Перелік питань на державний іспит
Дисципліна «Економіка й нормування праці»
Колледж
Спеціальність «Економіка підприємства»
Аналіз стану та рівня нормування праці.
Важливу роль відіграє аналіз нормування праці:
Оцінка складу, обґрунтованості і повноти нормативного господарства, а також практики використання нормативів при встановленні норм.
Визначення охоплення робіт нормуванням за всіма категоріям промислово-виробничого персоналу і динаміки цих показників.
Оцінка обґрунтованості і рівнонапруженості норм праці, їхньої диференціації, практики застосування і рівня виконання.
Встановлення динаміки заміни і перегляду норм, а також ефективності щорічної перевірки напруженості норм і нормованих завдань.
Перевірка виконання планів нормативно-дослідних робіт і обґрунтованість нормативів, що розробляються.
Вивчення практики організації оперативного нормування – оцінка заходів щодо його централізації або децентралізації, а також стосовно поліпшенню складу нормувальників.
Розрізняють поточний і кінцевий аналіз нормування праці.
Поточний аналіз дозволяє оцінити:
1) загальний рівень виконання норм, розподіл робітників за рівнем виконання норм, чисельністю і професійним складом виконавців, що виконують норми;
2) виконання плану заміни і перегляду норм за видами робіт і підрозділами підприємства, а також величину втрат, викликаних несвоєчасним проведенням робіт, передбачених планом;
3) виконання плану нормативно-дослідної роботи, проведення хронометражів і фотографій робочого дня.
Кінцевий аналіз охоплює весь комплекс питань нормування праці, розглядуваних в тісному зв'язку з динамікою виробничих показників.
Аналіз виконується в декілька етапів: підготовка, збір вхідних матеріалів, їхня перевірка і обробка, аналітична робота, підготовка кінцевої записки і пропозицій з усунення виявлених недоліків або використання досягнень і позитивного досвіду.
Для кваліфікованої оцінки загального стану та рівня нормування праці на підприємстві необхідно мати точну інформацію про:
питому вагу чисельності робітників, праця яких нормується за міжгалузевими, галузевими та іншими прогресивними нормативами;
охоплення технологічних і трудових процесів нормами витрат праці;
величину зниження витрат праці на виробництво (в відсотках до всього обсягу витрат праці) за рахунок поліпшення нормування, підвищення якості норм;
коефіцієнт корисного використання робочого часу і коефіцієнт використання виробничої потужності дільниці, цеху, підприємства;
міру освоєння проектної трудомісткості і проектної продуктивності праці;
частку приросту продуктивності праці за рахунок перевищення норм виробітку (часу) в загальному прирості продуктивності праці.
Сферу
застосування норм праці характеризують
коефіцієнт охоплення працівників
нормуванням Коп та коефіцієнт питомої
ваги нормованого часу в загальній
кількості відпрацьованого часу Кнч
,
де Nн — чисельність персоналу, праця якого нормується певним способом;
Nз — загальна чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства.
Коефіцієнт
питомої ваги нормованого часу:
,
де
-
сумарна нормована трудомісткість
виконаних робіт за певний період,
нормо-годин;
- сумарний фактично відпрацьований час
за той самий період, людино-годин.
Як свідчить практика промислових підприємств, значне перевиконання норм досягається за рахунок:
високої кваліфікації робітників;
досконалої організації праці;
застосування технологічних пристроїв та інструменту кращих, ніж це було передбачено технологією;
перевищення технологічних режимів роботи устаткування;
збільшення партій оброблюваних предметів праці;
самовільного зменшення виконавцями числа контрольних замірів;
недостатнього обґрунтування норм;
наявності помилково встановлених та застарілих норм.
Поширеними причинами невиконання норм праці можуть бути:
недостатня кваліфікація та брак практичного досвіду у молодих робітників;
недосконала організація праці, погане забезпечення робочих місць усім необхідним;
надто зношене устаткування;
некваліфікований або несвоєчасний інструктаж молодих робітників з боку майстрів, бригадирів та технологів;
порушення робітниками трудової дисципліни;
неефективна мотивація праці.
Аналіз використання робочого часу дає можливість виявляти наявні та приховані втрати часу протягом зміни, оцінювати рівень організації виробництва і праці та трудової дисципліни, знаходити резерви зростання продуктивності праці.