Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ekonomika_predpriatia_kniga.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
6.18 Mб
Скачать

Планування доходів, прибутку і рентабельності, завдання та методика їх визначення.

Валовий прибуток та інші види доходів від звичайної діяльності --це загальна сума коштів, призначених для покриття витрат обігу та інших витрат торговельної організації або підприємства і забезпечення їм нормального чистого прибутку.

Таким чином, відповідно до схеми (рис. 15) визнані доходи торговельного підприємства класифікуються за такими групами:

1) доходи від звичайної діяльності:

  • дохід (виручка) від реалізації товарів;

  • інші операційні доходи;

  • фінансові доходи;

  • інші доходи;

2) надзвичайні доходи.

Дохід (виручка) від реалізації товарів це сума товарообороту за цінами реалізації] тобто без вирахуван­ня витрат на придбання товарів і податків з продажу. Ця сума доходу відображає вартість, створену як у сфері виробництва, так і у сфері обігу.

Отримання доходу свідчить про те, що продукція підприємства знайшла свого споживача, вона відповідає вимогам і попиту на ринку за ціною, якістю і іншими властивостями. Отримання доходу створює основу для самофінансування підприємства за умови, що його розмір достатній для покриття витрат підприємства по реалізації товарів і інших видів діяльності, виконання зобов'язань перед бюджетом і створення чистого прибутку. Розмір отриманих доходів визначає стратегію підприємства по питаннях управління матеріальними ресурсами і витратами, персоналом і оплатою праці, податковою, інвестиційною і іншою політикою підприємства.

Види доходів:

  1. залежно від характеру отримання:

        1. дохід від реалізації продукції

        2. від використання майна і капіталу (нереалізаційні)

  1. залежно від виду діяльності

        1. від торгової діяльності (продаж товарів, від операцій з тарою)

        2. від виробничої діяльності (виручка від реалізації всіх видів товарної продукції, напівфабрикатів, відходів (за наявності власного виробництва); доходів від послуг промислового характеру (ремонтний-будівельного, транспортного).

        3. Дохід від посередницької діяльності (сума комісійних відсотків, дохід від робіт, які виконані тимчасовими колективами для інших підприємств і др).

        4. Дохід від інвестиційний-кредитної діяльності (дохід від участі в капіталі, від оренди, лізингу, відсотки за кредит, депозиту)

        5. Дохід від продажу майнових і інтелектуальних прав власності і реалізації: майна підприємства, його активів, нематеріальних активів.

        6. Інші доходи.

  1. залежно від повноти і місця відображення:

        1. бухгалтерські, які відображаються на рахунку реалізації готової продукції (товарів, матеріальних цінностей) і які використовуються для визначення фінансових результатів діяльності.

        2. «приховані», які не відображені на рахунку реалізації (цільові засоби, отримані підприємствами, дохід від товарно-обмінних операцій і др).

У сукупний валовий дохід платника податку входять:

  1. дохід від реалізації товарів і послуг

  2. дохід від операції з цінними паперами, валютними засобами і борговими зобов'язаннями

  3. дохід від операцій з основними фондами, нематеріальними активами і капітальний дохід, пов'язаний з кошторисом

  4. дохід у вигляді безповоротної фінансової допомоги і безкоштовно наданих товарів

  5. дохід від врегулювання сумнівної безнадійної заборгованості

  6. дохід від здійснення операцій лізингу (оренда)

  7. дохід у вигляді пасивного прибутку

  8. інші доходи

Основні джерела доходів від продажу товарів:

  1. торгова надбавка

2. торгова знижка з продажної ціни товару.

3. Рівень доходів відображає частина ціни торгової послуги у вигляді товару і розраховується:

4. для роздрібної торгівлі як відношення об'єму валового доходу роздрібної торгівлі ВДР до об'єму роздрібного обороту

5. для оптової торгівлі як відношення об'єму валового доходу оптової торгівлі до об'єму оптового обороту.

У зарубіжній літературі для оцінки рівня торгового доходу використовується «торгова маржа», яка розраховується як відношення доходів до обороту товарів за закупівельною ціною.

