- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
Гігієна водопостачання війсь!
Основним завданням інженерних військ — головних організаторів водопостачання є своєчасне забезпечення особового складу необхідною кількістю доброякісної води. Завдання медичної служби при виконанні цього заходу полягає у наступному:
участь у розвідці вододжерел та оцінка санітарного стану районів добування води;
контроль за якістю води і санітарним станом пунктів водопостачання;
інструктаж військ щодо способів знезараження води, забезпечення особового складу препаратами для індивідуального знезараження води;
видача дозволу на користування водою.
Нижче наводимо методики контролю за якістю води та ефективністю її обробки (очищення, знезараження, дезактивації) в польових умовах.
19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
Пошук джерел води й визначення можливості їх використання здійснюють інженерні розвідувальні дозори, до складу яких входять спеціалісти медичної служби.
Завдання розвідки вододжерел полягає в тому, щоб визначити кількість, місцезнаходження й санітарний стан джерел води та навколишньої місцевості, придатність води для питних та інших потреб, відібрати проби води для лабораторного аналізу, оцінити технічний стан джерел води, запас води в них, наявність матеріалів для ремонту, обладнання джерел водопостачання, підходи до них.
Якість природної води оцінюється за такими параметрами:
A. Огляд вододжерел а.
І. Санітарно-топографічні дані.
Загальна геологічна та топографічна будова місцевості.
Характер ґрунту, рослинності.
Вид вододжерела (відкрите, закрите).
Наявність та розташування джерела можливого забруднення.
II. Санітарно-технічні дані: санітарно-технічне обладнання водо джерела — наявність та захисні загорожі зон санітарної охорони, забирання води, влаштування фільтраційних колодязів, траншей, цям рин, каптажів.
III. Санітарно-епідеміологічні дані: наявність захворювання лю дей і тварин на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через воду.
Б. Дані розвідок:
Загальновійськової.
Радіаційної.
Хімічної.
B. Дослідження води.
I. Органолептичні та фізичні властивості.
II. Характеристика мікрофлори й мікрофауни води.
1. Побічний шлях:
а) результати огляду вододжерела на місці;
б) визначення аміаку, нітритів, окисності, хлоридів, БПК5;
в) посів на кишкову паличку та мікробне число.
2. Прямий шлях:
а) мікро- й овоскопія;
б) люмінесцентна мікроскопія;
в) посів на живильні середовища та ідентифікація патогенних мікроорганізмів.
III. Хімічний склад, зокрема наявність отруйних та радіоактивних речовин.
19.2. Відбір проб води з різних джерел
Для фізико-хімічного аналізу відбирають 2 л води, для визначення титру кишкової палички й мікробного числа — 0,5 л, для виявлення патогенних мікроорганізмів — до 3 л.
При лабораторно-виробничому контролі роботи споруд водогону аналіз води слід робити перед подаванням її в мережу: на водо-ro'tex із добре захищених підземних джерел — не рідше ніж двічі на рік, а для нових свердловин упродовж першого року експлуатації — не рідше ніж один раз на місяць, при цьому необхідний додатковий аналіз води на кишкову паличку та загальну кількість бактерій; при недостатньо ізольованому гирлі свердловини — не рідше ніж один раз на місяць; при недостатньо захищеному від забруднення водоносному горизонті — не рідше ніж один раз на тиждень; при хлоруванні води аналіз на залишковий хлор треба робити щогодини.
Кількість проб для аналізу залежить від кількості людей, фактично обслуговуваних водогоном. Наприклад, якщо це до 10 000 осіб, то для аналізу відбирають не менше двох проб води на місяць, при кількості 10 000-25 000 осіб — 10 проб на місяць.
Проби води з відкритих водойм і шахтних колодязів відбирають за допомогою батометра або пристосованих бутлів в оправі, з вантажем та каучуковою пробкою зі шнуром. Відібрані проби досліджують негайно або не пізніше ніж через дві години з моменту відбору. Якщо дослідження не можна здійснити в зазначений термін, то аналіз води має бути проведений не пізніше ніж через шість годин, за умови зберігання її при температурі 1-5°С.