102. Правовий режим майна міжгосподарських підприємств (об’єднань) в сільському господарстві

Відповідно до ст. 118 ГК – об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової тв іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Об’єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до ГК та інших законів мають право утворювати об’єднання підприємств. В об’єднання підприємств можуть входити підприємства утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об’єднання підприємств, утворені на території інших держав.

Об’єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об’єднання, вони є юридичною особою.

Відповідно до ст. 119 ГК – залежно від порядку заснування об’єднання підприємств можуть утворюватись як господарські об’єднння або як державні чи комунальні господарські об’єднання.

Правовий режим майна об’єднань у СГ визгачається ГК та статутними документами.

Учасники об’єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбаченому його установчими документами цільові, членські, вступні внески. Майно передається об’єднанню його учасниками у господарське відання чи оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об’єднання. Вартість відображається у балансі.

ГО має право утворювати за рішенням його вищого органу унітарні підприємства, філії, представництва, бути учасником інших господарських товариств. Утворені ГО підприємства діють відповідно до ГК, Статутів.

Об’єднання підприємств не відповідає за зобов’язаннями його учасників, а учасники не відповідають за зобов’язаннями об’єднання якщо інше не передбачено установчим договором чи статутом об’єднання. (ст. 123 ГК)

105 Право на ведення особистого селянського господартва та його здійснення

Відповідно до ЗУ «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробнитва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізаціїї її надлишків та надання послгу з використанням майна особистого селянського господарсьва, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Членами ОСГ можуть бути громадяни України, що мешкають на селі і досягли 18 років або з моменту шлюбу. Члени ОСГ здійснюють діяльність на свій розсуд. Вони є особими, які забезпечують себе роботоб самостійно і відповідно до ЗУ «Про зайняться населення» належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Для веденни ОСГ використовують земельні ділянки розміром не більше 2 га передані фізичним особам у власність або в оренду.

ОСГ підлягають обліку в сільських, селищних радах за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про ОСГ» :

Ведення особистого селянського господарства припиняється в разі:

рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;

якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;

припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України

У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.