- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
Температуру води визначають безпосередньо біля вододжерела звичайним-термометром, кулька якого обгорнена марлею або ватою. Термометр занурюють у воду на 10 хв.
Колірність води визначають описово, органелептично. Воду наливають у посуд із безбарвного скла й визначають характер забарвлення та його інтенсивність, наприклад, жовте, блідо-жовте, ледь помітне.
Вода, смак якої належить визначити, повинна мати кімнатну температуру. Якщо вода холодна або тепла, ЇЇ відповідно підігрівають або охолоджують. Потім набирають у рот ковток води, тримають кілька секунд, випльовують і відмічають відчуття, визначивши характер смаку та його інтенсивність, а також бал (гіркий, слабкий, невизначений, сильний, 2 бали, 4 бали).
Для визначення запаху воду бажано підігріти до 40-60°С. Наливають півсклянки або півколби із широкою шийкою, накривають долонею, енергійно струшують і одразу ж визначають запах (характер, інтенсивність, бал (гнильний, слабкий, 3 бали)).
Визначаючи реакцію води на лакмус, змочують синій та червоний лакмусові папірці й через 5 хв відмічають зміну їх кольору.
Длялшзначення аміаку в колориметричну пробірку наливають 5 мл води, додають 50 мг (10 крапель 50% розчину) сегнетової солі, одну ампулу або 5 крапель розчину Несслера. Другу пробірку (ета-
лон) вставляють поряд із першою в компаратор і порівнюють отримане забарвлення із забарвленням еталона. Кількість аміаку 0,05-1,0 мг визначають, дивлячись зверху вниз, від 1,5 мг і більше — при розгляданні збоку. Цифри на еталоні вказують вміст аміаку (мг/л). За відсутності кольорових еталонів кількість аміаку наближено визначають за табл. 135.
Для визначення нітритів 5 мл води підкислюють 2 краплями розведеної сірчаної кислоти, додають 50 мг (1 таблетку або 5 крапель) реактиву Грісса, нагрівають, не доводячи до кипіння, вичікують 5 хв, потім компарують, порівнюючи з еталонами. Кількість від 0,003 до 0,04 мг визначають при роздивлянні збоку. Цифри на еталоні вказують вміст нітритів (мг/л). За відсутності кольорових еталонів кількість нітритів наближено визначають за табл. 136.
Таблиця 135 |
||
Критерії визначення вмісту аміачного азоту у воді польовим експрес-методом |
||
Забарвлення при розгляданні збоку |
Забарвлення при розгляданні зверху |
Вміст аміачного азоту, мг/л |
Немає |
Немає |
0,04 |
Немає |
Надзвичайно слабо-жовтувате |
0,08 |
Надзвичайно слабо-жовтувате |
Слабо-жовтувате |
0,2 |
Дуже слабо-жовтувате |
Жовтувате |
0,4 |
Слабо-жовтуваге |
Світло-жовтувате |
0,8 |
Слабо-жовтувате |
Жовте |
2,0 |
Жовте |
Інтенсивне жовто-буре |
4,0 |
Каламутнувате, різко-жовте |
Буре, розчин каламутний |
8,0 |
Інтенсивно-буре, розчин каламутний |
|
20,0 |
Таблиця 136 |
||
Визначення вмісту азоту нітритів у воді польовим методом |
||
Забарвлення при розгляданні збоку |
Забарвлення при розгляданні зверху |
Вміст азоту нітритів, мг/л |
Немає |
Немає |
>0,001 |
Ледь помітне блідо-рожеве |
Надзвичайно блідо-рожеве |
0,002 |
Дуже блідо-рожеве |
Блідо- рожеве |
0,004 |
Блідо-рожеве |
Світло-рожеве |
0,02 |
Блідо-рожеве |
Рожеве |
0,04 |
Рожеве |
Інтенсивно-рожеве |
0,07 |
Інтенсивно-рожеве |
Червоне |
0,2 |
Червоне |
Яскраво-червоне |
0,4 |
При визначенні хлоридів у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 50 мг (один порошок) хромовокислого калію й титрують із градуйованої піпетки 0,24% розчином азотнокислого срібла до появи червоно-бурого забарвлення. Кількість азотнокислого срібла (мл), витрачену на титрування, множать на 10, отримуючи вміст хлоридів у 1 л води.
Визначаючи окисиість, у колбу до 50 мл досліджуваної води додають 5 мл H2SO4 (1:3), 4 мл 0,08 н. розчину марганцевокислого
калію й кип'ятять 10 хв. Знявши з вогню, додають із градуйованої піпетки 4 мл розчину солі Мора (0,98%). Далі до знебарвленої рідини доливають розчин марганцевокислого калію до появи світло-рожевого забарвлення (перше титрування). Після цього визначають титр марганцевокислого калію (поправковий коефіцієнт К), для чого в ту ж колбу наливають 4 мл розчину солі Мора й потім титрують із піпетки розчином марганцевокислого калію (друге титрування) до появи слабо-рожевого забарвлення. Поправковий коефіцієнт обчислюють за формулою
де 4 — кількість солі Мора, мл; А2 — кількість розчину марганцевокислого калію для другого титрування, мл.
Окисність води (мг О2/л) визначають за формулою