16. Обробка, аналіз, систематизація та використання результатів хронометражу.
Об'єктом хронометражу найчастіше виступає циклічно повторювана технологічна операція або окремі її частини. Хронометраж може проводитися з метою:
встановлення фактичної тривалості основних і допоміжних елементів виробничої операції;
виявлення причин невиконання норм часу (виробітку), встановлених розрахунковим шляхом;
виявлення і вивчення передових прийомів і методів праці для їх наступного поширення;
одержання вихідних даних для розробки нормативів з праці;
встановлення нових або уточнених діючих норм затрат праці.
Хронометраж включає наступні етапи: підготовка до спостереження, підготовка хронометражу, обробка результатів хронометражу, аналіз результатів спостереження.
Підготовка до спостереження за роботою виконавця полягає у вивченні технологічного процесу, витрати робочого часу якого є предметом вивчення; організації праці на робочому місці (місцях); порядку обслуговування робочого місця (місць); технічних характеристик, режимів роботи і стану устаткування.
При використанні методу моментних спостережень попередньо розробляється маршрут обходу і установлюються фіксажні пункти. Установлюється необхідне число спостережень (моментів).
При підготовці до хронометражного спостереження операція розчленовується на складові відносно самостійні частини (технологічні переходи або трудові прийоми), визначаються фіксажні точки (закінчення одного елемента операції і початок наступного).
Якщо хронометраж проводиться з метою встановлення обгрунтованих норм, то за об'єкт спостереження беруть робітника чи групу робітників із середнім рівнем виконання норм. Коли хронометраж проводиться з метою виявлення і поширення передових методів праці, то за об'єкт спостереження обирають передового працівника і ще кілька інших, щоб можна було порівнювати фактичні затрати часу, встановлювати розміри відхилень та їх причини.
До початку спостереження у хронокарту заносять загальні відомості, що характеризують:
робітника (прізвище та ініціали, табельний номер, спеціальність, стаж роботи за фахом, тарифний розряд, середній процент виконання норм);
виконувану роботу (назва операції або деталі, матеріал і маса заготовки, кількість деталей у партії);
організацію робочого місця (тип, модель та інвентарний номер устаткування, перелік інструментів та пристроїв, планування робочого місця, порядок його обслуговування тощо);
технологічні параметри роботи (швидкість, глибина різання, подача тощо);
перелік складових елементів операції та фіксажні точки, що їх розділяють. Хронометражист розчленовує операцію таким чином, щоб полегшити в подальшому нормування операції або аналіз попередньо встановлених на неї норм.
Хронометражні виміри протягом робочого дня рекомендується проводити за два прийоми: перший — за 1-1,5 години після початку зміни, другий — за 0,5-1 годину після обідньої перерви, тобто коли робітник входить у звичайний нормальний темп роботи. Закінчувати спостереження доцільно не пізніше, як за 0,5 години до завершення зміни.
Визначається необхідна кількість повторних вимірів часу:
розрахунковим шляхом, використовуючи математичні методи, за даними статистичних таблиць;
залежно від необхідної точності норм у відсотках від нормативного коефіцієнта стійкості хроноряду;
залежно від типу виробництва і тривалості операцій;
залежно від тривалості досліджуваної операції, характеру роботи й участі в ній виконавця;
залежно від типу виробництва, тривалості робіт, виконуваних вручну і загальної тривалості.
На практиці часто
ігноруються наукові рекомендації і
хронометражист робить стільки вимірів,
скільки вільних граф містить хронокарта
(звичайно від 10 до 15). В окремих випадках,
коли рекомендовані
таблиці не відповідають специфічним
умовам виробництва, число потрібних
вимірів п
можна розрахувати за такою формулою:
де 2 — числовий коефіцієнт, що враховує ймовірність одержання вірогідного результату;
Кс — нормативний коефіцієнт сталості хроноряду;
Р — допустима похибка результатів спостереження, %.
Якщо розрахункове число хронометражних вимірів п менше ніж 20, то його слід збільшити на три одиниці.
Другий етап хронометражу — проведення спостереження. Спостерігач визначає показники поточного часу по відповідних приладах і записує їх у спостережний лист хронокарти за усіма елементами операції. Усі зупинки з вини робітника, неполадки або помилки спостерігача повинні знайти відображення в хронокарті. Для цього в хронокарті спеціально виділяють розділ: дефектні виміри, їхня причина і тривалість.
Спостереження за безперервним способом ведеться таким чином, щоб у хронокарті заповнити всі рядки і клітини у рядках, позначені літерою "П" (поточний час). При цьому кількість повторюваних операцій, за якими ведеться спостереження, повинна дорівнювати заздалегідь визначеному числу спостережень.