1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини

Погода є сукупністю фізичних властивостей приземного шару ат­мосфери за відносно короткий проміжок часу (година, доба, тиж­день).

Погода як змінне природне явище формується внаслідок вза­ємозв'язку природних (сонячне випромінювання, підстильна поверх­ня і циркуляція повітряних мас) та антропогенних (забруднення

атмосфери, знищення лісів, створення штучних водойм, меліорація, іригація тощо) чинників.

Погода характеризується комплексом геліофізичних (інтенсивність сонячного випромінювання), геофізичних (напруженість геомагніт­ного поля), електричних (напруженість електричного поля атмосфе­ри, атмосферна іонізація), метеорологічних (температура і вологість повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру), синоптичних (хмарність, опади) та хімічних (склад приземного шару атмосфери) явищ і чинників.

Гігієнічне значення погоди зумовлене її прямим і опосередкова­ним впливом на організм людини. Безпосередній вплив погоди здій­снюється через теплообмін людини, методи дослідження якого ви­кладені у §1.6. Опосередкований вплив погоди на організм людини зумовлений насамперед дією аперіодичних змін погодної ситуації, що вступають у протиріччя зі звичними для людини ритмами фізіоло­гічних функцій (біоритмами) і спричинюють метеоневротичні стани дезадаптаційного походження — геліометеотропні (метеотропні) ре­акції та захворювання. Метеотропні реакції на зміни погоди вияв­ляються у здорових, але метеочутливих людей певним погодно-сома-тичним синдромом (погіршення самопочуття, порушення сну, виник­нення почуття тривоги, запаморочення, зниження працездатності, шви­дка втомлюваність), метеотропні захворювання - • у хворих на хронічні захворювання серцево-судинної, дихальної чи інших си­стем, які загострюються під впливом різких змін погоди.

Дослідженнями останніх років доведена висока адекватність для медичного прогнозування погоди і подальшої профілактики метеотропних реакцій класифікації погоди, запропонованої В.Ф.Ов-чаровою (табл. 12). Кожному із семи типів погоди відповідають пев­ні синоптичні ситуації. Гігієнічна оцінка біотропності кожного типу погоди здійснюється з урахуванням ступеня міждобової мінливості метеоелементів. Розрізняють п'ять ступенів мінливості: індиферент­ний, слабкий, помірний, виражений, різко виражений.

Цією класифікацією можна користуватися практично в усіх рів­нинних регіонах середніх географічних широт після регіональної оцінки біотропності, тобто після прив'язування до місцевих умов. Оцінку біотропності погоди за цією класифікацією щодо ланд­шафтно-кліматичних умов України відносно конкретних хвороб сер­цево-судинної системи подано в табл. 13. Для таких хворих неспри­ятливою є погода спастичного та гіпоксичного типів при будь-якому ступені міждобової мінливості метеоелементів і нестійкого типу при помірному, вираженому та різко вираженому ступенях міждобової мінливості метеоелементів. Така погода в Україні спостерігається у 28-31 % днів на рік. В інші дні погода сприятлива або помірно біотропна для цих категорій хворих.

Проте ця класифікація не враховує впливу сонячної .і пов'язаної з нею геомагнітної активності, зокрема геомагнітних бур. їх вплив, як звичайно, подібний до впливу несприятливих Іюгодних умов. Поєд­нання несприятливих синоптичних і геліофізичних умов спричинює

Примітка

І — гіпертонічні кріпи; II - напади стенокардії; III — Інфаркт міокарда; IV — порушення мозкового кровообігу; С — сприятливий тип погоди; ПБ — помірно біотропішіі тип погоди; НС — несприятливий тип погоди.

найбільш значні метеореакції, особливо у пізні зимові та весняні міся­ці, коли адаптаційно-пристосовні ресурси організму знижені. Орієн­товна схема медико-гігієнічної оцінки погодних умов з урахуванням геліофізичних елементів наведена в табл. 14.

Отже, гігієнічна оцінка несприятливих погодних умов, їх медична інтерпретація посідають провідне місце в профілактиці геліометео-тропних реакцій, зокрема дають змогу визначити терміни проведен­ня профілактики серцево-судинних захворювань (табл. 15), розро­бити оптимальні режими загартування організму, мікроклімату жит­лових, громадських і виробничих приміщень, правильно вибрати одяг тощо.

Клімат — це багаторічний режим погоди, що закономірно повто­рюється у даній місцевості.

Найважливішими чинниками, що формують клімат місцевості, є географічна широта, яка визначає надходження сонячного випромі­нювання, висота над рівнем моря, рельєф і тип земної поверхні, особ­ливості циркуляції повітряних мас і близькість до морів та океанів.

До показників, що характеризують клімат як статистичне стале явище, належать середньостатистичні показники температури, воло­гості повітря, кількості опадів, атмосферного тиску, швидкості й на­пряму вітрів, кількості сонячного випромінювання, ясних і погожих днів, світлового клімату, тривалості зими, глибини промерзання грунту упродовж тривалого багаторічного періоду.

Залежно від основних кліматичних показників з урахуванням географічного розташування місцевості на земній кулі розрізняють сім основних кліматичних поясів (табл. 16).

У гігієнічній практиці при розв'язанні питань планування та за­будови населених місць, орієнтації будинків, розрахунку товщини стін, опалення, вентиляції, розмірів вікон, озеленення, глибини заля­гання водогінних труб, водопостачання та каналізації міст та сіл ши-

роко застосовується будівельна класифікація клімату, згідно з якою розрізняють чотири кліматичні райони (І — холодний, II — помір­ний, III — теплий, IV — жаркий), які поділяються на 16 підрайонів (табл. 17). За будівельною класифікацією Україна має зони, які за кліматичними умовами належать до II, III та IV кліматичних ра­йонів.

Таблиця 16 Кліматичні пояси Землі
Клімат	[Географічна широта, '	Середньорічна температура, "С
Тропічний	0-13	20-24
Жаркий	13-26	16-30
Теплим	26-39	12-16
Помірний	39-52	8-12
Холодним	52-65	4-8
Суворий	65-78	0-(-4)
Полярний	69-90	-4 і нижче

У медичній практиці, окрім того, клімат поділяється на щадний (теплий клімат з малими амплітудами температури і порівняно невеликими річними, місячними та добовими коливаннями інших метеорологічних чинників, що висуває мінімальні вимоги до адап­таційних фізіологічних механізмів) та подразний (характеризуєть­ся значною добовою та сезонною амплітудою метеорологічних чинни­ків і висуває підвищені вимоги до механізмів пристосування).

За ландшафтно-кліматичними особливостями територія Укра­їни поділяється на п'ять зон: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати, Крим­ські гори (мал. 21). За принципом спільності рельєфних, погодно-кліматичнпх та інших характеристик, обраних Українським бюро погоди, територія України районується на п'ять регіонів: північний, західний, центральний, східний, південний (табл. 15, мал. 21.). Остан­нє районування найбільше відповідає меті практичної біоклімато-логії та кліматотерапії, об'єктивному використанню метеосиноптич-них прогнозів для медико-метеорологічного прогнозування і подаль­шої профілактики метеопатологічних реакцій у хворих під час ак­ліматизації в процесі оздоровлення чи санаторно-курортного ліку­вання, при тимчасовому чи постійному переселенні в інші місцево­сті.