- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
14.1. Організація і проведення медичних оглядів
Одним з основних заходів з профілактики загальних і професійних захворювань, нещасних випадків на виробництві є організація та проведення попередніх"! періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, у професіях, де є потреба у професійному доборі, а також осіб віком до 21 року.
Попередні медичні огляди при влаштуванні на роботу проводяться з метою визначення фізичної та психофізіологічної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою, запобігання захворюванням і нещасним випадкам, виявлення захворювань, зокрема інфекційних, які становлять загрозу зараження працівників або продукції, що випускається, допуску до роботи осіб віком до 21 року.
Періодичні медичні огляди упродовж трудової діяльності проводяться для осіб, які зайняті на важких роботах та роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, визначених "Переліком шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт, для виконання яких обов'язкові медичні огляди працівників", затвердженим наказом МОЗ № 555-89 "Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів", а для осіб віком до 21 року — визначених наказом МОЗ № 387-81 "Про заходи щодо удосконалення медико-санітарної допомоги підліткам". Мета періодичних медичних оглядів — забезпечення динамічного нагляду за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливостей на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.
Згідно з наказом МОЗ України № 45 від 31.07.94 р. "Про затвердження Положення про порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій" організацію і проведення медичних оглядів забезпечують лікувально-профілактичні та санітарно-епідеміологічні заклади МОЗ України, на території обслуговування яких розташовані підприємства, установи або організації, разом з їх власниками незалежно від форм власності та видів діяльності.
Адміністрація лікувально-профілактичного закладу щорічно видає наказ про створення комісії для проведення медоглядів, очолюваної заступником головного лікаря, який має підготовку з професійної патології. Територіальна санітарно-епідеміологічна станція
разом із власником та профспілковим комітетом підприємства визначає один раз на два роки на промислових підприємствах і щорічно у сільскому господарстві контингент осіб, які підлягають медичному огляду відповідно до періодичності, визначеної наказом МОЗ № 555-89, що засвідчується "Актом визначення контингенту осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам", включаючи до нього також осіб, які припинили роботу на виробництвах, де можливий розвиток професійних захворювань. При зміні технологічного процесу, введенні нових підприємств, технологій, робочих місць і професій, про що власник інформує територіальну санепідемстанцію наприкінці звітного року, контингент осіб, які підлягають медогляду, уточнюється щорічно.
На підставі акта головний державний санітарний лікар видає розпорядження, яким доручає власнику скласти у місячний термін за встановленою формою поіменний список осіб, що підлягають медогляду, погодити його у санепідемстанції і передати у триденний термін до лікувально-профілактичного закладу. У списку обов'язково зазначають стать, дату і рік народження робітника, назву цеху (дільниці), професію (посаду) робітника, шкідливість, з якою контактує робітник, стаж його роботи в таких умовах. Водночас санепідемстанція здійснює нагляд за достовірністю обліку власником шкідливих і небезпечних факторів, робота з якими потребує проведення медоглядів.
Одержавши список, заступник головного лікаря лікувально-профілактичного закладу розробляє та погоджує з власником і санепідемстанцією план-графік проведення медоглядів, список лікарів-спе-ціалістів необхідних профілів та перелік лабораторних і функціональних досліджень, необхідних для оцінки стану здоров'я робітника і визначених наказом МОЗ № 555-89, запитує в санепідемстанції санітарно-гігієнічні характеристики умов праці.
Власник підприємства видає наказ про проведення медоглядів у терміни, погоджені з лікувально-профілактичним закладом, визначає відповідального за організацію медогляду, в разі потреби виділяє приміщення та кошти для його проведення, здійснює облік, контроль і оцінку параметрів шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочих місцях, які потребують проведення медоглядів працівників. Відповідальний за організацію медоглядів направляє працівників на медогляд в лікувально-профілактичний заклад і здійснює контроль за строками його проходження.
Водночас власник підприємства відповідає за скерування осіб, які приймаються на підприємство або змінюють професію чи місце роботи, для проходження попереднього медичного огляду, видаючи їм скерування, медичні (санітарні) книжки визначеної форми, знайомить їх з притаманними конкретній професії шкідливими і небезпечними виробничими факторами, з нормативними актами з охорони праці.
