Екзаменаційний білет № 26

1.Характеристика фінансових показників діяльності підприємств оптової торгівлі.

Діяльність підприємств оптової торгівлі оцінюють за системою показників, які можна розподілити на дві великі групи: статистичні та фінансові.

Фінансові показники дають можливість оцінити ефективність діяльності оптового підприємства, проаналізувати джерела витрат і формування прибутку, визначити резерви підвищення рентабельності всіх видів діяльності оптового підприємства й поліпшення якості обслуговування споживачів.

До фінансових показників діяльності оптового підприємства належать:

• доходи за видами діяльності;

• витрати за видами діяльності;

• прибуток (збиток) від звичайної та надзвичайної діяльності;

• чистий прибуток (збиток) оптового підприємства.

2.Завдання оптових ярмарок.

Оптовий ярмарок є короткочасною і періодичною (рідше - постійно діючою) формою оптової реалізації товарів і здійснення операцій купівлі-продажу на основі огляду зразків товарів.

Ярмарки функціонують в наступних цілях:

1) демонополізація в сферах виробництва і обігу;

2) підвищення надійності забезпечення підприємств необхідними товарами;

3) зниження товарного дефіциту;

4) самостійне встановлення сторонами ділових і раціональних господарських зв’язків;

5) формування виробниками планів виробництва продукції, розширення й оновлення її асортименту;

6) збільшення випуску високоякісної продукції з урахуванням попиту споживачів;

7) залучення до господарського обороту невживаної, зайвої продукції; вторинних ресурсів; некондиційних матеріалів і виробів;

8) активізація міжрегіональних товарообмінних операцій;

9) рекламування нових товарів і формування попиту на них; пропаганда новітніх досягнень науки і техніки;

10) виявлення реального попиту ринку на конкретну продукцію;

11) надання послуг інформаційно-комерційного та посередницького характеру.

3.Фактори галузевої конкуренції.

Згідно з теорією М. Портера існує п'ять сил, які будуть суперни­чати на ринку (в галузі), які підлягають вивченню в процесі марке­тингових досліджень:

• нові (потенційні) конкуренти, які хочуть увійти у галузь;

• компанії-конкуренти, які вже надійно закріпили свої позиції в галузі;

• загрози з боку товарів-субститутів;

• дії постачальників;

• дії споживачів (клієнтів).

Поява в галузі нових компаній сприяє збільшенню виробничих по­тужностей. Це може спричинити до падіння цін чи підвищення витрат і зниження норм прибутку.

М. Портер зазначав такі фактори впливу на ступінь ін­тенсивності конкуренції:

• велика кількість конкурентів або приблизна рівність їх сил;

• повільне зростання галузі;

• високий рівень постійних витрат;

• відсутність диференціації;

• високі вхідні бар'єри.

М. Портер виокремлює такі основні перешкоди для проникнення на ринок нових конкурентів (бар'єри на вході): економія на масштабах виробництва, досвід (це потребує значних ін­вестицій від нових конкурентів); диференціація продукції (унікальність, визнана торгова марка, есклюзивність угоди с постачальниками); потреби в капіталі (досить великі початкові вкладення); витрати конверсії, переорієнтація підприємства на випуск нової про­дукції, патенти і авторські права; недостатня кількість каналів розподілу продукції для нових фірм- конкурентів

Поява товарів-субститутів обмежує можливості отримання прибутку в галузі, визначає верхні межі цін, які можуть встановити підприємства без зниження норми прибутку.

Група споживачів може істотно впливати на конкуренцію в галузі за таких умов:

• обсяги купівлі продукції більші порівняно з обсягами продажу по­стачальників;

• продукція, яку купують споживачі, становить значну частину їх ви­трат чи закупівель;

• продукція, яку купує група, стандартизована або недиференційована;

• нечутливість до витрат конверсії;

• низькі прибутки;

• від продукції галузі не залежить істотно якість власної продукції чи послуг споживача;

• споживачі добре поінформовані щодо попиту, цін тощо. Постачальники можуть впливати на конкуренцію в галузі, загро­жуючи підвищити ціну або знизити якість товарів чи послуг. Група по­стачальників вважається сильною, якщо відповідає таким критеріям:

• у ній домінують кілька компаній, концентрація в ній вища, ніж у га­лузі, якій вона продає свою продукцію;

• не конкурує з виробниками замінників продукції, які вона продає га­лузі;

• галузь не є одним з важливих її замовників;

• продукція її має вирішальне значення для галузі;

• продукція її диференційована;

• є реальною загрозою для проникнення покупців у її галузь за допо­могою вертикальної інтеграції.

Підприємство може самостійно визначити свої сильні та слабкі сто­рони, аналізуючи сили, які впливають на конкуренцію в галузі, де воно функціонує, і причини, що лежать в їх основі.