1.Методологічні основи аграрного права України

1 варіант – методологічні основи – включають предмет, метод, принципи, функції, завдання галузі права,

2 підхід – методологія – сукупність застосовуваних в науці методів, способи їх застосування.

Слід відрізняти наукову діяльність від аналітики – наука починається із застосування наукових методів, наукових критеріїв оцінки отриманих знань. Методологія – сукупність теоретичних передумов, методів та засобів наукового дослідження . Джерела методології: 1.світоглядні постулати філософії, 2 загальні закономірності, 3 методи наукового пізнання формує сама наука.

Рівні методології: вищий – загальна наукова методологія (загальні філософські світоглядні засади, система поглядів на світ, співвідношення буття, мислення та свідомості…),

другий - загальна наукова методологія для певної галузі суспільних наук ,

третій – методологія окремої науки.

Вчення про методи - складова її теорії. Метод – елемент теорії, результат теоретичного обґрунтування способу пізнання. Слід розрізняти метод пізнання і спосіб його реалізації.

У теорії права методи наукового пізнання складаються з 4 частин:

1. методи, що безпосередньо випливають із філософського діалектичного методу як загального методу пізнання [ поділяються на теоретичні (синтез, аналіз, наукове абстрагування, перехід від абстрактного до конкретного, логічний - > метод логічної відповідності , метод гіпотез, порівняння - > схожості, різниці, контрольної групи,історизму, системно структурний із методу структурного аналізу та емпіричні : метод спостереження - > безпосереднє, посереднє, суцільне, вибіркове, зовнішнє, внутрішнє, метод експерименту , саме його називають загальнонауковим методом – метод наукового спостереження ]

2. загальнаукові методи

3. методи інших наук [ соціологічні методи: опитування, вивчення; статистичний метод - > статистичне спостереження, метод оцінки достовірності вибіркової сукупності висновків, метод математичної статистики ],

4. методи певної науки [ мається на увазі опрацьовані даною наукою методи.

Чабаненко М.М. «Методи правового регулювання аграрних відносин» Харків, 2006р.

Метод – спосіб впливу на конкретні ПВ. Чабаненко метод правового регулювання АПВ – сукупність встановлених державою способів чи прийомів правового регулювання, що характеризується особливостями юридичного впливу норм аграрного права на СВ, які виникають під час здійснення суб’єктами виробничої СГ діяльності. Л! дещо звужене.

1 . Загальні методи:

А) диспозитивний (дозволу),

Б) імперативний (заборона здійснення діяльності, обмеження – охоронні зони, особливості здійснення робіт в прикордонній смузі, в зонах можливого затоплення),

В) метод рекомендацій.

1. Специфічні методи (Янчук):

А) легалізаційний,

Б) метод локально – правового регулювання,

В) дозвільно – ліцензійний,

Г) Метод колективного прийняття рішень,

Д) інші.

Чабаненко застосовує змішаний структурно – галузевий, специфіка якого полягає у застосуванні різних способів та прийомів правового регулювання АВ, а саме позитивними зобов’язаннями, дозволом чи заборонами.