Нормування та планування товарних запасів.

Якість та ефективність торговельного обслуговування значною мірою залежить від стану товарних запасів. Важ­ливою складовою процесу управління товарними запасами є їх нормування. Норматив товарних запасів визначає їх оптимальні розміри для забезпечення товарообороту кон­кретного обсягу в певних умовах місця і часу. Нормативи товарних запасів торговельним організаціям потрібні для здійснення економічної!* комерційної діяльності при:

1. розрахунку планів товарного забезпечення роздріб­ного товарообороту;

2. визначенні величини оборотних коштів і розмірів необхідних кредитів;

1. оперативному управлінні товарними запасами;

3. контролі за забезпеченням товарообороту товарними запасами;

5) розрахунках планових сум витрат обігу в розрізі статей, що пов'язані з утриманням товарних запасів.

В основу нормування товарних запасів покладено п'ять основних принципів:

1. Оптимальність полягає в тому, що нормативами пе­редбачаються найменші розміри товарних запасів, при яких забезпечується безперервність процесів обігу і задоволення попиту населення на товари. Критерієм оптимальності в роздрібній торгівлі вважають мінімум витрат обігу, по­ в'язаних із завезенням і зберіганням товарів за умови за­доволення попиту населення.

2. Надійність забезпечується за рахунок строкових запасів на випадок перевиконання товарообороту або недо- завезення товарів.

3. Науковість передбачає широке використання економіко-математичних методів при розробці нормативів. Вона підтверджується також їх оцінкою з допомогою економіч­них і математичних критеріїв.

Реальність полягає в тому, що нормативи врахо­вують матеріальні передумови розвитку товарних запасів: товарні ресурси, складські площі і місткості підприємств, їх технічну оснащеність, наявність власних оборотних коштів тощо.

5. Ефективність проявляється в тому, що нормування забезпечує прискорення оборотності товарної маси, скоро­чення витрат обігу, раціональне розміщення товарних запа­сів між окремими структурними підрозділами.

Отже, нормативи товарних запасів повинні врахову­вати об'єктивні закономірності і тенденції розвитку та ви­ступати величиною, що виключає випадкові і другорядні відхилення.

У теорії і практиці нормування товарних запасів вико­ристовують три групи методів:

• евристичні;

• техніко-економічних розрахунків;

• економіко-математичні.

Всі вони більшою чи меншою мірою ґрунтуються на використанні статистичної інформації за попередні періо­ди. Розглянемо суть кожного з них.

Група евристичних методів поєднує в собі досвідно-статистичний метод визначення товарних запасів і метод експертних оцінок. Його суть полягає в тому, що він базу­ється на аналізі статистичної звітності про стан товарних запасів у минулому і перенесенні виявлених тенденцій на майбутній період. Цей метод дає гарні результати, коли оцінку тенденцій розвитку товарних запасів дає група екс­пертів. Вона ж приймає остаточне рішення щодо нормати­вів товарних запасів. Нормативи товарних запасів визна­чають шляхом експертних оцінок у тому випадку, коли за­стосування інших методів неможливе або пов'язане з пев­ними труднощами і додатковими матеріальними витратами. Його відрізняють відносна швидкість реалізації і низька трудомісткість. Цей метод широко використовується у практичній роботі.

При застосуванні методу техніко-економічних розра­хунків використовують формулу

де Н - норма товарних запасів, у дн.; ҐІ - час на приймання і підготовку товарів до про­дажу;

Р - робочий запас;

З -запас, пов'язаний із частотою завезення товарів; С - страховий запас.

Запас на приймання і підготовку товарів до продажу визначають на основі середніх витрат часу, які отримують шляхом хронометражу окремих процесів.

Робочий запас включає частину нормативу товарних запасів, що забезпечує постійну наявність оптимальної кількості різновидів товарів у торговельному залі магазину. Представницький асортиментний набір у сумі розрахо­вується як добуток кількості різновидів по кожній товарній групі на відповідні їй середні ціни. Щоб визначити цей показник у днях обороту, отриманий добуток ділять на се­редньоденний плановий товарооборот І кварталу відпо­відного періоду.

Запас поточного поповнення необхідний для забезпе­чення безперебійної торгівлі товарами в інтервалі між чер­говими надходженнями товарів. Його величина установлю­ється на основі графіків завезення товарів або прихідних документів. По товарах складного асортименту при визна­ченні цього елемента нормативу враховують коефіцієнт комплектності поставок. У зв'язку з тим, що на момент за­везення запаси одних різновидів товарів будуть максималь­ними в день надходження чергової партії, а запаси інших різновидів - - мінімальними, потреба підприємства в обо­ротних коштах на створення запасу поточного поповнення скорочується вдвічі. Тому при визначенні нормативу враховується не весь запас, пов'язаний із частотою заве­зення товарів, а тільки його половина.

Страховий (резервний) запас створюється для забезпе­чення безперебійної торгівлі при коливаннях попиту і змі­нах інтервалу завезення товарів. Його визначають експерт­ним шляхом або з урахуванням коливань названих величин і заданого рівня обслуговування.

Економіко-математичні методи сприяють підвищенню ефективності управління товарними запасами. До них відносяться різні варіанти нормування запасів на основі математичної статистики. Найпростіший із них прийом ґрунтується на застосуванні методу екстраполяції.

Планування товарних запасів на рівні торговельного підприємства включає:

1. розробку проектів нормативів у цілому і в розрізі товарних груп у сумі і днях товарообороту на IV квартал планового періоду одним із вищенаведених методів;

2. визначення поквартальних нормативів. Для цього річну суму приросту (зниження) товарних запасів розподі­ляють пропорційно до квартальних сум товарообороту;

3. взаємну ув'язку і коригування нормативів у поквар­тальному і товарно-груповому розрізах.

Використання розглянутих методичних підходів дає можливість забезпечити ефективне управління товарними запасами.