може. Тому наслідком є зростання P та пропоз відповідає загал рівень цін (Рр) і рівень вироб-ва (Q), що задовол як продав-ців, так і покупців країни.

75. Основні макроекономічні показники. ВВП і ВНП. Національне багатство.

Основні макроек показники: ВВП- сукупна вартість усіх кінцевих товарів іта послуг, вироблених протягом року на території цієї країни; ВНП – сукупна вартість кінцевих продуктів, вироблених національним капіталом як на території країни, так і за кондоном, протягом року; ЧНП – сумарна вартість усіх кінцевих товарів та послуг, вироблених протягом року, за винятком суми амортизації (А) – вартості зношення основних фондів (ЧНП=ВВП-А); НД – сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси – у своїй країні чи за кордоном (НД=ЧНП –Т_n, де Т_n—непрямі податки); ОД – грошовий прибуток працівника, який складається із з/п та додаткових надходжень (ренти, %)(ОД=НД-(Т₁+ Т_к+ Т_u)+TR, де Т₁-відрахування на соціальне забезпечення; Т_к-податки з доходів корпорацій; Т_u—нерозподілені прибутки корпорацій;TR- трансферті платежі).

Способи розрахунку ВВП:1. за сумою витрат (загальна сума витрат на особисте та виробниче споживання всієї продукції, створеної за певний період) ВВП= C+I+G+X_n де C- споживчі витрати домашніх господарств;I- валові приватні інвестиції (валові інвестиції=чисті інвестиції+ амортизація);G-державні витарти; X_n- чистий експорт (витрати іноземців=експорт-імпорт). 2. за вартістю (виробничий метод) – (сума доданих вартостей вироблених кінцевих продуктів.) Додана вартість – різниця між вартістю вироблених товарів та послуг і вартістю витрат на виробництво й реалізацію продукції. 3. за сумою доходів (загальна сума доходів, отриманих власниками ресурсів при виробництві продукції за певний період). ВВП=З/п найманих робітників + прибуток підприємців+рентні платежі + амортизаційні відрахування + непрямі податки на бізнес.

При обчисленні ВВП не враховують: фінансові операції: державні трансферти (пенсії, допомога малозабезпеченим, стипендії); доходи від купілі продажу цінних паперів; приватні трансферти;кошти від продажу; вартість товарів та послуг, вироблених для власного споживання.

ВВП (ВНП) є реальний (річний обсяг кінцевих товарів та послуг, виражений у цінах базового періоду) та номінальний (річний обсяг кінцевих товарів та послуг, виражений у поточних цінах).

Дефлятор ВВП-коефіцієн, що використовується для коригування грошового вираження ВВп з урахуванням динаміки цін:

Дефлятор ВВП = (Номінальний ВВП/Реальний ВВП)*100%;

Реальний ВВП= (Номінальний ВВП/ Дефлятор ВВП)*100%.