Клінічна систематизація шлуночкових порушень ритму серця

Критерії систематизації

Систематизація

I. Кількість, морфологія і градація шлуночкових екстрасистол (ШЕ) (B. Lown, 1971)

I – поодинокі ШЕ (<30 за годину)

ІІ – часті мономорфні ШЕ (≥30 за годину)

IІІ – поліморфні ШЕ

IVа – парні ШЕ

IVb – пробіжки ШТ

V – ранні (“R-на-T”) ШЕ

Продовження таблиці 7

IІ. Тривалість пароксизму ШТ

• Пробіжка ШТ – 3-5 послідовних екстрасистол (мал. 1)

• Нестійка ШТ - ≥6 скорочень тривалістю до 29 сек.

• Стійка ШТ – тривалість ≥ 30 сек., ЧСС ≥120/хв.

IІІ. Характер змін ЕКГ підчас пароксизму ШТ

• Мономорфна ШТ;

• Поліморфна ШТ:

а) з нормальним інтервалом Q-T;

б) залежна від брадикардії з подовженим інтервалом Q-T;

в) адренергічнозалежна з подовженим інтервалом Q-T;

• Пірует-тахікардія.

• Двонаправлена ШТ

IV. Прогностичне значення шлуночкових аритмій

• Доброякісні

• Потенційно злоякісні

• Злоякісні

Рекомендації

Категорії пацієнтів і тип профілактики РКС

Користь безперечна

• Після перенесеного інфаркту міокарда, в тому числі у хворих з серцевою недостатністю (первинна профілактика)

• Симптомний синдром подовженого інтервалу QT (первинна профілактика)

Синдром подовженого інтервалу QT разом з імплантованим кардіовертером-дефібрилятором (вторинна профілактика)

Продовження таблиці 8

Є докази або думка експертів на користь використання β-адреноблокаторів

• “Постінфарктні” хворі, реанімовані після ШТ/ФШ, спонтанна стійка ШТ (вторинна профілактика)

• Безсимптомний синдром подовженого інтервалу QT (первинна профілактика)

• Міокардіальні містки (первинна профілактика)

• Катехоламінергічна поліморфна ШТ (первинна, вторинна профілактика)

Аргументи на користь використання β-адреноблокаторів слабші

Аритмогенна дисплазія правого шлуночка (первинна профілактика)

Немає підстав для застосування

Гіпертрофічна кардіоміопатія

(первинна профілактика)