Доплати і надбавки. Преміювання працівників.

Система преміювання формується на кожному торговельному підприємстві самостійно залежно від показників, досягнення котрих необхідно стимулювати.

Основними елементами преміювальної системи є: показники пре­міювання, умови преміювання, розміри та пікали преміювання, коло робітників, що преміюються.

З метою об'єктивності та дієвості преміювання показники мають відповідати таким умовам:

1. Бути конкретними, чітко сформульованими.

2. Піддаватися обліку та контролю.

3. Залежати від діяльності робітників, що преміюються.

4. Найбільш повно характеризувати найважливіші виробничі по­казники діяльності.

Умови преміювання впроваджуються з метою контролю за іншими сторонами діяльності конкретного робітника (наприклад, дотримання трудової дисципліни та правил внутрішнього розпорядку) та підпри­ємства в цілому (наприклад, отримання певного розміру та рівня при­бутку, досягнення певного об'єму товарообороту та інше), котрі не враховуються показниками преміювання. Дотримання умов премію­вання підтверджує право робітника (або підрозділу в цілому) на отримання премії при досягненні показників преміювання.

Розмір премії визначається відповідно до розроблених розмірів та шкали преміювання.

Крім преміювання за поточні результати діяльності розрізняють премії, що сплачуються одноразово та за спеціальними системами преміювання: за сприяння винахідництва та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки, своєчасне та дострокове введення виробничих потужностей та об'єктів, що будуються, за реа­лізацію нових та залежалих товарів, збирання та здавання відходів; за збирання, зберігання та здавання вторинної сировини, за своєчасне здавання, повернення та повторне використання тари, за скорочення часу вантажно-развантажувальних робіт, раціоналізацію маршрутів перевезення та інше.

Характеристика преміальних систем, що діють на підприємстві, порядок та джерела коштів для сплати премій відбиваються в поло­женні про преміювання.

Доплати та надбавки становлять одну з додаткових форм стиму­лювання персоналу, що передбачають тимчасове або систематичне підвищення тарифної частини заробітку (основної заробітної пла­ти).

Доплати до заробітної плати - це грошові виплати, які спла­чуються з метою компенсації додаткових витрат або складних умов праці окремих робітників. В торгівлі застосовуються доплати за сумі­сництво професій та збільшення об'ємів виконуваних робіт, за вико­нання обов'язків тимчасово відсутніх робітників, за керівництво бри­гадою або іншими структурними підрозділами, за роботу в нічний час, у вихідні та святкові дні тощо.

Надбавки до заробітної плати - - це грошові виплати персональ­ного характеру, котрі систематично нараховуються до існуючої заро­бітної плати, їх основні види: надбавки за професійну майстерність, високий рівень обслуговування, володіння іноземними мовами, вико­ристання сучасних комп'ютерних технологій, за класність, звання майстра та інше.

Розмір доплат та надбавок визначається індивідуально, на термін або на весь період роботи на підприємстві.

Оскільки в наш час торговельне підприємство самостійно визначає розмір тарифного окладу (ставки), деякі доплати та надбавки втрати­ли своє самостійне значення, вони включені до основної частини за­робітної плати (тобто спеціально не нараховуються).

Одноразові заохочення застосовуються в разі необхідності однора­зового (разового) заохочення робітників за окремі трудові досягнення: виконання разових завдань, що виходять за обсяги посадових зобов'я­зань, у зв'язку з ювілеєм, виходом на пенсію та в інших аналогічних випадках.

Системи участі найманих робітників у прибутках та капіталі підприємства знайшли широке розповсюдження в країнах з розвину­тою ринковою економікою, їх використання дозволяє послабити анта­гонізм економічних інтересів власників та найманих робітників, та зорієнтувати їх трудові зусилля на максимізацію чистого прибутку підприємства.

Найбільш розповсюдженою формою є преміювання за підсумками роботи за рік, яке здійснюється шляхом виділення на ці заходи пев­ної частки чистого прибутку. Виділені кошти поширюються на весь персонал підприємства з урахуванням кваліфікації, стажу роботи на даному підприємстві, фактично відпрацьованого часу та інших показ­ників.

Участь у прибутках підприємства може здійснюватись також шляхом надання персоналу різноманітних трудових та соціальних пільг (додаткових відпусток, надбавок та доплат до пенсій працюю­чим пенсіонерам, оплата за навчання, зокрема дітям робітників, оплата путівок на лікування та відпочинок, знижки до вартості хар­чування, відшкодування витрат на утримання садових товариств, по­гашення раніш отриманих позик та інші виплати індивідуального ха­рактеру), надання матеріальної допомоги тощо.

