Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_predpriatia_kniga.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
6.18 Mб
Скачать

Економічне обґрунтування плану доходів і прибутку.

Існує багато методичних підходів до планування при­бутку торговельного підприємства. Одним з основних і найширше вживаних є метод розрахунку планового при­бутку Залишковим методом, виходячи із планових показ­ників балансу прибутку. Для здійснення такого розрахунку спочатку потрібно обґрунтувати плани з валових прибутків і витрат: адміністративних, на збут та інших.

Із метою одержання більш достовірних результатів в умовах нестабільності валові прибутки від реалізації плану­ються на досить короткий термін (місяць, квартал). Ос­новою для визначення планової суми валових прибутків від реалізації товарів є план роздрібного товарообороту в роз­різі товарних груп і розміри торговельних знижок на ко­ристь підприємства з кожної товарної групи із врахуванням джерел надходження товарів і діючого порядку регулю­вання цін.

Середній по товарній групі розмір знижки визначаєть­ся, виходячи із внутрішньогрупового асортименту товарів, його дохідності, частки окремих джерел надходження то­варів за формулою середньої арифметичної зваженої.

Якщо діюча політика регулювання цін передбачає якісь компенсаційні виплати із бюджету чи позабюджетних фондів, то слід враховувати їх вплив на збільшення доходу, що планується.

Підвищенню якості таких розрахунків сприяє макси­мально обґрунтоване планування структури роздрібного товарообороту і врахування всіх інших чинників, що впли­вають на формування реалізованого накладення.

Але при використанні залишкового способу плануван­ня за розрахунками може вийти недостатня сума прибутку або запланований збиток. Тому розрахунки проводяться у два етапи:

а) паралельне прогнозування основних показників балансу прибутку;

б) зіставлення і коригування одержаних даних.

Крім того, що цей метод досить трудомісткий, він не дає уявлення про обсяги необхідного прибутку. Тому поряд із залишковим способом розрахунків прибутку повинен розроблятися і план одержання необхідного цільового при­бутку.

Необхідна в майбутньому сума прибутку може бути ви­значена виходячи із необхідності в коштах для створення фонду фінансування капіталовкладень, резервного фонду, фонду підготовки кадрів, фонду соціального розвитку ко­лективу, фонду науки і техніки, для поповнення основного (статутного) фонду, поточної потреби в прибутках для формування фонду оплати праці.

Підсумовуванням обсягів потреби у вищеперелічених засобах одержують планову суму необхідного чистого прибутку. Збільшивши його розміри на суму податку на прибуток (за ставкою 30% від оподатковуваного прибутку), одержимо планову суму прибутку від звичайної діяльності до оподаткування

де Пзд, Пчп - прибуток від звичайної діяльності і чистий прибуток, що планується.

Надзвичайні результати зазвичай не плануються.

Тема: „товарооборот і вироб­нича програма під­приємств ресторанного господарства” Показники діяльності підприємств ресторанного господарства.

Кожне підприємство громадського харчування самостій­но розробляє виробничо-торговельний план. Він являє собою програму господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Розділи плану госпрозрахункового підприємства (об'єднання) включають кількісні (об'ємні) та якісні показ­ники діяльності.

Основними показниками є обсяг товарообороту і ви­пуск продукції. Ці показники служать основою для розра­хунку потреби в матеріально-технічній базі, сировині і трудових ресурсах. Від них залежать сума обігових коштів, величина прибутків, витрат виробництва і обігу, прибутку.

Загальний обсяг товарообороту, що характеризує всю виробничу і торговельну діяльність кожного підприємства громадського харчування, поділяється на два види:

оборот з реалізації продукції власного виробництва, що включає обідню продукцію, враховану у стравах, а та­кож напівфабрикати і кулінарні вироби;

оборот з продажу купованих товарів, що закуплені і надійшли від підприємств оптової торгівлі, харчової про­мисловості в готовому вигляді і реалізовані населенню без кулінарної обробки (хліб і хлібобулочні вироби, морозиво, безалкогольні напої, пиво, фрукти, цигарки, сірники тощо).

Реалізація продукції власного виробництва і купованих товарів споживачам складає роздрібний товарооборот підприємств громадського харчування.

Поряд із роздрібним оборотом на підприємствах громадського харчування має місце оборот з оптового відпуску продукції. Він являє собою реалізацію готової продукції або напівфабрикатів одними підприємствами громадського харчування іншим (що не є філіями перших), а також торговельним підприємствам для подальшого продажу цих продуктів населенню.

Роздрібний і оптовий оборот підприємств громадського харчування в своїй сукупності складає валовий оборот, що характеризує весь обсяг виробничо-торговельної діяльності підприємств громадського харчування. Відносно до нього плануються і враховуються всі якісні показники діяльності окремих підприємств.

Введення такого показника створює зацікавленість під­приємств у максимальному використанні наявних вироб­ничих можливостей для збільшення випуску продукції, особливо напівфабрикатів і кулінарних виробів.

Виробнича програма це планове завдання, що вста­новлюється самостійно підприємством щодо випуску про­дукції власного виробництва на певний період (рік, квартал, місяць) із зазначенням виду й асортименту, кількості і ціни виробу. Виробнича програма є основою для визначення потужності підприємства, потреби в обладнанні, сировині і матеріалах, кількості працівників кухні та інших показ­ників.

Виробнича діяльність підприємств громадського харчу­вання вимірюється в кількісних і вартісних показниках. Найважливішим кількісним показником виробничої прог­рами є випуск страв» Виробнича програма в грошовому виразі являє собою оборот із продукції власного вироб­ництва. До них належать також потреба в сировині, продуктах і матеріально-технічних засобах, основні фонди, що характеризуються розвитком мережі (за кількістю підприємств, а також місць), капітальними затратами на нове будівництво, реконструкцію і забезпеченість технологічним і торговельним обладнанням, показники з праці та заробітної плати (кількість працівників, фонди споживання й оплати праці, продуктивність тощо).

До якісних показників належать: доходи (торговельні надбавки, націнки), витрати виробництва й обігу, прибуток і рентабельність, а також фінансові фонди.

Усі показники діяльності підприємств взаємозв'язані. Так, товарооборот і випуск продуктів є базою для розра­хунку потреби в сировині і продуктах, потужності кухні і пропускної спроможності обідньої зали. У свою чергу, матеріально-технічна база, її стан і розвиток безпосередньо впливають на виробничу програму підприємства. Чисель­ність працівників залежить від обсягу продукції, що випу­скається, і товарообороту. Вона служить основою для роз­рахунку необхідної суми фонду споживання, а всередині нього — суми коштів, направлених на оплату праці праців­ників. Доходи, що формуються за рахунок торговельних надбавок націнок та інших джерел, призначені для по­криття витрат виробництва й обігу і отримання необхідного прибутку. Останній розраховується як різниця між при­бутками і витратами підприємства. Він є синтетичним і результативним показником господарської діяльності, а також джерелом розвитку й удосконалення матеріально-технічної бази, соціального розвитку трудових колективів підприємств громадського харчування.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]