- •Передмова
- •1.1. Гігієнічна оцінка фізичних та хімічних чинників повітря
- •1.2. Термометрія
- •1.3. Гігрометрія
- •1.4. Барометрія
- •1.5. Визначення напряму і швидкості руху повітря
- •1.6. Гігієнічна оцінка комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини
- •1.7. Гігієнічна оцінка впливу погодно-кліічатнчннх умов на здоров'я людини
- •1.8. Методика відбору проб та організація хімічного дослідження повітряного середовища
- •1.9. Визначення і оцінка вмісту хімічних домішок у повітрі
- •1.10. Вивчення впливу забруднень атмосферного повітря на організм людини
- •Гігієна світлового клімату
- •2.1. Гігієнічна оцінка світлового клімату
- •2.2. Визначення інтенсивності інфрачервоного випромінювання
- •2.3. Визначення інтенсивності ультрафіолетового випромінювання
- •2.4. Визначення природної та штучної освітленості приміщень
- •2.5. Дослідження впливу освітлення на зорові функції
- •Гігієна води
- •3.1. Гігієнічна оцінка якості води
- •3.2. Методика вщбору, зберігання і транспортування проб води
- •3.3. Дослідження органолептичних властивостей води
- •3.4. Дослщження хімічних властивостей води
- •3.5. Методи очищення та знезараження води
- •3.6. Вивчення впливу води на здоров'я людини
- •Гігієна грунту
- •4.1. Гігієнічна оцінка якості грунту
- •4.2. Методика вщбору проб грунту для дослідження
- •4.3. Дослідження механічного складу та фізичних властивостей грунту
- •4.4. Дослідження хімічних властивостей грунту
- •4.5. Вивчення впливу грунту на здоров'я людини
- •5.1. Визначення енергетичних витрат організму
- •5.2. Оцінка харчування за даними меню-розкладки
- •6.1. Дослідження м'яса
- •6.2. Дослідження молока
- •6.3. Дослідження борошна
- •6.4. Дослідження хліба
- •6.5. Дослідження консервів
- •6.6. Оцінка адекватності харчування за вітамінним складом
- •9.1. Гігієнічні аспекти роботи лікаря дитячого закладу
- •9.2. Гігієнічне обстеження дитячих закладів
- •9.3. Гігієнічна оцінка дитячих меблів
- •9.4. Гігієнічна оцінка дитячих іграшок
- •9.5. Гігієнічна оцінка шкільних підручників
- •9.6. Оцінка режиму дня дітей та підлітків і організації навчального процесу
- •10.1. Дослідження та оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
- •10.2. Дослідження та оцінка функціонального стану дітей і підлітків
- •11.1. Гігієнічні аспекти роботи цехового лікаря
- •11.2. Гігієнічне обстеження цехової дільниці
- •II. Гігієнічне обстеження цеху.
- •III. Гігієнічна характеристика детальної професії.
- •11.3. Гігієнічна оцінка умов і характеру праці
- •12.1. Виробничий мікроклімат
- •12.2. Виробничий шуп
- •12.3. Виробнича вібрація
- •12.4. Ультразвук та інфразвук на виробництві
- •12.5. Електромагнітні поля на виробництві
- •12.6. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •13.1. Дослідження запиленості повітря
- •13.2. Дослідження токсичних речовин у повітрі виробничих приміщень
- •13.3. Гігієнічна оцінка токсичності шкідливих хімічних речовин
- •14.1. Організація і проведення медичних оглядів
- •14.2. Облік, реєстрація та розслідування професійних захворювань і нещасних випадків
- •14.3. Аналіз захворюваності працюючих
- •14.4. Дослідження функціонального стану працюючих
- •15.1. Гігієнічні аспекти роботи лікарів лікувального профілю
- •15.2. Гігієнічна експертиза проектів лікувальних закладів
- •15.3. Гігієнічний контроль за експлуатацією лікувально-профілактичних закладів
- •16.1. Радіоактивні перетворення і види випромінювань
- •16.2. Методи реєстрації іонізуючих випромінювань
- •16.3. Дозиметрія зовнішнього опромінювання
- •16.4.Розрахункові методи захисту від зовнішнього опромінення
- •16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
- •16.6. Гігієнічні вимоги до розташування
- •Медичний контроль за розташуванням військ
- •Гігієна харчування військ
- •18.1. Гігієнічна оцінка харчування у військовій частині
- •18.2. Методика визначення й оцінка харчового статусу військовослужбовців
- •18.3. Дослідження борошна та хліба в польових умовах
- •18.4. Визначення вітаміну с у свіжих овочах
- •Гігієна водопостачання війсь!
