3.Сутність, функції , методи та види конкуренції.

Конкуренція - притаманне товарному виробництву змагання між окремими господарськими суб'єктами (конкурентами), заінтересовани­ми у більш вигідних умовах виробництва і збуту товарів, а також у за­доволенні різноманітних потреб покупців і одержання найбільшого при­бутку.

Розрізняють такі основні функції конкуренції: регулювальну, іннова­ційну, адаптаційну, розподільчу та контролюючу.

За методами здійснення конкурентної боротьби конкуренцію поділя­ють на цінову і нецінову.

Цінова конкуренція здійснюється за допомогою зниження ціни на товар. Розрізняють такі способи зниження ціни:

• знижка з прейскурантів;

• використання демпінгових цін;

• сезонний розпродаж;

• розпродаж за зниженими цінами продукції, термін реалізації якої за­кінчився;

• подовження строків споживчого кредиту на придбання товарів дов­гострокового користування.

В умовах сучасного ринку підприємці повинні приділяти особливу увагу якості продукції, її новизні, оформленню, обслуговуванню, рекла­мі, іміджу. Отже, доцільно робити ставку на нецінову конкуренцію. Нецінова конкуренція — метод конкурентної боротьби, де вирішальну роль відіграють:

• диференціація продукції;

• зміна властивостей продукції;

• надання продукції якісно нових властивостей;

• створення нової продукції для задоволення як існуючих, так і нових потреб;

• оновлення властивостей товару, які є символом моди, престижу;

• зниження експлуатаційних витрат;

• удосконалення послуг, які супроводжують товар.

Нецінова конкуренція висуває на перший план споживчі властивості товару, які містять не лише набір техніко-економічних параметрів, а й певний рівень умов постачання, технічне обслуговування тощо.

На сучасному ринку розрізняють такі види нецінової конкуренції:

• функціональна - конкуренція технічних засобів, які призначені для виконання однакових функцій (обробка металів можлива декількома методами, наприклад, різанням, куванням, тисненням, штампуван­ням);

• видова - конкуренція товарів, які призначені для задоволення одних і тих же потреб, але розрізняються параметрами (автомобілі з різною потужністю, взуття - повсякденне і святкове тощо);

• предметна - конкуренція ідентичних товарів, але різної якості. Отже, розглянуті методи конкурентного суперництва не лише спі­віснують, а й взаємодіють. Науково-технічний прогрес створює широкі можливості для нецінової конкуренції: розширює техніко-технологічний потенціал виробництва, забезпечує модифікацію і диференціацію існую­чих продуктів, створює нові та більш якісні продукти.

4.Управління інноваціями у маркетинговій товарній політиці промислового підприємства.

В умовах швидких змін маркетингового середовища підприємство-виробник повинно постійно оцінювати структуру своєї діяльності, приймаючи рішення щодо завершення випуску продукції, її вчасну модифікацію чи заміну новою.

В залежності від обраного критерію існують наступні підходи до класифікації нововведень.

1. В залежності від природи змін фізичних чи характеристик сприйняття нового товару розглядають: оригінальні (радикально нові); оновлені (модифіковані); товари з новим позиціонуванням (змінені характеристики сприйняття);

2. В залежності від рівня новизни (нові для фірми, нові для ринку);

В залежності від рівня ризику, який супроводжує впровадження нововведення в життя, можна спостерігати наступні ситуації: ринок та технологія відомі, отже ризик мінімальний; в такому випадку фірма спирається на свою компетентність та попередній досвід; новий ринок, але відома технологія, ризик в основному комерційний, успіх визначається маркетинговим ноу-хау фірми; ринок відомий, проте технологія нова, ризик технологічний, і успіх залежить від технологічного ноу-хау фірми; новий ринок і нова технологія; ризики сумуються і обумовлюють стратегію диверсифікації:

Ринок	Товари та технології
	Відомі	Нові
Відомий	Концентрація	Технологічний
Новий	Комерційний ризик	Диверсифікація

Ступінь новизни нововведення та стратегічний ризик пов'язаний з його впровадженням.

3. В залежності від джерела ідеї створення нового товару можна поділити нововведення на:

• товари, які "втягуються попитом", тобто обумовлені сформованими на ринку потребами;

• товари, які "вштовхуються лабораторією", тобто базуються на фундаментальних дослідженнях і можливостях технології.

ринках. Це наукоємні, динамічні галузі з ТПП "хай-тек" (високотехнологічні товари).

Ключові факторами успіху нововведень: нововведення мають базуватися на довгостроковому цільовому і стратегічному плануванні; величина і структура підприємства, а також наявні фінансові ресурси мають сприяти здійсненню запланованого нововведення; мусить бути достатня кількість "ноу-хау" для використання різних технологій і різних цільових ринків; щоб швидко виявляти потреби і відповідно реагувати на них, необхідно здійснювати постійний обмін інформацією з потенційними замовниками і експертами; нововведення фірми мають помітно відрізнятись від пропозицій конкурентів; висока синергія НДДКР виробництва.