Участь персоналу в прибутках підприємства може здійснюватися також шляхом використання частини чистого прибутку для придбан­ня акцій та облігацій підприємства, викупу майна підприємства чле­нами трудового колективу.

Уся сукупність виплат робітникам підприємства, передбачена діючою на підприємстві системою матеріального стимулювання праці, становить витрати підприємства на оплату праці.

Згідно з чинним законодавством для обліку, аналізу та плануван­ня витрати на оплату праці поділяються на: основну заробітну плату; додаткову заробітну плату; інші заохочувальні та компенсаційні витрати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (часу, виробітку, обслугову­вання, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тариф­них ставок (окладів) та відрядних розцінок для робітників та посадо­вих окладів для службовців. До основної заробітної плати відносяться наступні виплати:

виробничому персоналу основної діяльності, безпосередньо зай­нятому випуском продукції (робіт, послуг);

виробничому персоналу допоміжних виробництв (транспортні, ремонтно-будівельні та інше) даного підприємства;

виробничому персоналу за утримання та обслуговування цехо­вого обладнання;

апарату управління, господарському та обслуговуючому персо­налу цехів;

апарату управління підприємств та організацій, господарському та обслуговуючому персоналу підприємств та організацій;

непромисловому персоналу підприємств (ЖКГ, дитячі садки та інше);

робітникам, зайнятим гарантійним ремонтом та обслуговуван­ням виробленої продукції, якщо це передбачено умовами реалізації продукції, але не понад 2% від вартості цієї продукції;

робітникам, зайнятим гарантійним ремонтом, витрати на який перевищують 2% від вартості продукції, за умовами реалізації якої передбачено гарантійний ремонт та обслуговування;

робітникам, зайнятим виправленням виробничого ґанджу;

робітникам, зайнятим реалізацією продукції;

робітникам, зайнятим на демонтажі та розбиранні основних за­собів при їх ліквідуванні та реалізації;

робітникам торгівлі, громадського харчування та постачально-збутових підприємств та організацій;

робітникам, зайнятим ремонтом основних засобів;

робітникам, зайнятим на будівництві об'єктів та монтажі обладнання, що відноситься до основних засобів (у забудовника);

робітникам, зайнятим на заготівлі сировини, матеріалів та про­дукції сільського господарства;

суми відсоткових або комісійних нарахувань залежно від об'єму доходів (прибутку), отриманих від реалізації продукції (робіт, послуг) у випадках, коли вони є основною заробітною платою.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за понаднормовану працю, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні випла­ти, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконан­ням виробничих завдань та функцій. До складу додаткової заробітної плати належать:

1. Доплати та надбавки до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених діючим законодавством.

2. Премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим служ­бовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію кон­кретних видів матеріальних ресурсів, зокрема за:

3. Винагорода (відсоткові надбавки) за вислугу років, стаж роботи (надбавки за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві), передбачені діючим законодавством.

4. Оплата праці робітників, які не перебувають в штаті підпри­ємств, за виконання робіт відповідно до договорів цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду, при умові, що розрахунки з робітниками за виконану роботу здійснюються безпосередньо цим підприємством. Розмір коштів, спрямованих на оплату праці цих ро­бітників, визначається, виходячи з кошторису на виконання робіт(послуг) за договором та з платіжних документів.

5. Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати ро­бітників в обсягах, передбачених діючим законодавством та ін.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - це виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальни­ми системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та ма­теріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад норми, встановлені зазначеними актами. До цих виплат належать:

1. Оплата простою не з вини робітника.

2. Суми, що виплачуються робітникам, які знаходяться у від­пустці за ініціативою адміністрації з частковим збереженням заробіт­ної плати.

3. Винагороди за відкриття, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції.

4. Премії за сприяння винахідництву та раціоналізаторству, за створення, освоєння та впровадження новітньої техніки, за вчасне та дострокове введення в дію виробничих потужностей і об'єктів будів­ництва, за своєчасну поставку продукції на експорт та інше.

2. Матеріальна допомога (оздоровлення, екологічні та інші ви­ плати).

3. Сума наданих підприємством трудових та соціальних пільг робітникам та ін.