Під час попереднього або періодичного медичного огляду члени медичної комісії заповнюють "Картку особи, яка підлягає медично-
му огляду". У картку заносять результати огляду всіма спеціалістами, дані рентгенологічного (флюорографічного) та клінічних обстежень, основний та супутній діагнози, лікарський висновок про стан здоров'я і професійну придатність працівника, необхідність його поглибленого обстеження, лікування чи медичної реабілітації. Картка є вкладкою до "Медичної картки амбулаторного хворого" (форма 025/0-87), яка зберігається в лікувально-профілактичному закладі, що проводить медогляди, а при переході працівника на інше підприємство надсилається в лікувально-профілактичний заклад, який обслуговує це підприємство.
Комісія інформує працівника про стан його здоров'я, приймає рішення відповідно до медичних протипоказань, визначених наказом МОЗ № 555-89, про можливість продовження роботи за цією професією чи необхідність переведення на іншу роботу для осіб, у яких виявлені загальносоматичні або професійні захворювання; за медичними показаннями скеровує працівника в інші лікувально-профілактичні заклади, зокрема, для обстеження у відділення, клініки, інститути професійної патології, яким надано право ставити діагноз професійного захворювання, а також у інфекційні відділення та лікарні для уточнення або підтвердження діагнозу інспекційного чи паразитарного захворювання; визначає необхідність скерування працівників на амбулаторне, стаціонарне, санаторно-курортне лікування, в будинки відпочинку, профілакторії для оздоровлення та медичної реабілітації, на меднко-соціальну експертну комісію (МСЕК), призначення дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.
Крім того, лікувально-профілактичний заклад проводить один раз на рік медичні огляди осіб, які перестали працювати на виробництвах зі шкідливими та небезпечними факторами, вплив яких може зумовити пізній розвиток професійних захворювань, а також дострокові медичні огляди осіб віком до 21 року.
До обов'язків лікувально-профілактичного закладу та санепідемстанції належать аналіз та узагальнення результатів медичного огляду, оформлення упродовж місяця "Заключного акту за результатами періодичного медичного огляду працівників", який надсилають власнику та профкому підприємства. Акт містить перелік контингентів, які підлягали огляду за планом (кількість працівників, серед них осіб віком до 21 року, жінок, осіб пенсійного віку, зокрема ті, які контактують зі шкідливими і небезпечними факторами), відсоток виконання оглядів. У другій частині акта наводяться кількість осіб, у яких вперше підозрюють професійне захворювання (профін-токсикацію), виявлені загальні захворювання, діагноз професійного захворювання, поставлений у попередні роки; кількість осіб, які потребують дообстеження в центрі професійної патології або в клініці професійних захворювань, переведення на іншу роботу в зв'язку з професійним або загальним захворюванням, вперше одержали інвалідність унаслідок професійного захворювання, потребують скерування на МСЕК, амбулаторне, стаціонарне, санаторно-курортне лікування, дієтичного або лікувально-профілактичного харчування, а та-
кож кількість осіб, які перебувають на диспансерному нагляді на кінець звітного року. Крім кількісних показників, заключний акт містить списки працівників, які належать до перелічених категорій, із зазначенням прізвища, цеху (дільниці), професії, шкідливого виробничого фактора, стажу роботи з професійними шкідливостями та діагнозу. За результатами медичного огляду комісія рекомендує комплекс оздоровчих заходів власникові та профкому підприємства, які також віддзеркалюють у заключному акті. Поіменні списки осіб, яким протипоказана робота в несприятливих умовах, упродовж місяця після завершення медоглядів надсилають власникові підприємства.
За особами групи ризику розвитку професійної патології та хворими на професійні захворювання, які продовжують трудову діяльність, лікувально-профілактичний заклад здійснює диспансерний нагляд, лікування та професійну реабілітацію. На кожного з таких хворих заводиться контрольна карта диспансерного нагляду, складається план диспансерного нагляду із зазначенням частоти нагляду, оглядів спеціалістами, лабораторних, інструментальних та функціональних досліджень, основних лікувально-оздоровчих заходів і рекомендацій з працевлаштування.
Власник підприємства зобов'язаний виконувати висновки заключного акта, щорічно інформувати санепідемстанцію і лікувально-профілактичний заклад про виконання вимог заключного акта минулого року, забезпечувати перепрофілювання та працевлаштування працівника відповідно до результатів медичних оглядів, усунення причин, що призводять до професійних захворювань, не брати на роботу осіб з протипоказаннями у стані здоров'я, аналізувати показники стану здоров'я працівників, фінансувати витрати, пов'язані з обстеженням, лікуванням та професійною реабілітацією осіб з професійними захворюваннями.