- •Тема: „підприємство в сучасній системі господорювання”
- •Напрямки діяльності.
- •Класифікація підприємств (фірм)
- •Зовнішня середа підприємства та його взаємодія зі зовнішнім середовищем
- •Інформаційне забезпечення економічної діяльності підприємства
- •Тема: „ресурсне забезпечення діяльності підприємства”
- •Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •Тема: „капитал, виробничи засоби і нематеріальні ресурси” Поняття “капітал”, та його види.
- •Виробничі засоби: основні та оборотні, їх характеристика.
- •Оцінювання основних засобів
- •Фізичний знос та моральний знос
- •Амортизація основних засобів.
- •Показники ефективності використання основних засобів.
- •Оборотні засоби, їх структура і склад.
- •Оборотні засоби: їх нормування та ефективність.
- •Поняття “Нематеріальні ресурси”.
- •Тема: „інвестиції і оборотні кошти” Інвестийії, їх характеристика, види та єфективність.
- •Ефективність інвестицій
- •Поняття “оборотні кошти”, їх склад
- •Ефективність використання оборотних коштів.
- •Тема: „регулювання, прогнозування та планування діяльності” Принципи державного регулювання економіки.
- •Прогнозування та планування - основна функція управління, їх принципи.
- •Принципи планування
- •Загальновживана класифікація методів планування діяльності та розвитку підприємства
- •Види планування:
- •Тактичне й оперативне планування
- •Бізнес планування
- •Тема: „організація виробництва і виробнича інфраструктура” Виробничий процес та його структура.
- •Принципи організації виробничого процесу.
- •Тема: „виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції”
- •Показники об'єму продукції: натуральний і вартісною.
- •Визначення попиту на окремі види продукції. Планування виробничої програми підприємства.
- •Основних виробничих засобів
- •Матеріально-технічне забезпечення виробництва.
- •Визначення потреби в матеріальних ресурсах.
- •Якість продукції, його оцінка і рівень якості
- •Продуктивність праці як економічна категорія, ії розрахунок та фактори зростання.
- •Методи розрахунку продуктивності праці. Фактори зростання продуктивності праці.
- •Методи “мотивації трудової діяльності”.
- •Поняття «заробітна плата».
- •Мезанізм державного регулювання оплати праці та соціальрного захисту.
- •Тарифно-посадова система.
- •Форми і системи оплати праці.
- •Основні принципи формування системи преміювання персоналу.
- •Обґрунтування розмірів премій.
- •Тема: „поточні витрати і ціноутворення” Витрати виробництва, їх характеристика і класифікація.
- •Класіфікація витрат.
- •Кошторис виробництва.
- •Собівартість продукції та собівартість окремих виробів.
- •Собівартість окремих виробів.
- •Калькулювання та його місце в економічних розрахунках.
- •Методика обчислення основних статей калькуляції.
- •Визначення цін на продукцію виробництва.
- •Тема: „фінансово-економічні результати та ефективність” Сутність та види прибутку підприємства.
- •Рентабельність та види ы порядок розрахунку.
- •Тема: „роздрібний товарооборот та його економічне обґрунтування” Сутність роздрібного товарооборота.
- •Показники роздрібного товарообороту.
- •Обґрунтування плану товарообороту.
- •Нормування та планування товарних запасів.
- •Товарне забезпечення роздрібного товарообороту.
- •Чим ближче цей показник до 100%, тим вища забезпеченість товарними ресурсами.
- •Тема: „персонал і оплата праці торговельного підприємства” Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •Оплата праці працівників торговельної мережі за різними формами та системами оплати праці.
- •Доплати і надбавки. Преміювання працівників.
- •Продуктивність праці робітників торговельного підприємства: методи оцінки та резерви зростання
- •Тема: „витрати торговельного підприємства” Склад витрат від операційної діяльності за економічними елементами.
- •Номенклатура статей витрат від звичайної діяльності, їх характеристика.
- •Планування витрат від звичайної діяльності.
- •1. Витрати на тару
- •Планування загального обсягу і рівня витрат.
- •1. Статистичний
- •Тема: „ціни, доходи, прибуток і рентабельність” Ціни в ринковій економіці, їх види. Ціноутворюючі фактори.
- •Планування доходів, прибутку і рентабельності, завдання та методика їх визначення.
- •Економічне обґрунтування плану доходів і прибутку.
- •Тема: „товарооборот і виробнича програма підприємств ресторанного господарства” Показники діяльності підприємств ресторанного господарства.
- •Планування товарообороту і реалізації продукції підприємств ресторанного господарства.
- •Виробнича потужність кухні та пропускная спроможність обідньої зали.
- •Методика планування товарообороту і випуску продукції.
- •Тема: „персонал та оплата праці” Специфіка праці працівників ресторанного господарства. Персонал підприємства, його склад.
- •Продуктивність праці.
- •Планування фзп. Планування фонду оплати праці на підприємствах ресторанного господарства.
- •Тема: „витрати підприємств ресторанного господарства” Витрати підприємств ресторанного господарства, їх особливості. Номенклатура витрат.
- •Ціноутворення на продукцію власного виробництва
- •Планування прибутків підприємств громадського харчування
- •Тема: „заготівельний оборот та обсяг переробної продукції, їх економічне обґрунтування” Понятие «заготовительный оборот», его показатели.
- •Планирование показателей заготовительного оборота
- •Остатки
- •Суть, склад і показники поточних витрат
- •Дохідність і прибутковість заготівельно-переробного підприємства
- •Аналіз і планування прибутку
- •Література
Нормування та планування товарних запасів.
