100. Суть економічних поглядів та політики меркантилізму.

(від італ. mегсаntе- орговець, купець) - провідна доктрина епохи первісного нагромадж К (ХV-ХVШ ст.). Хар-й для Анг, Іт, Фр, частково для Нім та Австрії. Для цієї епохи був властивий розклад натур-феод госп-ї с-ми і форм-я ринково-підприєм-х ек-х відносин. Мер-м заверш донауковий стан розвитку ек-ї думки і сприяв її перетвор-ю в науку. Іст передум виникн мерк-му:1) розклад ек-х основ феод-му; 2) витіснення феод натур гос-ва; 3) пошир товарно-гр ринк-х відносин; 4) розвиток внут та зовн торгівлі; 5) формув істор перших форм К: торгового (купец-го) та грошового (лихвар-го); 6) зміцн ек-х атрибутів Д - держ скарбниці, гр та подат-ї с-м; 7) вплив нових геополіт-х реалій періоду великих геогр-х відкриттів. Предмет мерк-му: сфера товарно-гр обміну. Об'єкт дослідж - Г як втілення сусп-го багатства. Методи дослідж:1)переваж емпірично-опис підхід; 2) спостереж за ек-ми яв; 3) класиф-я факт-х даних; 4)практична спрям-ть спостереж. Особл ек-х поглядів: 1- визнання Г (золота, срібла) абсолют формою багатства сус-ва; інтерпретація їх цінності як пр-ї власт- благород металів; 2- тракт-я торгівлі як нееквівалентного товарно-грош обміну, що породжує приріст багатства особи і сус-ва; розуміння принципу "розори сусіда" як осн-го шляху збагач нації; 3- визнання зовн торгівлі та видобутку благород металів гол-ми дж-м сус-го багатства, а праці в цих галузях - єдино продукт-ї; 4- започат-я ел-в кільк-ї теорії Г(Кіл теорія Г отримала надалі розв в класич теорії та неокласич. Її суч варіантом є монетаризм); 5- розгляд в-ва як додаток до торгівлі. Принципи мерк-у:1. зміст ек-ї Пол та мета госп-го розвитку є ↑ к-ті Г в к-ні шляхом max-ї експорту гот товарів та min-ї імпорту; 2. впровадж Д-го регул зовн торгівлі; 3. визнання протекц-му ос-м принц-м зовн-ек-ї діяльності.

97. Міжнародне підприємство. Міжнародне підприємство в у.

Загальною ек-ю основою розвитку МП насамперед є транснаціоналізація виробництва та обігу, глобалізація господарських процесів. Завдяки їм створюються необхідні економічні передумови, на ґрунті яких формуються соціально-економічні, організаційно-технічні та матеріально-речові елементи міжнародних структур, серед яких помітну роль починають відігравати СП, вільні економічні зони, інші форми спільної діяльності різних держав, підприємств, корпорацій, фірм. Транснаціоналізація та глобалізація втягують усі без винятку країни в систему всесвітнього поділу праці, поглиблюють процес їх взаємозалежності. Провідною формою МП є СП. СП характеризуються трьома головними відмітними ознаками: спільним майном, спільним управлінням та спільним розподілом прибутку й ризику. Мотиви створення СП:· оволодіння новими сферами комер.-вироб. діяльності, · доступ до новітніх технологій, · економія кап.вкладень при створенні нових потужностей, · розширення діючих виробничих потужностей, · проникнення на нові ринки, · проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, · придбання виробничої бази. СП створюються в різних галузях. Виділяють такі типи СП: · науково-дослідні, · СП виробничого хар-ру, · закупівельні СП, · збутові, · комплексні тощо.СП вже давно використовуються пром.розвин. країнами, значна їх частка припадає на п-цьку діяльність яп., амер., а також зх.євр. країн. На особливу увагу заслуговує досвід яп. По організації СП, яп. Проявляє інтерес до розвинутих країн, що мають ви\сокий технічний рівень. Японські інвестиції вкладаються не в нові галузі, а на модернізацію виорб. процесів і в більшій мірі у нематер. сферу. В останні роки спостерігається тенденція до створення СП зх.євр і амер. фірмами на території США, це дає можливість іноз.інвесторам отримувати доступ до передової амер.технології. В Укр.. СП почали створюватись в 2 пол. 80-х рр.. Сьогодні їх > 5000. СП в створюються різних галузях проте переважають поки , що в торгівлі, наукові, переробні. Найбільше СП створено з фірмами Польщі. Центрами СП є Київ, Одеса, Львів та ін. Діяльність СП в Україні регулюється законом України “Про іноземні інвестиції”, прийнятим у 1992р. Згідно з ним для СП встановлюється ряд пільг у податковій сфері, стимулюється залучення зарубіжних інвестицій та технологій. Важливою формою МП є вільні економічні зони(ВЕЗ). ВЕЗ – частина території країни, на якій ввезені товари звільняються від податків і не підлягають звичайному митному контролю. Нині в світі налічується > 700 ВЕЗ на які припадає 7% св. товарообороту. В США -- > 200 ВЕЗ, великого поширення вони набули в розвинутих країнах тихоокеанського регіону (Тайвань, Сінгапур, Пд. Корея). Типи ВЕЗ: ·вільні торгові зони, · експортні пром.зони, · імпортні пром.зони, · банківські та страхові зони,·комплексні зони тощо. Спільні риси ВЕЗ: · створюються з метою розширення зв’язку із св.ринком, · зони можуть створюватись у будь-якій країні, але при наявності трансп.інфраструктури, · на території на якій они створюються діє безмитний або пільговий режим, · всі зони мають чітко визначену відособленість і самостійність, · забезпечують сприятливі умови для залучення іноз.інвест. Значення створення ВЕЗ в Україні: · це прискорення входження Укр. в Світ.госп-во, · прискорює перехід до ринкової економіки, · залучення іноз.інвест. та технологій. Створення ВЕЗ сприяє поліпшенню зайнятості н-ня, поліпшення якості т-ів, насичення т-ного ринку. В укр. прийнято закон “про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) ек.зон (СЕЗ)”(1992), а також розроблена концепція створення таких зон(1994). Сьогодні в Укр.. 11 СЕЗ, 9 територій пріоритетного розвитку, 3 технопарки.