Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
естери.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
551.42 Кб
Скачать

Лекція №14 Естери

ЕСТЕРИ (СКЛАДНІ ЕФІРИ) – складаються із залишку карбонової кислоти.

Загальна формула СnH2nO2 – або , де залишок кислоти, - залишок спирту.

Номенклатура

Естери можна розглядати як похідні кислот, в яких атом гідрогену заміщений на радикал.

Назву естеру записують одним словом:

естери, утворені мінеральними кислотами

- етилнітрАТ

естери, утворені спиртами та карбоновими кислотами

- метилетанОАТ (метилацетат, метиловий естер оцтової кислоти)

Види ізомерії

  1. Ізомерія карбонового скелету.

    С4Н8О2

    Метилпропаноат

    (метиловий естер пропанової кислоти)

    Етилпропаноат

    (етиловий естер етанової кислоти)

  2. Міжкласова ізомерія (з карбоновими кислотами).

С4Н8О2

Метилпропаноат

(метиловий естер пропанової кислоти)

Бутанова кислота

Фізичні властивості

Естери нижчих карбонових кислот та спиртів – леткі рідини, мають приємний фруктовий запах, малорозчинні у воді, добре розчинні в органічних розчинниках, легкозаймисті, на повітрі горять з утворенням СО2 і Н2О. Між молекулами естерів відсутній водневий зв'язок.

Наприклад, метилпентаноат має запах вишень, метилетаноат – рому,

етилпентаноат – бананів, бутилетаноат – абрикосів,

бутилбутаноат – ананасів, ізопентилетаноат – яблук.

Естери вищих карбонових кислот та спиртів – високомолекулярні речовини. Наприклад, бджолиний віск складається з мірицилпальмітату С15Н31СООС31Н63.

Поширення в природі. Містяться у квітах, фруктах, ягодах, визначають їх специфічний запах. Бджолиний віск переважно складається із складних ефірів вищих жирних кислот і високомолекулярних одноатомних спиртів.

Одержання

Реакція ЕСТЕРИФІКАЦІЇ – кислота + спирт.

Хімічні властивості

1. ГІДРОЛІЗ (в кислому середовищі) або ОМИЛЕННЯ (в лужному середовищі). Ця реакція є зворотною щодо реакції ЕСТЕРИФІКАЦІЇ.

Гідроліз у кислому середовищі оборотний.

У лужному середовищі утворюється сіль і гідроліз стає необоротним.

2. ГІДРУВАННЯ - взаємодія з воднем:

Застосування

1. Як розчинник для лаків і фарб.

2. Для виготовлення штучних фруктових есенцій та ароматизаторів.

3. У виробництві парфумів.

4. У виробництві СМЗ і вибухових речовин.

Генетичний зв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і кислотами

Між різними класами органічних сполук існує генетичний зв’язок. Це означає, що із одної органічної сполуки можна отримати іншу і т.д.

Знання взаємних перетворень речовин має величезне практичне значення, оскільки ці перетворення лежать в основі різноманітних синтезів, які можна вести цілеспрямовано, передбачивши продукти реакції і спрямовуючи ці реакції в потрібний бік.

Насичений вуглеводень





Ненасичений вуглеводень





Спирт





Альдегід





Карбонова кислота

Наприклад,

  1. одержання ненасиченого вуглеводню із насиченого (реакцією дегідрування):

СН3 - СН3  СН2 = СН2 + Н2

  1. одержання спирту із ненасиченого вуглеводню (реакцією гідратації):

СН2 = СН2 + Н2О  СН3 – СН2 – ОН

  1. одержання альдегіду при окисненні спирту (реакцією окиснення):

СН3 – СН2 – ОН + СuO ¾t® + Н2О + Cu

  1. одержання карбонової кислоти окисненням альдегіду (реакцією окиснення):

При використанні каталізаторів можливі зворотні реакції:

карбонова кислота ¾® спирт ¾® ненасичений вуглеводень ¾® насичений вуглеводень

Насичені вуглеводні можна одержати з допомогою синтезу із неорганічних речовин – вуглецю і водню:

С + 2Н2 ¾t, Ni® CH4

Органічні речовини можна також окиснити до неорганічних речовин – вуглекислого газу та води (СО2 і Н2О). Це означає, що між органічними і неорганічними речовинами також існує генетичний зв’язок.