123. Функції трудового права.

функція права — це основні напрямки цього впливу, що відображають його службове призначення. Функції трудового права також обумовлені економічним базисом і в них зовнішньо проявляється сутність права.

Регулюючи трудову діяльність громадян, трудове право активно впливає на виробництво і тим самим виконує економічну, виробничу функцію. Саме через трудові відносини реалізуються виробничі програми, створюються і збільшуються народне багатство і фонди матеріального забезпечення працюючих.

Економічна функція трудового права впливає на економічні відносини шляхом встановлення міри праці та міри споживання, диференціації праці за ознакою її складності, визначення кількісних і якісних показників праці, стимулювання матеріальними засобами високопродуктивної праці.

Трудове право України активно впливає на соціальні чинники розвитку суспільства. Соціальна функція трудового права проявляється у тому, що за її допомогою формується особа працівника в напрямку, необхідному для суспільства. Проявом розвитку особи працівника є його сумлінне ставлення до праці, участь в справах трудового колективу та громадських організаціях.

Соціальна функція трудового права є основною і характерною саме для цієї галузі права.

До соціальної функції трудового права тісно примикає ідеологічна (виховна) функція, яка має загальну соціальну спрямованість на справедливе регулювання трудових відносин і виховання свідомості цієї справедливості.

Важливим чинником виховання і розвитку здібностей працівників є трудове право. Його норми не тільки вміщують належну інформацію, а й забезпечують закріплення організаційно-правових форм як трудової, так і інших видів діяльності. Право визначає обов'язкову поведінку працюючих, а також встановлює певний комплекс правових засобів, що забезпечують сумлінне ініціативне ставлення робітників і службовців до виконання своїх трудових обов'язків. Норми трудового права містять правила належної поведінки працівника в процесі спільної праці. Завдяки цим нормам у працюючих формується певна правосвідомість.

124.Законодавство України про працю.

1) Конституція України – встановлює для Т зак-ства основні засади – поняття Кон права на працю, принципи галузі, гарантії;

2) Міжнародні правові акти –джерело ТП,тільки яякщо вони ратифіковані ВР-встановлюють гарантіїї демокр.,роль Тколективу,передбачають ПРОЦЕДУРУ укладання КД ,стандарти для робочого часу,відпочинку,Особлива рль належ.актам МОП.

3) КЗпП та інші законодавчі акти, що регулюють трудові відносини. Закони про підприємства в Україні, про державну службу,про власність ,про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, про зайнятість населення, про оплату праці, про відпустки, про пенсійне забезпечення, про охорону праці тощо.

4) Певна роль належить указам Президента

5)постановам КМУ,

6) постановам ВРУ

7) акти міністерств та Відомчі акти, що регулюють трудові відносини. Мін труда та соціальної політики, тощо – постанови галузевих міністерств і відомств, що встановлюють механізм реалізації законів країни

8) Локальні акти(акти місц.рад,КД,положення)- тобто норми, створені за безпосередньої участі учасниками трудових відносин ( трудовий, колективний договір) – Генеральна Угода, Галузева угода, Колективний договір – нормативний, комплексний акт, який регулює всі відносини між власником підприємства та Т колективом

9) Роз’яснення Верховного Суду України для однакового застосування судами чинного законодавства про працю

125.Нормування праці: норми виробітку, норми часу, норми обслуговування.

Норми праці - норми виробітку, часу, обслугов-ня, чисельн-ті встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

В умовах колективних форм організації та оплати праці можуть застосовуватися також укрупнені і комплексні норми.

Норми праці підлягають обов’язковій заміні новими в міру проведення атестації і раціоналізації робочих місць, впровадження нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів, які забезпечують зростання продукт-сті праці.

Досягнення високого рівня виробітку продукції окремим працівником, бригадою за рахунок застосування з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, вдосконалення своїми силами робочих місць не є підставою для перегляду норм.

Норми виробітку (норми часу) і норми обслуговування визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:

1) справний стан машин, верстатів і пристроїв;

2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх вчасне подання;

3) вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;

4) своєчасне забезпечення технічною документацією;

5) здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки, необхідне освітлення, опалення, вентиляція, усунення шкідливих наслідків шуму, випромінювань, вібрації та інших факторів, які негативно впливають на здоров’я робітників, і т. ін.).

126.Поняття принципів трудового права України. Економічна і соціальна основа принципів трудового права України.

Принципами трудового права є такі вихідні засади, ідеї, які визначають сферу його дії, порядок встановлення прав та обов’язків суб’єктів, гарантії захисту їх прав та законних інтересів.

За сферою дії принципи права поділяють на

• загально-правові (рівність, демократизм, законність, верховенство права, верховенство закону стосовно підзаконних нормат-правових актів тощо);

• міжгалузеві, що притаманні двом і більше галузям права;

• галузеві, що характеризують специфіку правового регулювання конкретної галузі права

Власне останні нас і цікавитимуть детально.

За джерелом закріплення:

• конституційні (зокрема принцип свободи праці та заборони примусової праці, вільний вибір професії та роду занять)

• закріплені в інших законах, що регулюють трудові правовідносини (принцип визнання незаконними умов договорів про працю, які погіршують правове становище працівників у трудових правовідносинах порівняно з умовами, встановленими в нормативно-правових актах, заборона вимагати деякі відомості та документи (при уклад ТД), заборона вимагати роботи, не обумовленої ТД).