3.Трудові ресурси, трудовий потенціал, робоча сила, економічно активне населення.

Трудові ресурси – це частина населення, що має фізичні і розумові здібності, професійні навички і знання, які можна використати у трудовому процесі.

Трудові ресурси:

• як економічна категорія відображає частину населення, що має здатність до суспільно-корисної праці в економіці; це є потенціал живої сили, яку має в своєму розпорядженні суспільство на певний момент часу;

• як планово-розрахункова категорія ‑ це особи обох статей у працездатному віці, які потенційно могли б брати участь у виробництві товарів та послуг.

До трудових ресурсів належать наступні групи:

• населення в працездатному віці, крім непрацюючих інвалідів 1-ї і 2-ї груп та непрацюючих осіб, які одержують пенсію на пільгових умовах (жінки, що народили п'ять і більше дітей і виховують їх до восьми років, а також особи, які вийшли на пенсію раніше у зв'язку з тяжкими й шкідливими умовами праці);

• працюючі особи пенсійного віку;

• працюючі особи віком до 16 років.

В ринковій економіці трудові ресурси характеризуються різними соціально-економічними категоріями, а саме: економічно активне населення, економічно неактивне населення, людський капітал.

Економічно активне населення, або робоча сила у відповідності з методикою МОП, — це частина населення обох статей у віці 15-70 років, яка протягом певного періоду забезпечує пропозицію своєї робочої сили для виробництва товарів і надання послуг.

Рівень економічної активності визначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення віком 15-70 років до всього населення означеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Кількісно економічно активне населення складається з чисельності зайнятих економічною діяльністю і чисельності безробітних.

Зайняті економічною діяльністю (надалі - зайняті) – це особи віком 15–70 років, які:

• працювали впродовж обстежуваного тижня хоча б 1 годину за наймом за винагороду в грошовому чи натуральному вигляді, індивідуально (самостійно), у окремих громадян або на власному (сімейному) підприємстві;

• працювали впродовж 30 годин на тиждень безкоштовно на підприємстві, у бізнесі, що належить будь-якому з членів домогосподарства або в особистому підсобному сільському господарстві з метою часткової або повної реалізації продукції, що вироблена внаслідок цієї діяльності;

• особи, які були тимчасово відсутні на роботі, тобто формально мали робоче місце, власне підприємство (бізнес), але не працювали впродовж обстежуваного періоду з незалежних від них особисто обставин.

Зайнятими вважаються особи, які працювали незалежно від того, була це постійна, тимчасова, сезонна, випадкова чи інша робота.

Рівень зайнятості ‑ визначається, як відношення (у відсотках) чисельності зайнятого населення віком 15–70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.

Безробітні, визначені за методологією МОП – це особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:

• не мають роботи (прибуткового заняття);

• активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню;

• були готові приступити до роботи протягом 2-х найближчих тижнів, тобто почати працювати за плату за наймом або на власному підприємстві.

Рівень безробіття за методикою МОП – визначається у відсотках як відношення числа безробітних віком 15–70 років до економічно активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.

Економічно неактивне населення за методикою МОП — це особи у віці 15-70 років, які не можуть бути класифіковані як зайняті або безробітні:

• пенсіонери за віком, інвалідністю та на пільгових умовах;

• учні, студенти, слухачі, курсанти денної форми навчання;

• особи, які зайняті в домашньому господарстві;

• особи працездатного віку, які зневірилися знайти роботу, тобто готові приступити до роботи, але припинили її пошуки, оскільки вичерпали всі можливості для її одержання;

• ті, що шукають роботу, але не готові приступити до неї найближчим часом;

• інші особи, які не мають необхідності або бажання працювати.