3.3. Представництво інтересів органів Пенсійного фонду в судових інстанціях

До претензійно-позовної роботи належать:

— підготовка, одержання та складання документів, необхідних для пред'явлення і розгляду претензій та позовів;

— пред'явлення і розгляд претензій та підготовка позовів;

• підготовка відповідей (відзивів) та заяв про перегляд рішень, ухвал, по­станов суду в апеляційному та касаційному порядку;

• захист інтересів Пенсійного фонду при розгляді майнових, переддогові-рних та інших спорів у судах;

• здійснення організаційно-технічних заходів (реєстрація, облік, збері­гання та відправка претензійно-позовних матеріалів);

— забезпечення контролю за претензійно-позовним провадженням;

—- розгляд, аналіз, узагальнення результатів претензійно-позовної роботи;

— підготовка висновків, пропозицій щодо поліпшення претензійно-позовної роботи.

Під час виконання завдань, покладених на юридичну службу в зв'язку з захи­стом інтересів Пенсійного фонду та його органів в судах та інших органах під час розгляду правових питань і спорів, юридична служба:

• здійснює первинну правову оцінку претензійних та позовних матері­алів, організовує та координує розгляд цих матеріалів структурними підроз­ділами, до компетенції яких відносяться порушені в цих матеріалах питання, та підготовку за ними письмових висновків, проведення звірки розрахунків, службової перевірки та інших дій, що забезпечують врегулювання спору:

• у разі, якщо переданих зазначеними структурними підрозділами та у разі необхідності — регіональними і територіальними органами Пенсійного фонду документах виявляється, що їх недостатньо чи вони неналежно оформ­лені, юридична служба зобов'язана у письмовому висновку встановити строк для усунення недоліків;

• з урахуванням пропозицій відповідних структурних підрозділів готує проект відповіді про відхилення або визнання (повне, часткове) вимог із за­значенням мотивів, з яких вимоги відхиляються, з посиланням на відповідні нормативні акти;

• аналізує наслідки розгляду претензій, позовів і судових справ, вносить пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення цієї діяльності;

• веде журнали обліку претензій та позовних заяв, пред'явлених Пенсій­ним фондом (його органом) та до нього;

— забезпечує зберігання претензійних та позовних матеріалів;

• бере участь у підготовці матеріалів та в порядку, передбаченому зако­нодавством, в судових засіданнях, в т. ч. у разі розгляду в апеляційній та каса­ційній інстанціях справ, однією з сторін в яких є, відповідно, Пенсійний фонд, його регіональні і територіальні органи;

• залучає у разі необхідності до участі у судових засіданнях працівників та керівників інших структурних підрозділів Пенсійного фонду (його органів), до компетенції яких належать питання, що є предметом розгляду в судових засіданнях.

Відповідно до статей 98,103 Цивільного процесуального кодексу (далі — ЦПК) особи, які беруть участь у справі (сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб, прокурор, органи державної влади та місцевого самовря­дування у передбачених цим ЦИК випадках, особи, які за законом діють на за­хист прав і свобод інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи у справах окремого провадження та справах, що виникають з адміністративно-правових відносин), мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справі, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь в їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, давати усні і письмові пояс­нення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати рішення і ухвали суду, а також користуватись іншими процесуальними пра­вами, наданими їм законом. Крім того, позивач вправі протягом усього часу розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від позову. Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Сторони можуть закінчити справу мировою угодою у будь-якій стадії проце­су, вимагати виконання рішення, ухвали, постанови суду.

Справи юридичних осіб ведуть у суді їх органи, що діють в межах повнова­жень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їхні представники.

Керівники організацій, які виступають як органи юридичної особи, представля­ють в суд документи, що посвідчують їх службове становище і повноваження.

Відповідно до статті 112 ЦПК представниками сторін і третіх осіб у суді мо­жуть бути:

• члени органів управління, працівники державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій — в справах цих підприємств, установ і організацій;

• уповноважені професійних спілок — у справах осіб, захист прав та інте­ресів яких здійснюється професійними спілками;

• уповноважені організацій, яким їх статутом чи положенням надано право представляти інтереси членів цих організацій, — у справах членів цих організацій;

— адвокати;

• один із співучасників за дорученням інших співучасників (стаття 104 ЦПК);

• інші особи, допущені судом, який розглядає справу, до представництва в даній справі.

Повноваження представників сторін і третіх осіб на ведення справи в суді повинні бути стверджені такими документами:

• членів колегіальних органів управління колгоспами, іншими коопера­тивними організаціями, їх об'єднаннями, іншими громадськими організація­ми — витягом з протоколу засідання належного органу управління, що уповно­важив вести справу в суді;

• представників підприємств, установ, організацій — довіреністю від іме­ні підприємства, установи, організації;

• уповноважених профспілок — довіреністю відповідного профспілково­го органу;

— адвокатів — ордером, виданим юридичною консультацією;

— інших осіб — довіреністю чи усною заявою довірителя з занесенням її До протоколу судового засідання.

Оригінали документів, зазначені у цій статті, або копії з них приєднуються судом до справи.

Довіреності від імені державних підприємств, установ, організацій видають­ся за підписом керівника або іншої уповноваженої ним службової особи і з печаткою підприємства, установи, організації.

Довіреності від імені колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єд­нань, інших громадських організацій видаються за підписом службових осіб, уповноважених статутом (положенням), і з печаткою колгоспу, організації.

Письмові довіреності громадян засвідчуються нотаріально.

Громадяни можуть також посвідчити довіреність на ведення справи в суді на підприємстві, в установі, організації, де вони працюють, або в управлінні будинками, де вони проживають; військовослужбовці — у відповідній військо­вій частині; особи, які проживають у населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, — у виконавчому комітеті міської, селищної, сільської Ради народних депутатів; особи, які перебувають на лікуванні, — у відповідно­му лікувальному закладі.

Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинен­ня від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, крім передачі справи до третейського суду, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених в цій статті дій мають бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності.

Зазначені особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК) сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркуван­ня з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рі­шення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм ГПК.

Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуа­льними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктив­ного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого по­рядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позо­вних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавст­ву або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 28 ГПК представниками юридичних осіб можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначе­ні законодавством або установчими документами, а також інші особи, повнова­ження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним осо­би та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Юридична служба узагальнює результати судової практики за участю орга­нів Пенсійного фонду, доводить результати цього узагальнення до заінтересо­ваних структурних підрозділів відповідних органів Пенсійного фонду та/або підвідомчих органів.