Якість та ефективність торговельного обслуговування значною мірою залежить від стану товарних запасів. Важливою складовою процесу управління товарними запасами є їх нормування. Норматив товарних запасів визначає їх оптимальні розміри для забезпечення товарообороту конкретного обсягу в певних умовах місця і часу. Нормативи товарних запасів торговельним організаціям потрібні для здійснення економічної!* комерційної діяльності при:
розрахунку планів товарного забезпечення роздрібного товарообороту;
визначенні величини оборотних коштів і розмірів необхідних кредитів;
оперативному управлінні товарними запасами;
контролі за забезпеченням товарообороту товарними запасами;
5) розрахунках планових сум витрат обігу в розрізі статей, що пов'язані з утриманням товарних запасів.
В основу нормування товарних запасів покладено п'ять основних принципів:
1. Оптимальність полягає в тому, що нормативами передбачаються найменші розміри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесів обігу і задоволення попиту населення на товари. Критерієм оптимальності в роздрібній торгівлі вважають мінімум витрат обігу, по в'язаних із завезенням і зберіганням товарів за умови задоволення попиту населення.
2. Надійність забезпечується за рахунок строкових запасів на випадок перевиконання товарообороту або недо- завезення товарів.
Науковість передбачає широке використання економіко-математичних методів при розробці нормативів. Вона підтверджується також їх оцінкою з допомогою економічних і математичних критеріїв.
Реальність полягає в тому, що нормативи враховують матеріальні передумови розвитку товарних запасів: товарні ресурси, складські площі і місткості підприємств, їх технічну оснащеність, наявність власних оборотних коштів тощо.
5. Ефективність проявляється в тому, що нормування забезпечує прискорення оборотності товарної маси, скорочення витрат обігу, раціональне розміщення товарних запасів між окремими структурними підрозділами.
Отже, нормативи товарних запасів повинні враховувати об'єктивні закономірності і тенденції розвитку та виступати величиною, що виключає випадкові і другорядні відхилення.
У теорії і практиці нормування товарних запасів використовують три групи методів:
евристичні;
техніко-економічних розрахунків;
економіко-математичні.
Всі вони більшою чи меншою мірою ґрунтуються на використанні статистичної інформації за попередні періоди. Розглянемо суть кожного з них.
Група евристичних методів поєднує в собі досвідно-статистичний метод визначення товарних запасів і метод експертних оцінок. Його суть полягає в тому, що він базується на аналізі статистичної звітності про стан товарних запасів у минулому і перенесенні виявлених тенденцій на майбутній період. Цей метод дає гарні результати, коли оцінку тенденцій розвитку товарних запасів дає група експертів. Вона ж приймає остаточне рішення щодо нормативів товарних запасів. Нормативи товарних запасів визначають шляхом експертних оцінок у тому випадку, коли застосування інших методів неможливе або пов'язане з певними труднощами і додатковими матеріальними витратами. Його відрізняють відносна швидкість реалізації і низька трудомісткість. Цей метод широко використовується у практичній роботі.
При застосуванні методу техніко-економічних розрахунків використовують формулу
де Н - норма товарних запасів, у дн.; ҐІ - час на приймання і підготовку товарів до продажу;
Р - робочий запас;
З -запас, пов'язаний із частотою завезення товарів; С - страховий запас.
Запас на приймання і підготовку товарів до продажу визначають на основі середніх витрат часу, які отримують шляхом хронометражу окремих процесів.
Робочий запас включає частину нормативу товарних запасів, що забезпечує постійну наявність оптимальної кількості різновидів товарів у торговельному залі магазину. Представницький асортиментний набір у сумі розраховується як добуток кількості різновидів по кожній товарній групі на відповідні їй середні ціни. Щоб визначити цей показник у днях обороту, отриманий добуток ділять на середньоденний плановий товарооборот І кварталу відповідного періоду.
Запас поточного поповнення необхідний для забезпечення безперебійної торгівлі товарами в інтервалі між черговими надходженнями товарів. Його величина установлюється на основі графіків завезення товарів або прихідних документів. По товарах складного асортименту при визначенні цього елемента нормативу враховують коефіцієнт комплектності поставок. У зв'язку з тим, що на момент завезення запаси одних різновидів товарів будуть максимальними в день надходження чергової партії, а запаси інших різновидів - - мінімальними, потреба підприємства в оборотних коштах на створення запасу поточного поповнення скорочується вдвічі. Тому при визначенні нормативу враховується не весь запас, пов'язаний із частотою завезення товарів, а тільки його половина.
Страховий (резервний) запас створюється для забезпечення безперебійної торгівлі при коливаннях попиту і змінах інтервалу завезення товарів. Його визначають експертним шляхом або з урахуванням коливань названих величин і заданого рівня обслуговування.
Економіко-математичні методи сприяють підвищенню ефективності управління товарними запасами. До них відносяться різні варіанти нормування запасів на основі математичної статистики. Найпростіший із них прийом ґрунтується на застосуванні методу екстраполяції.
Планування товарних запасів на рівні торговельного підприємства включає:
розробку проектів нормативів у цілому і в розрізі товарних груп у сумі і днях товарообороту на IV квартал планового періоду одним із вищенаведених методів;
визначення поквартальних нормативів. Для цього річну суму приросту (зниження) товарних запасів розподіляють пропорційно до квартальних сум товарообороту;
взаємну ув'язку і коригування нормативів у поквартальному і товарно-груповому розрізах.
Використання розглянутих методичних підходів дає можливість забезпечити ефективне управління товарними запасами.