3.Типи ситуацій закупівлі тпп на основі ціноутворення.

Три типи ситуацій закупівлі на основі ціноутворення: закупівлі на основі витрат, ринкові закупівлі й конкурентні торги.

Закупівлі на основі витрат використовуються для розробки й придбання нового обладнання, проектувальних і будівельних робіт або, рідше, послуг. Такі закупівлі вимагають установити тісні робочі відносини з підрядчиками-продавцями. Головна особливість стратегії закупівель на основі витрат полягає в тому, що продавцеві оплачують час і матеріали, плюс накладні витрати й компенсацію в розмірі, установленому договором. Клієнт звичайно має прямий доступ до бухгалтерських даних продавця по всіх відповідних до витрат, і його надається можливість перевіряти цю інформацію.

Ринкові закупівлі — це повторюване придбання таких товарів, як оброблені матеріали, деталі, складальні вузли й легке устаткування: у цьому випадку є можливість співробітничати з різними постачальниками й здобувати взаємозамінні продукти, відповідні до функціональних вимог. У результаті між постачальниками починається досить гостра конкуренція за встановлення вузького діапазону «ринкових» цін на продукти схожої якості. За таких умов покупець може здійснювати закупівлі з різних джерел, а доступність продуктів можна забезпечити, уклавши довгостроковий контракт, який винагороджує постачальника за гарні результати по доставці, якості й сервісу. Пошук нових постачальників може бути ключовим завданням у цій стратегії, а також важливою тактикою для підтримки цінового тиску. Це особливо типово для випадків, коли і купуючі, і продаючі фірми є досить великими підприємствами.

Конкурентні торги — це форма закупівлі, що дозволяє розробити жорсткі технічні вимоги до продукту й результататів роботи. Вона використовується, головним чином, коли в компанії-клієнта вже сформована постійна база досвідчених постачальників. Потенційним учасникам торгів пропонується короткий опис необхідного продукту, а також вказується необхідна кількість, дата доставки й умови продажу; після цього їх просять зробити пропозиція ціни), звичайно на конфіденційній основі (часто у запечатаному конверті). У призначений день заявки розкриваються, і замовлення одержує учасник, що запропонував найнижчу ціну. Якщо мова йде про закриті торги, то після розкриття конвертів, з учасниками, що запропонували найнижчі ціни, проводяться подальші переговори про ціни й умови. Покупець робить велике замовлення, щоб одержати знижки із установлених прейскурантних цін і придбати необхідний товар за вигідною ціною.

4.Контроль маркетингу на підприємстві.

Система маркетингового контролю промислового підпри­ємства призначена для оцінки ступеня досягнення певних марке­тингових цілей та внесення в залежності від цього відповідних змін до вироблених маркетингових стратегій та планів. Контроль як одна з функцій менеджменту завершує маркетин­гову діяльність підприємства.

Він призначений для: внесення констатації фактичних значень параметрів маркетингової діяльності підприємства; порівняння дійсних значень показників із плановими; визначення величин і причин відхилень та їх аналіз; розробки заходів для виправлення цих відхилень; формування висновків та звіту.

Крім того, промислове підприємство проводить аналіз госпо­дарського портфеля, тобто оцінює стан усіх господарських під­розділів: конкретність орієнтації та відповідність стратегії; цільовий ринок; чіткість означення конкурентів та окреслення конкурентних переваг; чи має керівник підрозділу повну відповідальність за об'єднання всіх функцій у стратегію служби.

Аналіз господарського портфеля дає можливість оцінити рента­бельність кожного підрозділу та прийняти рішення про їх подаль­ший розвиток, стабілізацію, скорочення чи припинення діяльності.

Контроль за дотриманням місії підприємства, його цілей, за­планованих стратегій та завдань здійснюється за допомогою ре­візії маркетингу. Мета ревізії маркетингу - встановити, які пункти маркетингового плану не реалізуються і з яких причин, чи відповідають мета та завдання маркетингової діяльності навко­лишньому середовищу, чи враховані зміни в ситуації на ринку в маркетингових стратегіях тощо. У цілому мета розроблення показників та критеріїв оцінки ефективності маркетингової діяльності має узгоджуватися із за­гальною оцінкою ефективності роботи підприємства.