Прибуток характеризує кінцевий результат діяльності підприємства.

Види прибули залежно від виду діяльності:

1. прибуток від торгової діяльності

  1. прибуток від реалізації продукції неторгової діяльності (виробничою, транспортною, посередницькою і інший)

  2. прибуток від реалізації майна

  3. прибуток від нереалізаційних операцій

  4. залежно від порядку визначення

  5. балансовий прибуток, який визначає кінцевий результат всіх видів діяльності

  6. прибуток оподаткування, який визначається як різниця між валовими доходами і валовими витратами за вирахуванням амортизаційних відрахувань

  7. чистий прибуток – сума прибули, яка залишається у розпорядженні підприємства після сплати податку на прибуток, інших податків і обов'язкових платежів і зборів, які виплачуються з прибутку.

  8. залежно від методики оцінки

  9. номінальна

  10. реальна (номінальна з урахуванням інфляції)

  11. залежно від мети визначення

  12. бухгалтерська, яка рівна балансовою

  13. економічна – це різниця між виручкою від реалізації і всіма витратами підприємства, у тому числі і втрачені можливості

Для характеристики ефективності господарської діяльності, раціональності здійснених витрат застосовують показник рентабельності. Рівень рентабельності – це процентне відношення суми отриманого прибутку до об'єму товарообігу, середнього розміру основних фондів і оборотних коштів, суми коштів ФОТ і ін.

Види рентабельності:

  1. рентабельність товарообігу

        1. для підприємств роздрібної торгівлі

        1. для підприємств оптової торгівлі

  1. рентабельність поточних витрат

де

ЗО – величина витрат звернення поточних витрат підприємства. Цей Показник використовується при оцінці ефективності поточних витрат підприємства, їх окупності і показує розмір прибули на 100 одиниць витрат звернення.

  1. рентабельність виробничих фондів

ОФ – середня вартість основних фондів

ОС - середня вартість оборотних коштів

Показник використовується при оцінці ефективності виробничих фондів підприємства, їх окупності і показує розмір прибули на 100 одиниць основних фондів і оборотних коштів. Динаміка рентабельності виробничих фондів обуславливают зміни рівня фондовіддачі і оборотності оборотних коштів, а також рентабельність товарообігу. Залежність рентабельності виробничих фондів від цих чинників представлена формулами:

У цьому показнику враховується вся сукупність засобів торгового підприємства і відображається ефективність їх використання.

  1. рентабельність трудових ресурсів характеризується двома показниками:

        1. прибуток з розрахунку на 1 працівника підприємства (співвідношення суми прибули і среднеучетной чисельності працівників).

        2. Прибуток з розрахунку на одиницю витрат, які пов'язані із змістом трудових ресурсів (фонд споживання, витрати на підготовку кадрів, охорону праці і т.д.)

  1. рентабельність внесків в підприємство (активів). Показує прибуток з розрахунку на одиницю майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства

де А – вартість майна, яке знаходиться у розпорядженні підприємства.

  1. рентабельність власного капіталу, характеризує розмір прибули, який отриманий власником підприємства на одиницю засобів, які вкладені в підприємство і служить критерієм для оцінки датування акцій підприємства на біржі. Порівняння рентабельності внесків в підприємство (активи) з рентабельністю власного капіталу дозволяє визначити ефективність умов залучення запозичених засобів. Якщо різниця в рівні рентабельності менша, ніж розмір відсотків за користування кредитом, то залучення кредиту не доцільне.

  2. рентабельність функціонуючого капіталу, яка характеризує розмір прибули з розрахунку на кожних 100 одиниць функціонуючого капіталу, – це розмір власного капіталу, який реально бере участь в отриманні прибули (сума всіх джерел власних засобів мінус капітальні вкладення, невстановлене устаткування і видані аванси).

  3. рентабельність перманентного капіталу, яка характеризує прибутковість використання капіталу, який знаходиться в довгостроковому розпорядженні підприємства. Перманентний капітал – сума всіх джерел власних засобів довгострокових кредитів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]