3.2. Адміністративна відповідальність

платників страхових внесків

Адміністративну відповідальність за порушення порядку обчислення і спла­ти внесків на соціальне страхування було запроваджено Законом України від16.10.1992 № 2704-ХІІ. Внаслідок цього Кодекс України про адміністративні пра­вопорушення було доповнено ст. 165-1. Згідно із зазначеною нормою за прихову­вання (заниження) службовою особою підприємства, установи, організації фонду оплати праці, з якого обчислюються внески на соціальне страхування, порушення встановленого порядку витрачання коштів на це страхування та строків перера­хування внесків до відповідних фондів, а також несвоєчасне подання або непо­дання за встановленою формою бухгалтерських звітів та інших документів про нарахування і сплату внесків на соціальне страхування застосувався штраф в роз­мірі від одного до пяти мінімальних розмірів заробітної плати. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до восьми мінімальних розмірів заробітної плати. Повноваженнями щодо розгляду від імені Пенсійного фонду України справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень були наділені голова правління Пенсійно­го фонду України та його заступники, начальники Кримського республіканського, обласних і Київського міського управлінь фонду та їх заступники.

Законом України від 13.07.1995 № 305/95-ВР «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» зазначену норму викладено в новій ре­дакції, відповідно до якої адміністративна відповідальність у вигляді штрафу в розмірі одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за­стосовувалася за ухилення громадян-підприємців і адвокатів від реєстрації в органах Пенсійного фонду України як платників обов'язкових страхових вне­сків, приховування (заниження) службовою особою підприємства, установи, організації фонду оплати праці та громадянами-підприємцями і адвокатами сум доходу, з яких обчислюються внески на соціальне страхування, порушен­ня встановленого порядку витрачання коштів на це страхування та строків перерахування внесків до відповідних фондів, несвоєчасне подання або непо­дання за встановленою формою бухгалтерських звітів та інших документів про нарахування і сплату внесків на соціальне страхування. У разі вчинення повторного порушення накладався штраф у розмірі трьох до восьми неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України від 07.02.1997 № 55/97-ВР «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністрати­вної відповідальності у вигляді штрафу» розміри адміністративних штрафів, що накладалися за порушення порядку справляння обов'язкових платежів до Пенсійного фонду значно збільшено: за перше порушення — з одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до від восьми до п'ятнадця­ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторні порушення штрафи з прийняттям цього Закону застосовувались у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у встановлені строки, у тому числі обчис­лені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі — недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Порядок стягнення заборгованості зі страхувальників визначено у розділі 8 Інструкції.

Зокрема:

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки (див. Додаток 4) в таких випадках:

а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхуваль- ника свідчать про донарахування сум страхових внесків;

б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;

в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінан- сових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної пере­вірки.

У випадку б) вимога надсилається щомісяця протягом п'яти днів, наступ­них за звітним базовим періодом.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знака­ми. Вимога формується на суму боргу, який не менше 10 грн.

Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та обліко­вих даних з карток особових рахунків страхувальників за встановленою фор­мою для юридичних або фізичних осіб.

Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її переда­но посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її зна­ходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установлених Кабінетом Міністрів України.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїм­ки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату бор­гу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судово­му порядку.

Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово по­відомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який напра­вив вимогу.

Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.