- •19.1. Вибір джерел водопостачання в польових умовах
- •19.2. Відбір проб води з різних джерел
- •19.3. Дослідження фізико-хімічних властивостей води
- •19.4. Очищення та знезараження води
- •19.5. Визначення радіоактивного забруднення води та харчових продуктів
- •Ситуаційні задачі ситуаційні задачі до розділу 1
- •Ситуаційні задачі до розділу 2
- •Ситуащйш задачі до розділу з
- •Ситуаційні задачі до розділу 4
- •Ситуаційні задачі до розділу s
- •Ситуаційні задачі до розділу 6
- •Ситуаційні задачі до розділу 7
- •79005 Львів, вул. Зелена, 20.
16.5. Особливості планування та обладнання радіологічних відділень лікарень
Вимоги до планування службових приміщень для персоналу, підсобних приміщень, а також мікроклімату, освітлення тощо радіологічних відділень практично не відрізняються від таких до соматичних відділів і наведені у розділі 5. Однак необхідність забезпечення захисту персоналу та хворих від радіаційного фактора вимагає реалізації планувальних рішень, специфіка яких полягає у наступному.
Палати проектують на одне-два ліжка з площею відповідно 10,0-12,4 м2 та 19,2-19,4 м2, обладнуються умивальниками. Між ліжками хворих встановлюються бетонні перегородки відповідної товщини для захисту від впливу наведеної радіації.
Проектуються сховища для зберігання бета- і гама-джерел площею 10,6-12,3 м2, обладнані спеціальними сейфами з металевою стінкою запроектованої товщини. При сховищах обладнується приміщення фасування площею 12,0 м2. Цей комплекс проектується в торцях (кутах) будинку.
Мал. 108. Схема планування основних
приміщень для радіотерапії:
А,
Е — пультова;
Б,
В — процедурні
зали; Г
— вентиляційна
камера; Д
— чекальня;
/
— гама-терапевтнчна установка; 2
— пульт
управління.
Операційний блок складається з операційної площею 21,4-27,0 м2, доопераційної — 9,5-10,2 м2 та стерилізаційної — 7,2-9,8 м2.
Окремо обладнуються лабораторія дозиметричного контролю площею 11,5-15,0 м2 і лабораторія тканинної дозиметрії площею 14,8 м2, оснащені відповідною апаратурою.
Специфічне планування мають приміщення, призначені для експлуатації стаціонарних терапевтичних установок (мал. 108). Матеріал і товщина стін таких приміщень має забезпечувати послаблення пучків первинного та розсіяного випромінювання до допустимих рівнів. У процедурних залах розташовуються гама-терапевтичні апарати з зарядом, що знаходиться у захисному контейнері. Наприклад, у контейнері апарата "Рокус" (мал. 109) є заряд 60Со активністю 0,15 пБк, або 4 кКі. Пульт управління дає змогу здійснювати контроль за поведінкою хворого під час процедури. Для контролю за умовами роботи персоналу пульт управління обладнується світловою сигналізацією, що працює упродовж виконання процедури.
Для кабінетів і відділень променевої терапії встановлені норми допустимих доз випромінювання (табл. 127).
Таблиця 127 |
||
Потужність еквівалентної дози, що використовується при проектуванні захисту від зовнішнього випромінювання, мкЗв/год (мбер/год) |
||
Категорія осіб, шо опромінюються |
Призначення приміщень та територій |
Проектна потужність дози, мкЗв/ год (мбер/год) |
Категорія А =36 год /тиждень, 50 тижнів на рік |
Приміщення постійного перебування персоналу |
14 (1,4) |
Приміщення, в яких персонал перебуває не більше половини робочого часу (до 18 год/тиждень) |
28 (2,8) |
|
Категорія Б =41 год/тиждень, 52 тижні на рік |
Будь-які заклади і територія санітарно-захисних зон, де можуть перебувати особи категорії Б |
1,2 (0,12) |
Категорія В = 168 год/тиждень, 52 тижні на рік |
Будь-які приміщення (зокрема, житлові) і територія в межах зони спостереження |
0,3 (0,03) |