28.Види г. З-ни грош обігу. Конвертованість г.

Г виникають у вигляді дорогоцінних металів і у цій формі вони існували аж до середини 70-х рр 20 ст. Другим видом Г є паперові. Вони використ-ся в обігу більше 1000 років. Виникають в Китаї в 8 ст. Паперові Г виникають як замінники дійсних Г і створює їх сама Д з метою ліквідувати дефіцит свого бюджету (казни). Паперові Г також виникають шляхом перетворення банкнот в паперові (звичайні гроші), коли вони перестають обмінюватись на золото. Наступний вид грошей – це є банківські гроші (депозитні рахунки). Замінники паперових грошей – це чек, вексель, кредитна картка і зараз – це електронні гроші і державні кредитні гроші (це різні грошові зобов’язання держави). Обмін між країнами потребує встановлення валютних курсів. Це співвідношення купівельної спроможності окремих грошових одиниць. Валют курс встанов-я в рез валютних чинників. В кінцевому випадку визначається тим, яке співвідношення попиту і пропозиції на ту чи іншу валюту. З урахуванням того, що в обігу існують різні види Г виникають т зв грош агрегати, які враховує банк при організації грошо обігу. М0=готівка, М1=М0+чекові рахунки, М2=М1+внески на безчекові рахунки та дрібні термінові рахунки, М3=М2+великі термінові рахунки. З-н грошового обігу: протягом даного періоду для обігу необхідна лише певна об’єктивно обумовлена маса купівельних і платіжних засобів. Якщо формалізувати суть цього з-ну, то вона може бути виражена рівнянням: Мф=Мн, де Мф-фактична маса Г в обігу, а Мн-обєктивно необхідна для обігу їх маса. Якщо Мф перевищує Мн-значить в обігу зявилися зайві гроші і навпаки, якщо Мф менше від Мн – їх нестача. Причому мова іде не про всю масу грошей, що обслуговує грошовий оборот, а тільки про ті гроші, які обслуговують його частину – грош обіг. К-ть Г, у середньому необ-х для обігу протягом певного часу (Мн), прямо пропорційна масі товарів і рівню їх цін та обернено пропорційна середній швидкості обігу грошової одиниці. Цю залежність можна виразити ф-лою: Мн=P*Q/V, де P*Q-сума цін товарів, що реалізуються за певний період, V-середня к-ть оборотів грошової одиниці за цей же період. Конвер-ть Г – це здатність нац валюти обмінюватись на іноземну в усіх формах. Конвертованість є повна і неповна, внутрішня і зовнішня. В період золотого стандарту конвертованою автоматично ставала та валюта, яка вільно обмінювалася на золото. Після офіційної демонетизації золота середина 70-х 20 ст і відміни золотих паритетів валют конвер-ть стала розумітись як здатність грош одиниці однієї країни обмінюватися на грош-у одиницю іншої країни. Основою такого обміну є купівельна спроможність цих грош одиниць. Значення впровадження конвертованості: 1) дає можл-ть розплачуватися з партнерами своєю національною валютою; 2) можл-ть закупки іноз-х товарів розшир-ся; 3) просування своїх тов за кордон; 4) спрощ-ся розрах-ки; 5) ↓ валютного ризику. Потрібно багато умов, щоб валюта стала конвертованою: розвиток прод-х сил і грош-го обміну і т.д Але треба, щоб нац грош одиниця була сталою, мати достатню купівел можливість. Ріше про конвер-ть вал приймає Д.